23 квітня 2010 р. Справа № 2-а-10387/09/1570
Категорія: У-2 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Димерлія О.О.
суддів - Шляхтицького О.І., Єщенка О.В.
за участю секретаря - Коєвої О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Хмельницького відділу міліції Одеського міського управління Міністерства внутрішніх справ України, прокуратури Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду першої інстанції з позовом, предметом якого є: визнання протиправними дій посадових осіб Хмельницького відділу міліції Одеського міського управління Міністерства внутрішніх справ (надалі -ОМУ МВС) України; визнання протиправною бездіяльності посадових осіб прокуратури Одеської області; зобов'язання прокуратури Одеської області винести рішення за заявою про скоєний посадовими особами Хмельницького ОМУ МВС України злочин та повідомити належним чином про результати розгляду заяв; відшкодування моральної шкоди, заподіяної Хмельницьким ОМУ МВС України внаслідок незаконного утримання під вартою в розмірі 30 000 грн; відшкодування моральної шкоди, заподіяної прокуратурою Одеської області внаслідок бездіяльності в розмірі 30 000 грн; зобов'язання працівників Хмельницького ОМУ МВС України принести публічні вибачення у присутності матері та квартирантів біля оселі; зобов'язання відділення Державного казначейства України у Малиновському районі м. Одеси відшкодувати зазначені суми за рахунок коштів державного бюджету.
11 серпня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження з підстави непідсудності спору адміністративному суду.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу -про відкриття провадження, справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовою колегією, ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, зазначивши, що у серпні 2008 року співробітниками Хмельницького відділу міліції ОМУ МВС України його було незаконно заарештовано на підставі вироку Приморського районного суду м. Одеси від 17.04.2008 року. Зазначений судовий вирок був оскаржений позивачем до апеляційного суду Одеської області, що було підтверджено копією поданої апеляційної скарги. Незважаючи на це, ОСОБА_5 було затримано на три доби. 16.08.2008 року матір'ю позивача ОСОБА_6 до Генеральної прокуратури України була направлена заява, з відповіді на яку вбачається, що скарга була передана до прокуратури Одеської області для реагування. Відповіді від прокуратури ОСОБА_5 не отримав. Про скоєний злочин позивач на особистому прийомі повідомив співробітника прокуратури Одеської області, про що було складено протокол усної заяви. Не отримавши відповіді на письмове звернення, ОСОБА_5 звернувся до суду. Позивач зазначив, що внаслідок незаконних дій співробітників Хмельницького ОМУ МВС України та органів прокуратури було завдано шкоду його здоров'ю, у звязку з чим ОСОБА_5 просить стягнути моральну шкоду в сумі 60 000 гривень.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позов ОСОБА_5 є фактично скаргою на дії співробітників міліції з приводу незаконного утримання під вартою та дії органів прокуратури щодо відмови у проведенні перевірки заяви позивача про скоєний злочин в порядку, визначеному ст. 97 КПК України.
Судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції є помилковим в частині вимог щодо зобов'язання органів прокуратури повідомити ОСОБА_5 про результати розгляду заяв з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є дві групи вимог, а саме: 1. вимоги щодо визнання неправомірними дій органів міліції з приводу незаконного утримання під вартою та бездіяльності у зв'язку з цим органів прокуратури; 2. вимога щодо зобов'язання органів прокуратури повідомити про результати розгляду заяв.
Друга група позовних вимог ґрунтується на положеннях Закону України «Про звернення громадян»від 02.10.1996 року, відповідно до якого громадяни України мають право звернутися до органів державної влади та посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями та на розгляд звернення у місячний строк, а відтак не стосується процесуальних дій органів міліції та прокуратури.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності.
Оскільки позивач не ставить питання щодо притягнення осіб до кримінальної відповідальності, а оскаржує бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що випливає з владних управлінських функцій, спірні правовідносини в цій частині підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому висновок суду в наведеній частині вимог є помилковим.
Щодо першої групи позовних вимог, то колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо непідсудності спору адміністративному суду, з огляду на таке.
Як вбачається з адміністративного позову, ця група вимог ґрунтується на факті скоєння співробітниками міліції злочину та бездіяльності у зв'язку з цим органів прокуратури.
Відповідно до ст. 110 КПК України, дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві. В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові. Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З урахуванням припису КПК України, а також вимоги п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України про те, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності відмовити у відкритті провадження в цій частині позовних вимог.
Судова колегія також погоджується з висновком суду щодо непідсудності адміністративному суду вимог щодо відшкодування моральної шкоди.
Так, відповідно до ст. 1176 ЦК України, вимога з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду є цивільно-правовою, а відтак підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Оскільки вимога позивача про відшкодування моральної шкоди не пов'язана з наявністю публічно-правового спору, а ґрунтується на діях державних органів, що підлягають вирішенню в порядку, встановленому КПК України, така вимога також не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Отже, відмовляючи у відкритті провадження за всіма позовними вимогами, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та часткового задоволення вимог апелянта.
Керуючись ст.ст.185, 195, 199, 202, 205, 206 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 -задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Хмельницького відділу міліції Одеського міського управління Міністерства внутрішніх справ України, прокуратури Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди -скасувати та постановити нову ухвалу.
Справу за позовом ОСОБА_5 до Хмельницького відділу міліції Одеського міського управління Міністерства внутрішніх справ України, прокуратури Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди в частині вимог про визнання дій прокуратури Одеської області щодо ненадання відповіді на письмові заяви неправомірними та зобов'язання повідомити ОСОБА_5 про результати розгляду заяв -направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Хмельницького відділу міліції Одеського міського управління Міністерства внутрішніх справ України, прокуратури Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди в частині вимог про визнання протиправними дій посадових осіб Хмельницького відділу міліції Одеського міського управління Міністерства внутрішніх справ (надалі - ОМУ МВС) України; визнання протиправною бездіяльності посадових осіб прокуратури Одеської області; зобов'язання прокуратури Одеської області винести рішення за заявою про скоєний посадовими особами Хмельницького ОМУ МВС України злочин; відшкодування моральної шкоди, заподіяної Хмельницьким ОМУ МВС України внаслідок незаконного утримання під вартою в розмірі 30 000 грн; відшкодування моральної шкоди, заподіяної прокуратурою Одеської області внаслідок бездіяльності в розмірі 30 000 грн; зобов'язання працівників Хмельницького ОМУ МВС України принести публічні вибачення у присутності матері та квартирантів біля оселі; зобов'язання відділення Державного казначейства України у Малиновському районі м. Одеси відшкодувати зазначені суми за рахунок коштів державного бюджету - відмовити.
Ухвала апеляційного суду в частині направлення справи до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду оскарженню не підлягає.
Ухвала апеляційного суду в частині відмови у відкритті провадження у справі набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: