29 січня 2010 р. Справа № 2а-12-457/09/1423
Категорія:2.19.6 Головуючий в 1 інстанції: Гречана С.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В., Коваля М.П.
при секретарі - Снігур М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».
Позивач посилався на доводи викладені в позові та заявив вимогу про стягнення щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»за 2006-2007 роки.
Оскаржуваною постановою Центрального районного суду м. Миколаєва адміністративний позов задоволено частково та суд постановив зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва нарахувати і виплатити позивачу надбавку в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включн, з урахуванням фактично виплачених надбавок в порядку п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій постанову суду першої інстанції вважає прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач відноситься до соціальної категорії «Діти війни» і має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11. 2004 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині зобов'язання виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2006 рік.
Так пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367-IV, п.17 ст. 77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” в зазначеній частині нереалізовані.
Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни, відповідно відповідач не зобов'язаний здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. N 489-У, з урахуванням статті 111. Зазначеною статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.07 р . - дати ухвалення рішення Конституційним судом України N 6-рп/2007, вищевказані норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Колегія суддів встановила, що позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %, але йому в цьому було відмовлено.
Отже, колегією суддів встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідачем вказане підвищення позивачеві за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. в межах бюджетного року не перераховано і не виплачувалось в повному обсязі, що обумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових Законів, внесення змін до чинного законодавства за ст. 22 Конституції України не допускається.
На підставі правових положень, які передбачають виплату надбавки до пенсії громадянам, що мають право на одержання підвищеної пенсії, органи державної влади не вправі відмовити у її виплаті в повному обсязі.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи і ухваленні рішення порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, наведені в апеляційній скарзі є не суттєвими і правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Доповідач-суддя: Потапчук В.О.
Судді: Семенюк Г.В.
Коваль М.П.