23 квітня 2010 р. Справа № 2-а-8522/08/1570
Категорія: 2.19.8 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Димерлія О.О.
суддів - Шляхтицького О.І., Єщенка О.В.
за участю секретаря - Коєвої О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року у справі за позовом казенного підприємства «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія»до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання не чинним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені,
У липні 2008 року казенне підприємство «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія»(надалі -КП «СКБ «Молнія») звернулось до суду з адміністративним позовом.
Уточнивши 14 січня 2009 року позовні вимоги, підприємство просило: визнати не чинним Рішення УПФУ в Малиновському районі м. Одеси №395 від 21 березня 2008 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 25 788, 85 грн, стягнути з УПФУ витрати зі сплати судового збору.
18 червня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою повністю задовольнив позовні вимоги з тієї підстави, що органом Пенсійного фонду України неправомірно нараховано штрафні санкції на неузгоджену суму заборгованості.
У поданій апеляційній скарзі УПФУ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що КП «СКБ «Молнія»зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 03.12.1998 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 16). Згідно з повідомленням начальника Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 29.12.1998 року про взяття на облік юридичної особи, КП «СКБ «Молнія»є платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, страхові внески за березень -квітень 2007 року були перераховані КП разом із виплатою заробітної плати 25.06.2007 року, оскільки з 19.06.2007 року по 27.06.2007 року на рахунок казенного підприємства було перераховано бюджетні кошти за виконання державного оборонного замовлення. У зв'язку з тим, що станом на 03.05.2007 року у КП «СКБ «Молнія»утворилась заборгованість перед фондом за березень 2007 року усього у сумі 50 871, 45 грн, 04.05.2007 року УПФУ винесено вимогу №Ю-2224 про сплату боргу. 05.06.2007 року орган Пенсійного фонду України виніс вимогу на суму боргу у розмірі 51 935, 57 грн через збільшену станом на 05.06.2007 року заборгованість підприємства зі сплати страхових внесків за березень -квітень 2007 року. Зазначені вимоги були оскаржені позивачем у адміністративному порядку та до суду (а.с. 168, 169). Проте, 21.03.2008 року за несвоєчасну, на думку УПФУ, сплату страхових внесків, відповідач виніс оскаржуване Рішення № 395 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на суму заборгованості усього у розмірі 25 788, 85 грн (а.с. 6).
Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що при наявності заборгованості із заробітної плати, страхові внески підлягають виплаті не раніше погашення зобов'язання щодо зарплатні. Рішення суду ґрунтується на положеннях ст.ст. 5, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 97 Кодексу законів про працю, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та його перерахування страхувальником здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в банківських установах, а у разі наявності у платника страхових внесків зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів або зобов'язань перед кредиторами, зобов'язання зі сплати страхових внесків виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати.
Комплексний аналіз наведених положень законодавства є підставою для висновку стосовно першочерговості виплати заборгованості із заробітної плати перед усіма іншими зобов'язаннями, а тому дії підприємства зі сплати страхових внесків у день нарахування заробітної плати не суперечать вищезгаданим правовими нормам.
Обгрунтовуючи правомірність прийнятого рішення, апелянт зазначив, що відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є місяць, а отже страхові внески за березень та квітень підлягали сплаті до 20.04.2007 року та до 20.05.2007 року відповідно.
В судовому засіданні представник апелянта пояснив, що внаслідок несплати позивачем страхових внесків протягом періоду з 20.04.2007 року по 25.06.2007 року та з 21.05.2007 року по 25.06.2007 року у підприємства перед ПФУ утворився борг, у зв'язку з чим пенсійний орган виніс вимоги про сплату боргу № Ю-2224 від 04.05.2007 року та 05.06.2007 року. Незважаючи на це, КП «СКБ «Молнія»суму боргу не погасило. Оскаржуване підприємством Рішення №395 від 21.03.2008 року було прийняте на підставі вищезазначених вимог як санкція за несвоєчасність сплати страхових внесків, а тому є правомірним.
Вважаючи таку правову позицію помилковою внаслідок невірного тлумачення правових норм, судова колегія зазначає, що постановою господарського суду Одеської області від 10.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2008 року, вимоги УПФУ в Малиновському районі м. Одеси про сплату боргу №Ю-2224 від 04.05.2007 року у розмірі 50 871, 45 грн, про сплату боргу №Ю-2224 від 05.06.2007 року у розмірі 51 935, 57 грн визнано не чинними (а.с. 166, 35). Судом встановлено, що КП «СКБ «Молнія»правомірно нарахувало та сплатило страхові внески на заробітну плату у день нарахування самої зарплатні за вказаний період, а тому борг перед органами Пенсійного фонду України у підприємства відсутній.
За змістом ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи з того, що вимоги УПФУ щодо визнання заборгованості підприємства перед Пенсійним фондом України визнано судом не чинними, підстав для нарахування пені та штрафних санкцій не вбачається.
З урахуванням наведеного, а також припису ч. 2 ст. 72 КАС України про наявність у відповідача -органу державної влади -процесуального обов'язку доказування правомірності прийнятого рішення, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду щодо недоведеності УПФУ обставин, на яких ґрунтуються його правові вимоги.
Оскільки висновок суду першої інстанції є вірним внаслідок повного та всебічного вивчення обставин справи та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, судове рішення, відповідно до ст. 200 КАС України, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси -залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року у справі за позовом казенного підприємства «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія»до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання не чинним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: