Постанова від 01.04.2010 по справі 2-а-5634/08/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2010 р. Справа № 2-а-5634/08/1570

Категорія: 2.11.8 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів -Косцової І.П., Шляхтицького О.І.

при секретарі -Скоріній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарін»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарін»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2008 р. ТОВ «Сарін», звернувшись до Одеського окружного адміністративного суду просило скасувати рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28 квітня 2007 р. № 0003692360 про застосування штрафних фінансових санкцій на суму 101 101, 25 грн..

Позовні вимоги Товариства обґрунтовувалися тим, що відповідачем безпідставно зроблений висновок про те, що позивачем відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком проводився без дотримання вимог Закону від 06.07.1995 р. №295/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі по тексту Закон №295/95), так як відпуск пального через паливну -роздавальну колонку без реєстрації ЕККА є неможливим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 р. в задоволенні адміністративного позову -відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд зазначив, що позивач в порушенні вимог Закону №295/95 проводив відпуск пального без проведення через реєстратор розрахункових операцій, а також проводив розрахункові операції по відпуску пального через реєстратор розрахункових операцій, реєстраційне посвідчення на якій видано у ДПІ у Приморському районі м. Одеси. замість Роздільнянської МДПІ Одеської області.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення його вимог, вважаючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта просив задовольнити його апеляційну скаргу.

Представник Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

З'ясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Одеським окружним адміністративним судом винесене необґрунтоване рішення, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції і знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції 14.04.2007 року інспекторами ДПА Одеської області Замітайлом С.В., Росліком С.В., Тищенком Г.В. та Ярошем І.З. за результатами перевірки був складений акт від № 0000869 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

28.04.2007 року ДПІ у Приморському районі міста Одеси винесено рішення №0003692360 про застосування до ТОВ «Сарін»штрафних (фінансових) санкцій на суму 101.101,25 грн. за наступні порушення:

- через реєстратор розрахункових операцій не проведена розрахункова операція на суму 38,00 гривень. Порушено п. 1 ст. 3 Закону №295/95 та на підставі п.1 ст. 17 застосована фінансова санкція у розмірі - 190,00 гривень;

- через реєстратор розрахункових операцій не проведені талони на пальне на суму 17.794,50 гривень. Порушено п.1 ст. 3 Закону №295/95 та на підставі п. 1 ст. 17 застосована фінансова санкція у розмірі - 88.972,50 гривень;

- реєстратор розрахункових операцій, що використовувався позивачем, не був поставлений на облік у Роздільнянській МДПІ. Порушено п.1 ст. 3 Закону №295/95 та на підставі п.2 ст. 17 Закону застосована фінансова санкція у розмірі 340,00 гривень

- на місці проведення розрахунків не забезпечена відповідність суми готівкових коштів, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 2 319,75 гривень. Порушено п.13 ст. 3 Закону №295/95 та на підставі ст. 22 застосована фінансова санкція у розмірі 11.598,75 гривень.

Як вбачається із доказів, які містяться в матеріалах справи, відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком здійснювався ТОВ «Сарін»на підставі договору про відпуск паливно-мастильних матеріалів за відомостями № 04/03/01 від 03.01.2007 року із ВАТ «Одесаобленерго». Відповідно до п.3.1. договору передача нафтопродуктів здійснювалася за відомістю.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, що талони на паливо, які зазначені в акті від 14.04.2007 року, не є документами, за якими здійснювався відпуск нафтопродуктів споживачам. Вказані талони були документами внутрішнього контролю ВАТ „Одесаобленерго”, надруковані цим товариством та використовувалися його співробітниками протягом усього часу дії договору № 04/03/01 від 03.01.2007 року.

Зокрема, талони, вказані в акті перевірки були надані співробітниками структурного підрозділу ВАТ «Одесаобленерго», Роздільнянського РЕС не - 14.04.2007 року, а у період з 01.04.2007 року по 14.04.2007 року.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що викладені факти підтверджуються відомостями про відпуск палива, денними звітами реєстратора розрахункових операцій за період 01.04.2007 року - 14.04.2007 року.

