"20" травня 2010 р. м. Київ К-2671/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області на постанову Близнюківського районного суду Харківської області від 02 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року у справі за позовом прокурора Близнюківського району Харківської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дитині війни,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області про зобов'язання відповідача нарахувати щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за 2007-2008 роки.
Позивач зазначила, що вона відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на відмову відповідача виплачувати підвищення до пенсії у розмірі, встановленому цим законом, просила зобов'язати відповідача здійснити такі нарахування за 2006-2008 роки.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області; зобов'язано відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням ії на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення - без змін з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 1941 року народження, за своїм правовим статусом відноситься до категорії діти війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
В той же час, задовольняючи позовні вимоги частково, суди правильно виходили з наступного.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»призупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
За таких обставин, висновки судів про порушення відповідачем прав на перерахування доплат до пенсії за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 рік є обґрунтованими.
Крім того, доведеними є вимоги позивача щодо перерахунку виплат у 2008 році після прийняття рішення Конституційним судом України.
Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни -10 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
Судами встановлено, що підвищення в такому розмірі виплачувалось позивачу щомісячно з 01 січня 2008 року.
Положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані такими, що не відповідають Конституції України згідно з рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, суди попередніх інстанції прийшли до правильного висновку, що відповідачем у період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 рік була допущена бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії та її невиплаті, тому обґрунтовано зобов'язано останнього здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової соціальної гарантії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за цей період.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильні висновки судів.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС , колегія -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області залишити без задоволення, постанову Близнюківського районного суду Харківської області від 02 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Головуючий:/підпис/_______________________Т.М.Шипуліна
Судді:/підписи/_______________________Л.І. Бившева
_______________________М.І. Костенко
_______________________Н.Є. Маринчак
_______________________Є.А. Усенко