15 липня 2021 року м.Дніпросправа № 214/6730/20 2-а/214/36/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року у справі № 214/6730/20 (2-а/214/36/21) (суддя Чернова Н.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Саврана Дмитра Сергійовича про визнання протиправною постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до поліцейського роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Саврана Дмитра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ №2806281 від 11.07.2020.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 11.07.2020 року інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Савран Д.С. винесено постанову серії ЕАМ №2806281 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 прим. КУпАП, у зв'язку з порушенням ним п. 2.1 «а» ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
За фабулою постанови, позивач, 11.07.2020 року о 01-06 годин, в м. Дніпро по вул. Робоча, 44, керував ранспортним засобом GEELY MR-7151A державний номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар, в темну пору доби. При перевірці документів, не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Позивач, заперечував факт вчиненого правопорушення.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржену постанову, вказав, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.126 КУпАП, є безпідставним, оскільки факт вчинення правопорушення не є доведеним належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що відповідальність за вказаною статтею виникає саме за керування транспортним засобом особою яка не пред'явила посвідчення водія відповідної категорії.
Статтею 32 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підпункт "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Колегія суддів зазначає, що поліцейський має право вимагати посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії від водія в разі порушення останнім ПДР, що передбачено ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.2.1 «ґ», п. 2.4 ПДР.
Оскільки позивач керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла, в темну пору доби, відповідач здійснив зупинку транспортного засобу, у зв'язку з чим в подальшому відповідач вимагав від водія пред'явлення посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію», передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Суду не було надано доказів, визначених ч.1 ст.251 КУпАП, на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність вимоги поліцейського до позивача про пред'явлення посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, оскільки порушення позивачем п.2.1 «ґ» ПДР не доведено належними доказами.
Враховуючи положення ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом апеляційної інстанції враховані висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив та дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскарженої постанови серії ЕАМ №2806281 від 11.07.2020 та необхідність її скасування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року у справі № 214/6730/20 (2-а/214/36/21) - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай