< Список >
19 травня 2010 р. Справа № 2а-2335/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.
за участю секретаря судового засідання- Шаповал Є.А.,
представника позивача - Бабченко С.Г.,
представника відповідача - Іванія Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про зобов'язання вчинити певні дії ,-
Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (далі по тексту -позивач, УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми ) звернулося до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми (далі по тексту -відповідач, відділення ВД ФССНВВПЗУ в м. Суми) прийняти до відшкодування суми витрат УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в загальній сумі 1005435грн. 12коп., в тому числі:
- на виплату щомісячної державної адресної допомоги в сумі 991134 грн. 26коп.,
- на виплату допомоги на поховання в розмірі 5946грн. 81коп.;
- підвищення до пенсії в сумі 8354грн. 05коп.
Свої вимоги мотивує тим, що в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачем були здійснені витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, однак, відповідачем суми витрат лише частково прийняті до відшкодування. Загальна сума витрат не прийнятих відповідачем до заліку, склала 1005435грн. 12коп.
Суму витрат, з якою не погоджується відділення ВД ФССНВВПЗУ в м. Суми, на думку УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми, повинен відшкодовувати позивачу саме відповідач, оскільки, з набранням 1 квітня 2001 року чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(далі по тексту -Закон №1105), обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівнику, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку, зокрема виплати йому пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було покладено на Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Даний обов'язок, зокрема, визначений статтею 21 Закону №1105.
Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач наголошує, що статтею 24 Закону №1105, передбачено обов'язок Фонду співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Посилаючись на вищевказане та постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»(далі по тексту -Постанова №265) , та постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»(далі по тексту -Постанова №198) позивач вважає, що щомісячна державна адресна допомога, виплати якої здійснюються за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державної соціальна допомога, а також підвищення до пенсії, допомога на поховання та витрати на виплату і доставку пенсій, включаються до витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому на його думку звернення до відповідача щодо відшкодування понесених зазначених вище витрат, було правомірним.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, виходячи з того, що виплата державної адресної допомоги, яка передбачена Постановою №265 та підвищення до пенсії, не відносяться до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди. Відповідач вважає, що акти звірки підписані відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року №5-4\4 (далі по тексту -Порядок). При цьому, на думку відповідача, Порядок визначає механізм відшкодування Пенсійному фонду України понесених витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України саме на централізовану рівні, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.37-39).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позові підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, на його думку ВД ФССНВВПЗУ в м. Суми діяло на підставі та в межах повноважень, наданих Законом №1105, відповідно до Порядку, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року УПФУ в Ковпаківському районі м.Суми були здійснені виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі витрати на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги потерпілим, яким призначено зазначені вище пенсії, допомоги на поховання та витрати на виплату підвищення до пенсії.
Відповідно до Актів щомісячної звірки відділення ВД ФССНВВПЗУ в м. Охтирка прийняло до відшкодування понесені витрати лише частково. Сума витрат не прийнятих відповідачем до заліку склала:
- на виплату щомісячної державної адресної допомоги за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 991134 грн. 26коп.,
- на виплату допомоги на поховання за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 5946грн. 81коп.;
- підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 8354грн. 05коп.
що в загальній сумі становить 1005435грн. 12коп.
Дані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін та копіями актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за допомоги за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року (а.с.11,13,15,17,19,21,23,25,27,29,31,33), копіями таблиць розбіжностей за допомоги за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року (а.с.10,12,14,16,18,20,22,24,26,28,30,32).
На думку позивача, враховуючи, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Закону України від 14.01.1998року за №16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до п.п. «г»та «д»п.1 ч.1 ст.21 Закону №1105, на чому також наголошує позивач, у разі настання страхового випадку страховик, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Однією з підстав обґрунтування правомірності своїх вимог, позивач, вказує саме на цю норму. Враховуючи зазначене, Постанову №265, Постанову №198, положення Порядку, позивач вважає, що Закон №1105, який набрав чинності з 01.04.2001р., поширюється в тому числі на категорію інвалідів щодо відшкодування витрат на виплату пенсій, по яким виник спір, а тому обов'язок по відшкодуванню органу Пенсійного фонду суми витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги, допомоги на поховання, а також витрат на виплату підвищення до пенсії, покладено саме на Фонд соціального страхування.
