Справа № 459/3179/18 Провадження № 3-в/459/15/2021
16 липня 2021 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді подання начальника Сокальського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про звільнення від відбування накладеного адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови відносно ОСОБА_1 , -
Начальник Сокальського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Гуменюк О. О. звернулася до суду з зазначеним поданням, в якому просить звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді 200 годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 05.11.2018 року в зв'язку з закінченням строків давності.
Розгляд даного подання був призначений на 16.07.2021р., однак учасники справи у судове засідання не з'явилися.
12.07.2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 , з якої вбачається, що остання є матір'ю ОСОБА_1 та повідомляє, що ОСОБА_1 не зможе з'явитися в судове засідання, оскільки перебуває в місцях позбавлення волі.
Представник Сокальського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та дату розгляду даного подання, причин неявки не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 05.11.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 200 год. суспільно корисних робіт.
Дана постанова надійшла на виконання до Сокальського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області 18.01.2019 року.
05.02.2019 року порушник ОСОБА_1 був під підпис ознайомлений з умовами відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт, цього ж дня йому вручено направлення до КП «Соснівкажитлокомунсервіс». Згідно направлення він повинен був приступити до відбування стягнення не пізніше 06.02.2021 року. Порушник прибув на підприємство для відбування стягнення та де було складено графік відбування суспільно корисних робіт.
Із подання та доданих до нього матеріалів вбачається, що з 12.02.2019 р. по 21.02.2019 р. він знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності.
12.04.2019 року до органу пробації надійшло повідомлення з КП «Соснівкажитлокомунсервіс», що ОСОБА_1 , який відпрацьовує суспільно корисні роботи, 10.04.2019 року до роботи не приступив, а 11.04.2019 року ОСОБА_1 відмовився від виконання суспільно-корисних робіт.
18.04.2019 року відділом пробації складено протокол у відношенні ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-2 КУпАП.
22.05.2019р. Червоноградським міським судом Львівської області винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..183-2 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді адміністративного арешту строком на 3 (три) доби. 10.06.2019 року до Сокальського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» надійшла вказана постанова.
18.06.2019р. ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких він відмовився від відпрацювання суспільно корисних робіт.
Цього ж дня, органом пробації було скеровано подання до Червоноградського відділу поліції ГУ НП у Львівській області про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.
23.12.2019. Червоноградським міським судом Львівської області було ухвалено вирок, яким ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389-2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
Згідно з ст. 303 КУпАП не підлягають виконанню постанови про накладення адміністративного стягнення, якщо їх не звернуто до виконання протягом 3 місяців з дня винесення.
Відповідно до статті 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнароднідоговори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 р. зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.
Натомість, дані строки, передбачені в КК України, а саме, ст. 80, яка регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Крім того, КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011року (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Враховуючи викладене та те, що з часу набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 минуло більше двох років, враховуючи неможливість виконання цієї постанови, суд вважає, що його слід звільнити від відбування адміністративного стягнення у виді 200 годин суспільно корисних робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 302, 303, 304 КУпАП, суддя
Подання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді 200 годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 05.11.2018 року за ст.183-1 КУпАП України (справа № 459/3179/18) у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М. В. Мельникович