"11" березня 2010 р. м. Київ К-2932/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного суду від 17 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2007 роки.
Позивач зазначила, що вона відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на відмову відповідача виплачувати підвищення до пенсії у розмірі, встановленому цим законом, просила зобов'язати відповідача здійснити такі нарахування за 2006-2007 роки.
Постановою Чернігівського окружного суду від 17 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року, позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 29.09.2007 року, як дитині війни, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням на 30% від мінімальної пенсії; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення -без змін, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1. 1943 року народження, за своїм правовим статусом відноситься до категорії діти війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
В той же час, відмовляючи в задоволені позовних вимог за 2006 рік, суди виходили з того, що позивачем було пропущено річний строк для звернення до суду. При цьому, колегія судів касаційної інстанції зазначає до того ж, що відповідно до пункту 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV було внесені такі зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»: виключено пункт 17 ст. 77; стаття 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету"
Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не були визнані неконституційними, а тому правомірним є відмова в задоволенні позовних вимог щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006 рік.
При цьому обґрунтованими є висновки судів щодо відмови позивачу у перерахунку надбавки у 2007 році з 09.07.2007 року по 29.09.2007 рік.
Дійсно, 09 липня 2007 року Конституційний суд України прийняв рішення, яким визнав неконституційним положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
В той же час, відповідно до ст.ст. 99,100 КАС України, суди правильно виходили з того, що порушене право позивача у період з 09.07.2007 року по 29.09.2007 не підлягає захисту з врахуванням того, що останньою не обґрунтовано належними доказами поважність пропуску строку на звернення до суду 29.09.2008 року, тобто поза річний строк.
Враховуючи наведене, суди прийшли до правильного висновку, що відповідачем у період з 29.09.2007 по 31.12.2007 рік була допущена бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії та ії невиплаті, тому обґрунтовано зобов'язано останнього здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової соціальної гарантії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за цей період.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильні висновки судів.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС , колегія -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова залишити без задоволення, постанову Постановою Чернігівського окружного суду від 17 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Головуючий:/підпис/_______________________Т.М.Шипуліна
Судді:/підписи/_______________________Л.І. Бившева
_______________________М.І. Костенко
_______________________Н.Є. Маринчак
_______________________М.О.Федоров