Окрім того, використання талонів саме протягом цього періоду підтверджується також і датами, зазначеними на самих талонах.

Відповідно до п. п. 4.1.5.1., 4.2.5.1.- 4.2.5.8. «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України», затвердженої спільним Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02 квітня 1998 року N 81/38/101/235/122, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1999 року за N 685/3978 відпуск нафтопродуктів споживачам провадиться на підставі попередньо укладених договорів (за відомостями та електронними платіжними картками) або за готівку. Саме у такому порядку, з використанням відомостей за попередньо укладеними договорами провадився випуск палива ТОВ «Сарін».

Слід зазначити, що в матеріалах справи є належним чином засвідчені копії відомостей по відпуску палива, які підтверджують відпуск палива ТОВ «Сарін»із дотриманням вимог Інструкції від 02 квітня 1998 року N 81/38/101/235/122,

Так, відповідно до розрахунку пального, відпущеного ВАТ «Одесаобленерго»на АЗС ТОВ «Сарін», вартість пального, відпущеного у період 01.04.2007 року - 14.04.2007 року складає 18 210,25 гривень.

Колегія суддів вважає, що відповідач не довів обставин того, що саме за один день - 14.04.2007 року ТОВ «Сарін»із порушенням п.1 ст. 3 Закону №295/95 було відпущено пального на суму 17 794,50 гривень, тому рішення суду першої інстанції в даній частині - не відповідає обставинам справи.

Також, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо застосування до позивача штрафних санкцій, які передбачені п.2 ст. 17 Закону №295/95.

Як встановлено судом першої інстанції і не заперечувалося сторонами, ТОВ «Сарін»для реєстрації операції по відпуску пального використовувався спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат ND-777/01», реєстраційне посвідчення № 1553003023 від 29.08.2003 року, видане ДПІ у Приморському районі міста Одеси.

Відповідно до п.2 ст. 17 Закону №295/95 у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій передбачена фінансова санкція у вигляді штрафу в сумі - 340,00 гривень.

Таким чином, норма закону, на яку послався суд першої інстанції не передбачає відповідальності за не поставлення зареєстрованого реєстратора розрахункових операції на облік у ДПІ за місцем його знаходження, а саме, у Роздільнянській МДПІ Одеської області.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення, допущеного позивачем п. 1 ст. 3 Закону №295/95, які полягали в не проведенні розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму - 38,00 гривень.

Відповідач, обґрунтовано на підставі п.1 ст. 17 Закону №295/95 застосував до позивача фінансову санкцію у розмірі - 190,00 гривень;

Крім того, знайшло своє підтвердження як у суді першої так і апеляційної інстанції, порушення, які виразилися в тому, що на місці проведення розрахунків не була забезпечена відповідність суми готівкових коштів, сумі коштів, що була зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 2 319,75 гривень.

Одеській окружний адміністративний суд обґрунтовано зробив висновок про те, що позивачем порушено п.13 ст. 3 Закону №295/95. а тому, на підставі ст. 22 Закону №295/95 до нього правомірно застосована фінансова санкція у розмірі - 11.598,75 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 202 КАС України, невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарін»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року -скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарін»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій -задовольнити частково.

Рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0003692360 від 28 квітня 2007 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарін»штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 101 101, 25 грн. скасувати в частині накладення штрафної (фінансової) санкції в сумі 340 грн. та в частині накладення штрафної (фінансової) санкції в сумі 88 972,50 грн.

В решті позовних вимог -відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя О.І. Шляхтицький

суддя І.П. Косцова

Попередній документ
9848809
Наступний документ
9848811
Інформація про рішення:
№ рішення: 9848810
№ справи: 2-а-5634/08/1570
Дата рішення: 01.04.2010
Дата публікації: 29.07.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: