06 квітня 2010 р. Справа № 2-а-1329/09/1522
Категорія: 2.19.6 Головуючий в 1 інстанції: Дерус А.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Димерлія О.О.
суддів -Домусчі С.Д.
-Єщенка О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 25 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про зобов'язання нарахувати щомісячну надбавку до пенсії як «дитині війни»за 2006-2008 роки в сумі 4 471 грн 20 коп., -
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України (далі -УПФУ) в Приморському районі м. Одеси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».
Зазначив, що є пенсіонером за віком, має статус «дитина війни», а відтак з 01 січня 2006 року його щомісячна пенсія, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(Закон) від 18 листопада 2004 року №2195-VI, повинна збільшитись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на наведене, позивач просив суд поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати безпідставною відмову виплати соціальної допомоги, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому як «дитині війни»щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2006 року по 2008 рік включно у сумі 4471 гривні 20 копійок.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, зокрема зобов'язано УПФУ провести перерахунок ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року; провести перерахунок та виплатити різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
У поданій апеляційній скарзі, УПФУ в Приморському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом норм права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФУ в Приморському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 має статус «дитини війни», так як станом на 02 вересня 1945 року, йому було менше 18 років. В підтвердження судом до матеріалів справи залучена копія посвідчення (арк. 8).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він має право на державну соціальну підтримку, зокрема на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак, такі виплати відповідачем у 2006-2007 роках не проводились.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 позивач мав право на отримання соціальної допомоги з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, а тому пенсійний орган мав діяти відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його помилковим з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»останнім пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону.
Законом України від 19 січня 2006 року №3367-VI внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункти 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії «дітям війни», то вимоги позивача, що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Дію статті 6 Закону на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо такого зупинення дії статті 6 Закону.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанції помилково визнав право позивача на підвищення пенсії за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки таке право позивача було відновлено із прийняттям рішення Конституційним судом, тобто з 09.07.2007 року.
Колегія суддів також не погоджується з висновком суду щодо визнання неправомірними дій пенсійного фонду з відмови у виплаті соціальної допомоги «дитині війни»відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування»в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з огляду на таке.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а відтак з моменту прийняття цього рішення позивач мав право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Вказане свідчить, що суд першої інстанції помилково визнав неправомірною відмову орану Пенсійного фонду України з виплати соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період до прийняття Конституційним судом рішення, тобто до 22 травня 2008 року.
Оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судове рішення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга УПФУ підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси -задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 25 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про зобов'язання нарахувати щомісячну надбавку до пенсії як «дитині війни»за 2006-2008 роки -скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги як «дитині війни»за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно -неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси здійснити перерахунок та забезпечити проведення виплати на користь ОСОБА_2 недоплаченої як «дитині війни»щомісячної державної соціальної допомоги з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, з урахуванням виплачених сум допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
В задоволенні решти вимог апеляційної скарги -відмовити.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Димерлій О.О.
Суддя: Домусчі С.Д.
Суддя: Єщенко О.В.