Однак, суд не може погодитись з позицією позивача стосовно прийняття відділенням ВД ФССНВВПЗУ в м. Суми до відшкодування витрат на виплату допомоги на поховання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з наступних підстав.
Згідно ст. 13 Закону №1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Відповідно до ч.8. ст. 34 Закону №1105 у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 №826 “Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”(далі -Постанова КМУ №826) витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.9 ст. 34 Закону №1105 у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Аналіз норм Закону №1105 та Постанови КМУ №826 дає підстави вважати, що Фонд соціального страхування зобов'язаний відшкодувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до п.18 Положення про медико-соціальну експертизу міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії визначають причини смерті інваліда на підставі лікарського свідоцтва про смерть у випадках, коли передбачається надання пільг сім'ї померлого.
Позивач вказаний висновок медико-соціальної експертної комісії про причинний зв'язок смерті з нещасним випадком стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_5 не надав, тому у відповідача не було підстав для включення суми допомоги на поховання до акту звірок за січень-грудень 2009 року і для відшкодування цих витрат відповідно.
Суд також не погоджується з вимогами УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми стосовно зобов'язання відповідача прийняти до відшкодування суми витрат позивача на виплату та доставку державної адресної допомоги та на виплату підвищення до пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема таблиць розбіжностей, (а.с.10,12,14,16,18,20,22,24,26,28,30,32), копії довідки (а.с.40), частина суми не прийнятої відповідачем до заліку, в т.ч. допомоги на поховання, є не що інше як витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги, та не враховані суми витрат на виплату допомоги на поховання, пов'язані з постановою №265, - саме так зазначено у відповідних рядках таблиць розбіжностей, підписаних в тому числі позивачем.
УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми помилково обов'язок Фонду соціального страхування щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку, поєднує з обов'язком нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги, а також підвищення до пенсії особам, яким призначено пенсії по інвалідності. Норми Закону №1105, що є спеціальними нормами, які регулюють відносини державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема стаття 21, не передбачає таких витрат Фонду як виплата щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії особам, яким призначено пенсії по інвалідності. Останні передбачені відповідно Постановою Кабінету Міністрів України №265 та Постановою Кабінету Міністрів України №198.
Крім того, ст.21 Закону №1105 містить повний перелік соціальних послуг та виплат, що здійснюються відповідачем. Державна адресна допомога, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №265, та підвищення до пенсії, що передбачене Постановою Кабінету Міністрів України №198, не відносяться до вищевказаного переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди.
У нормах вищезазначених Постанов відсутні будь-які пункти, які б відносили щомісячну державну адресну допомогу та підвищення до пенсії до переліку витрат для відшкодування шкоди, завданої каліцтвом. Страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання застрахованої особи. Виплата щомісячної державної адресної допомоги та підвищень до пенсії ніяким чином не пов'язана із страховими випадками, а ому і не повинна відшкодовуватися відповідачем.
В той же час, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1105 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Постанови №265 та Постанови №198 суперечать приписам Закону №1105, а тому застосовувати їх не можна, до того ж в них не передбачено самого порядку відшкодування даних витрат. Згідно п. 6. Прикінцевих положень Закону №1105 до прийняття відповідного закону, до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, варто зазначити, що Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Таким чином, відповідно до Порядку остаточне питання відшкодування сум вирішується на центральному рівні, тобто не між сторонами по справі. Підписання акту звірки є правом сторін.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відділення ВД ФССНВВПЗУ в м.Суми прийняти до відшкодування суми витрат УПФУ в Ковпаківському районі м.Суми на виплату щомісячної державної адресної допомоги, на виплату допомоги на поховання та на виплату підвищення до пенсії в загальному розмірі 1005435грн. 12коп., є безпідставною та лежить поза межами прав УПФУ в Ковпаківському районі м.Суми, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про зобов'язання прийняти до відшкодування суми витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, на виплату допомоги на поховання та на виплату підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в загальному розмірі 1005435грн. 12коп. -відмовити за його безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 25.05.2010 року.