61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
16 березня 2010 р. Справа № 2-а-299/09/1616
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтава на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 06.07.2009р. по справі № 2-а-299/09/1616
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтава < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про зобов"язання здійснити перерахунок та нарахувати пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи ,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтава (надалі по тексту перший відповідач) в якому просив суд:
-зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави перерахувати та призначити ОСОБА_1 пенсію з дня звернення з заявою з 16.03.2009 року відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, що складало 2988 грн. з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії в зв»язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію інваліду 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з дня звернення з заявою з 16.03.2009 року, що складало 249 грн., з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії в зв»язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вчинити дії по виплаті нарахованих сум.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 06 липня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії в розмірі, передбаченому ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправною.
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 16.03.2009 року та провести відповідні виплати.
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 16.03.2009 року та провести відповідні виплати.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 06.07.2009 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі..
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Постанови Кабінету міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має першу категорію особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 ( а.с.9) та має третю групу інвалідності, пов»язаної з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.8).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач необґрунтовано виплачував пенсію виходячи із розміру, встановленого Постановою Кабінету міністрів № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», додаткову пенсію, виходячи з розміру, встановленого Постановою Кабінету міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по 1 групі інвалідності-10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям - інвалідам - 3 мінімальних пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
У ст. 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсій проводиться відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" .
Відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 50 Закону „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
-інвалідам 1 групи-100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
-інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
При таких обставинах позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком і як інваліду III групи, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, закону України, міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку що при визначенні розміру пенсії по відношенні до позивача, підлягають застосуванню ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", на підставі якої була нарахована пенсія позивачеві, оскільки остання суттєво звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В цьому зв'язку суд не приймає до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закову України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановленим абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. ст. 49, 50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 3 ст. 67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1,2,3,4, категорій.
Частиною першою ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії ОСОБА_1 повинен проводитися з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Тому правильним є висновок суду щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів, вважає, що суд правильно не взяв до уваги посилання відповідача на ч.5 ст.54 Закону №796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Також, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р.
Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтава протиправними у відмові перерахунку розміру призначеної позивачу державної і додаткової пенсії та зобов'язання вказане управління провести перерахунок позивачу пенсії, виходячи із 6 мінімальних розмірів пенсій за віком та перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду третьої групи, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 16.03.2009 року.
Між тим, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно визнати нечинною та закрити провадження у справі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.53).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з заявою про заміну вибувшої сторони правонаступниками прав позивача, в якій зазначили, що відповідно до норм чинного законодавства мають право на отримання пенсії позивача, що належала йому по день його смерті, але не отримана ним.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Між тим, колегія суддів зазначає, що вказані правовідносини не допускають правонаступництва.
Так, за правилами ст. 1227 Цивільного Кодексу України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім»ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Однак, суми недоплаченої основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 не належали, оскільки на час його смерті йому не були нараховані та виплачені.
Таким чином, зазначені основна та додаткова пенсії до складу спадщини після смерті ОСОБА_1 не входять.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини правонаступництва не допускають і провадження у справі підлягає закриттю в зв»язку зі смертю позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 203 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що обставина, яка стала підставою для закриття провадження у справі, виникла після ухвалення рішення судом першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Керуючись ч. 2 Закону України № 1691-VI, ст.ст. ч.1 п.5 ст. 157, 160, 195, ч.2 ст.203, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтава залишити без задоволення.
Визнати постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 06.07.2009р. по справі № 2-а-299/09/1616 нечинною.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст > до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтава < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст > про зобов"язання здійснити перерахунок та нарахувати пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи закрити .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя < підпис > Макаренко Я.М.
Судді < підпис >
< підпис > Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 22.03.2010 р.