м. Київ К-7114/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов'язання відповідача нарахувати щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2007 роки.
Позивач зазначила, що вона відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на відмову відповідача виплачувати підвищення до пенсії у розмірі, встановленому цим законом, просила зобов'язати відповідача здійснити такі нарахування за 2006-2007 роки.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням ії підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 12.11.2007 року по 31.12.2007 рік та забезпечити ії виплату; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення - без змін з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1. 1932 року народження, за своїм правовим статусом відноситься до категорії діти війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
В той же час, відмовляючи в задоволені позовних вимог за 2006 рік, суди виходили з того, що позивачем було пропущено річний строк для звернення до суду. При цьому, колегія судів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV було внесені такі зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»: виключено пункт 17 ст. 77; стаття 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету"
Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не були визнані неконституційними, а тому є правомірним відмовити в задоволенні позовних вимог щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006 рік.
При цьому обґрунтованими є висновки щодо перерахунку надбавки у 2007 році.
Так, згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»призупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Отже в період з 09.07.2007 року у позивача виникло право на перерахунок підвищення до пенсії.
В той же час, відповідно до ст.ст. 99,100 КАС України, суди правильно виходили з того, що порушене право позивача за 2007 рік частково не підлягає захисту з врахуванням того, що позивачем не обґрунтовано належними доказами поважність пропуску строку на звернення до суду 12.11.2008 року, тобто поза річний строк.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильні висновки судів.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС , колегія -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Головуючий:/підпис/_______________________Т.М.Шипуліна
Судді:/підписи/_______________________Л.І. Бившева
_______________________М.І. Костенко
_______________________Н.Є. Маринчак
_______________________Є.А. Усенко
Суддя Т.М. Шипуліна