ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 липня 2021 року справа №320/1874/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Київській області
провизнання протиправною та скасування вимоги зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС), в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 вересня 2019 року №Ф-294724-51 про сплату суми боргу в розмірі 9 628,48 грн.; 2) зобов'язати відповідача зняти з податкового обліку позивача та внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача шляхом виключення з неї боргу зі сплати єдиного соціального внеску.
Ухвалою від 12 лютого 2020 року Київський окружний адміністративний суд передав адміністративну справу №320/1874/20 на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №320/1874/20 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою від 19 червня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв адміністративну справу до розгляду та відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить поновити строк звернення до суду щодо оскарження спірної вимоги.
Розглянувши вказане клопотання, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач зазначає, що про існування оскаржуваної вимоги дізнався 03 січня 2020 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги від 04 вересня 2019 року №Ф-294724-51. Вказані обставини не заперечуються учасниками справи.
Однак, відповідач разом з відзивом на позовну заяву надав в матеріали справи копію оскаржуваної вимоги з доказами направлення позивачу.
Зі змісту копії повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що спірну вимогу відповідач направляв за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, з 27 липня 2004 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта. Докази направлення та вручення вимоги позивачу за місцем його реєстрації в матеріалах справи відсутні.
Наведені позивачем обставини, на думку суду, свідчать, що позивач не міг усвідомлювати зміст та правові наслідки оскаржуваної вимоги до її отримання.
Згідно із статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини; статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з норм Конституції України та міжнародного права, враховуючи обставини, які стали причиною пропуску звернення до суду, а також з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до адміністративного суду є поважними, а тому вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та поновити строк звернення до адміністративного суду із позовом до ГУ ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги зобов'язання вчинити дії.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.А. Кузьменко