21 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/8294/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року (суддя 1-ї інстанції Артоуз О.О.) у справі №280/8294/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.10.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 10.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, пенсійним органом відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю довідок про підтвердження пільгового стажу. Посилаючись на підтвердження пільгового стажу трудовою книжкою, архівними довідками та на правові висновки Верховного Суду, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року позов задоволено.
Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 управлінням встановлено, що наявного пільгового стажу позивача за Списком № 2, підтвердженого уточнюючими довідками недостатньо для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах. Отже, відповідачем правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком з 10.10.2019 року.
Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Сторони повідомлені про день розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується відповідною копією в матеріалах справи.
Повідомленням від 30.10.2019 № 3754/02.4 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивача повідомило про прийняття рішення відмовити позивачу у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю пільгового стажу, із посиланням на відсутність довідок, підтверджуючих пільговий стаж.
Позивач не погодившись з відмовою та з вимогою вчинити певні дії, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що відсутність окремих первинних документів не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах при наявності в нього необхідного пільгового стажу, який підтверджується записами у трудовій книжці.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія на пільгових умовах за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 2 пункту 8 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 Закону № 1058-ІV, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення чоловіками віку 55 років та страхового стаж у разі звернення в період: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, за наявності передбаченого страхового стажу пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону (60 років) чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія на пільгових умовах за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 2 пункту 8 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 Закону № 1058-ІV, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення чоловіками віку 55 років та страхового стаж у разі звернення в період: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, за наявності передбаченого страхового стажу пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону (60 років) чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
На підставі записів трудової книжки встановлено, що загальний стаж ОСОБА_1 не є спірним, оскільки не вказується відповідачем підставою для відмови у призначенні пенсії, визнається ним у розрахунку стажу та у відзиві на позов у розмірі 28 років 11 місяців 12 днів.
Згідно із розрахунком стажу відповідачем до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 враховано лише період роботи на ПАТ «Запоріжвогнетрив», що складає 2 роки 1 місяць 13 днів.
Тобто для призначення пенсії ОСОБА_1 з 56 років пенсійний орган мав зарахувати йому додатково щонайменш 7 років 10 місяців 17 днів.
Відповідним спірним періодом позивач вважає період його роботи у спецпідприємстві «Укрспеценерго», реорганізованому у Міжрегіональну компанію «Спеценерго» з 26.04.1985 по 10.10.1992 та з 15.03.1995 по 16.04.1996, який відповідач не зараховує, оскільки вимагає довідку про підтвердження пільгового стажу.
Спірні періоди роботи позивача з 26.04.1985 по 10.10.1992 та з 15.03.1995 по 16.04.1996 складають 8 років 6 місяців 17 днів.
Встановлено, що відповідачем відмовлено позивачу у зарахуванні спірних періодів стажу до пільгового за списком №2, оскільки підприємство, на якому працював позивач, відповідно до державного реєстру не ліквідовано, при цьому у позивача відсутня довідка про підтвердження пільгового стажу та інформація про фактично відпрацьований час.
Разом з цим, трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_1 містить усі необхідні записи про стаж його роботи за професією газоелектрозварника/електрогазозварника - №9-11, 17-18, які внесено у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.
Запис у трудовій книжці позивача про період роботи з 26.04.1985 по 10.10.1992 відповідає вимогам п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162.
У період роботи ОСОБА_1 з 15.03.1995 по 16.04.1996, діяла Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58, та відповідний запис відповідає її вимогам.
Оскільки на момент працевлаштування ОСОБА_1 15.03.1995 атестація на підприємстві не була завершена, об'єктивно, що інформація про результати її проведення не могла бути вказана.
Позивачем надано докази його звернення до Міжрегіональної компанії «Спеценерго» (а.с.16) на видачу довідки про підтвердження пільгового стажу та повернення поштового відправлення по причині відсутності підприємства за адресою його реєстрації в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПО 05774309).
Архівні довідки, що отримувались на запити відповідача свідчать про те, що документи з особового складу спецпідприємства «Укрспеценерго», що реорганізовано у Міжрегіональну компанію «Спеценерго» передано в архівний відділ Печерської районної державної адміністрації в місті Києві (а.с. 22-23).
Наведене підтверджує об'єктивну неможливість отримання позивачем довідки про підтвердження його пільгового стажу від Міжрегіональної компанії «Спеценерго».
Крім того, довідками про заробітну плату ОСОБА_1 , копіями особистих карток № 3279, №3551 підтверджується період його роботи, отримання ним заробітної плати та відсутність відомостей про роботу з неповним робочим днем, або переведення на іншу роботу (а.с. 24-29).
Копією наказу про створення Межрегіональної компанії «Спеценерго» від 30.12.1993 №158 підтверджується реорганізація спецпідприємства «Укрспеценерго» (а.с. 30-34).
Згідно із листом архівного відділу Печерської районної адміністрації в м. Києві від 13.09.2019 № 105/01-4149/1 документи, які містять інформацію про фактично відпрацьований час в архівний відділ не передавались (а.с. 39).
Професії газоелектрозварника/електрогазозварника містяться у списку №2 у розділі ХХХІІ «Загальні професії», затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 та в подальшому у розділі «Загальні професії» списку №2, затвердженому постановою КМ СРСР від 26.01.1991 № 10, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Верховний Суд сформулював правову позицію, яка викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 535/103/17 та від 27.03.2020 у справі №607/1266/2017 згідно з якою, професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) передбачена у всіх списках № 2. Колегія суддів Верховного Суду зауважила, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій пов'язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.
Крім того, відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Порядок № 442 набув чинності з 21.08.1992, тому до цього часу атестація робочого місця не вимагається.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Копією наказу про проведення атестації робочих місць від 16.10.1995 № 80 (а.с. 35-39) підтверджується право на зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи.
З огляду на викладене, відповідач не надав беззаперечних доводів того, що у спірні періоди ОСОБА_1 працював за професією електрозварника неповний робочий день або на іншому робочому місці.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні при призначенні пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 2 періодів роботи позивача з 26.04.1985 по 10.10.1992 та з 15.03.1995 по 16.04.1996, що разом із вже врахованим відповідачем пільговим стажем складає 10 років 8 місяців, тобто стаж достатній для призначення пенсії з 56 річного віку. З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №280/8294/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак