Справа №591/2834/20
Провадження № 2-п/591/49/21
22 липня 2021 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Шелєхова Г.В., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 6 серпня 2020 року,
Позивач звернувся до суду з вказаною заявою. Разом з заявою подав письмове клопотання про звільнення його від сплати судового збору. На підтвердження скрутного матеріального становища надає довідку про доходи з ДПІ.
Заява про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно положень пункту 1 ст. 6 Конвенції Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Разом з цим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
ЄСПЛ у рішенні по справі «FC Mretebi проти Грузії», заява №38736/04 (і не тільки ЄСПЛ, а і КПЛ ООН, справа Няккяляйярви проти Фінлянді) звернув увагу на необхідність забезпечення належного балансу між, з одного боку, інтересами держави у забезпеченні розумного суду та, з іншого боку, інтересами заявника у відстоюванні своїх вимог через суд.
Заявник на обгрунтування клопотання подав довідку про доходи.
Однак, з довідки вбачається, що джерелом доходу є отримання коштів за надання майна в лізинг.
Тому незрозуміло, чи працює позивач неофіційно, чи перебуває на обліку як безробітний.
Не надано жодних доказів, які вказують на те, що заявник позбавлений можливості працювати за станом здоров'я.
Вищевикладене, свідчить про те, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження підстав звільнення його від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 136 ЦПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В.Шелєхова