61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
23 квітня 2009 р. Справа № 22-а-9917/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Дюкарєвої С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2008р. по справі № 2-а-6620/08/1670
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Пенсійного фонду України , Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Міністерства фінансів України , Міністерства праці та соціального захисту населення , Державного казначейства України , Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації , Управління Державного казанчейства в Полтавській області , Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної ради м. Полтави , Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни ,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, (надалі по тексту перший відповідач), Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (надалі по тексту другий відповідач), Пенсійного фонду України(надалі по тексту третій відповідач), Міністерства фінансів України (надалі по тексту четвертий відповідач), Міністерства праці та соціального захисту населення (надалі по тексту п"ятий відповідач), Державного казначейства України (надалі по тексту шостий відповідач), Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (надалі по тексту сьомий відповідач), Управління Державного казанчейства в Полтавській області (надалі по тексту восьмий відповідач), Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної ради м. Полтави (надалі по тексту дев"ятий відповідач), в якому просив суд:
- визнати дії відповідача неправомірними;
- стягнути із відповідача на його користь недоплачену йому щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 2006 по 2008 рік в сумі 3302, 60 грн.;
- зобов'язати відповідача нарахувати йому щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в подальшому при нарахуванні пенсії.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2008 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціального захисту населення, Державного казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Управління Державного казанчейства в Полтавській області, Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної ради м. Полтави про нарахування допомоги дитині війни.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві протиправною.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та приписів ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач не здійснює позивачу виплати, у відповідності до вимог зазначеного Закону, посилаючись на відсутність у нього коштів на такі виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до приписів ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік. При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались на рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року, якими визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України».
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України», ця норма втратила чинність, а тому не підлягала застосуванню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо нарахування підвищення до пенсії за 2008 рік, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530» з січня 2008 р. виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, то суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за 2008 рік не підлягають задоволенню.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі також має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, відповідач повинен був з 22.05.2008 року нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни: з 22 травня - 48, 1 гривні, з 1 липня 48, 2 гривні, з 1 жовтня - 49, 8 гривні, що складає 10 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Однак, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни на рівні 30 % мінімальної пенсії за віком, а не на рівні 10 % прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Отже, виходячи з вимог ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та принципу верховенства закону над підзаконними нормативними актами, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а не здійснювати таку доплату згідно положень п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 та п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який втратив чинність з моменту прийняття Конституційним судом України рішення про неконституційність даного Закону.
Таким чином, згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відповідач повинен нарахувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії.
Позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що в даному випадку не можна приймати до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», збільшений на 1 %.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 квітня 2008 р. у розмірі 481 грн.
Як вбачається з довідки (а.с. 33), доплата до пенсії здійснюється позивачу з 01.05.2008 року у розмірі 48, 10 грн., а за 2007 рік доплата до пенсії позивачу з 09.07.2007 року у розмірі 20,30 грн., а з 01.10.2007 року у розмірі 20,55 грн.
Таким чином, відповідач з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року мав щомісячно нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що складає 742,65 грн. (в тому числі у липні 4,06+406 =410,06 х 30%=123,02 грн.; серпні 4,06+406=410,06 х 30%=123,02 грн. ; вересні 4,06+406=410,06 х 30%=123,02 грн.; жовтні 4,11+411=415,11 х 30%=124,53 грн.; листопаді 4,11+411=415,11 х 30%=124,53 грн.; грудні 4,11+411=415,11 х30%=124,53 грн.). Між тим, фактично було сплачено 132,55 грн. Таким чином, за визначений період сплаті підлягає - 610,10 грн.
З 22.05.2008 року по 30.06.2008 року відповідач мав сплатити доплату до пенсії у розмірі 288,60 грн. (в тому числі травень 481х30%=144,3 грн. ; червень 481х30%=144,3 грн.). Між тим, фактично було сплачено 96,20 грн. Таким чином, за визначений період сплаті підлягає - 192,40 грн.
Отже, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за травень та липень 2008 р., в зв"язку з чим рішення суду першоїі інстанції підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про задоволення цієї частини позовних вимог.
Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено саме на управління пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог за травень, липень 2008 рік з прийняттям в цій частині нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, < Текст >, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2008 року - задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2008 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 за травень - червень 2008 року та прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов"язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві нарахувати та сплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за травень - червень 2008 року у розмірі 192, 40 грн.
В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2008 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Макаренко Я.М.
Судді (підпис)
(підпис) Шевцова Н.В. Дюкарєва С.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.