Справа: № 2-а-69/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
Іменем України
"01" червня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.,
при секретарі: Олешко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу УМВС України в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 1.07.2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до УМВС України в Житомирській області, МВС України
- про зобов»язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив визнати протиправною відмову відповідача у виплаті йому одноразової грошової допомоги та зобов»язати останнього направити до МВС України висновок про можливість виплати йому одноразової допомоги у зв»язку з настанням інвалідності.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 1.07.2009 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, 16.06.2006 року, в період проходження служби в ОВС на посаді міліціонера СОРСМ «Грифон»при УМВС України в Житомирській області, перебуваючи в черговій відпустці за місцем проживання, отримав тілесні ушкодження, що потягло втрату професійної працездатності на 40% та встановлення йому 3 групи інвалідності.
30.12.2006 року був звільнений зі служби в ОВС через хворобу.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв»язку із втратою професійної працездатності внаслідок отриманої травми в результаті нещасного випадку не пов»язаного з виконанням службових обов»язків.
Відповідач відмовив останньому у виплаті такої допомоги, посилаючись на Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №707, згідно із яким грошова допомога не виплачується, якщо втрата працездатності настала внаслідок шкоди, яку працівник міліції заподіяв собі джерелом підвищеної небезпеки з порушенням правил його використання.
Позивач не погоджуючись з такою відмовою звернувся до суду з відповідним позовом.
Оскільки право позивача на отримання страхової суми виникло в 2006 році на підставі Положення про порядок і умови державного обов»язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів внутрішніх справ і підрозділів внутрішніх справ республіки, затвердженого постановою КМ УРСР №59 від 29.06.1991 року та постанови КМУ від 19.08.1992 року №488, колегія суддів вважає, що вказані нормативно-правові акти є підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, порядок виплати якої, в даному випадку, регламентований постановою КМУ №707 від 12.05.2007 року.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції та його висновками, викладеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та узгоджується з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
На момент заподіяння позивачу тілесних ушкоджень, втрати ним професійної працездатності, чинним на той час законодавством не встановлювались обмеження щодо неможливості відшкодування шкоди, заподіяної працівником міліції собі джерелом підвищеної небезпеки з порушенням правил їх використання, тому підстав для застосування до даних правовідносин п.8 Порядку, затвердженого постановою КМУ №707 від 12.05.2007 року, на який посилається відповідач, не вбачається.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови. Позиція відповідача, викладена в апеляційній скарзі необґрунтована.
Разом з тим, суд першої інстанції при постановленні рішення не вирішив вимог позивача до МВС України, які виходячи з аналізу обставин справи, наданих сторонами доказів та норм права, що регулюють спірні правовідносини, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вказані обставини відповідно до ст. 201 КАС України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити, відмовивши позивачу у задоволенні вимог до МВС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу УМВС України в Житомирській області задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 1.07.2009 року змінити.
В частині задоволення вимог ОСОБА_2 до МВС України відмовити.
В частині задоволення вимог ОСОБА_2 до УМВС України в Житомирській області постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двох місяців, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України в порядку, передбаченому ЦПК України.
Повний текст рішення суду виготовлений 4.06.2010 року.
Головуючий суддя:
Судді:
< Текст >