Справа № 127/18488/21
Провадження 2/127/3113/21
22 липня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Маяк-2» про визнання незаконними дій щодо надання послуги з управління багатоквартирним будинком,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Маяк-2» про визнання незаконними дій щодо надання послуги з управління багатоквартирним будинком, в якому просить визнати порушення його прав як споживача житлової послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , та ухвалити рішення, яким заборонити експлуатацію не введеного в експлуатацію нежитлового приміщення площею 510,3 кв.м. багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати ОК «ЖБК «Маяк-2» усунути виявленні порушення вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 10,11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 та ввести в експлуатацію нежитлове приміщення площею 510,3 кв.м. багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, дійшов висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.175,177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху з метою усунення недоліків.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п.п.4, 6-10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач, зазначаючи в позовній заяві, що він є власником квартири АДРЕСА_2 , не додав до позовної заяви доказ, який би свідчив про цю обставину.
Позивач, вказуючи на те, що статус відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Маяк-2» як прибуткової організації завдав шкоду співвласникам будинку в розмірі 19 456 гривень, не зазначив доказ цієї обставини, та не додав до позову доказ, з якого вбачалося б завдання відповідачем матеріальної шкоди співвласникам будинку в сумі 19 456 гривень та самому позивачу. Крім того, позивач не зазначив в позові яким чином сплата податку відповідачем в розмірі 19 456 гривень (за 2019-2020 роки) вплинуло на його витрати зі сплати житлово-комунальних послуг, не зазначив в позовній заяві як в порівнянні з роками (2018 рік та попередні роки), в яких відповідачем не сплачувався податок на прибуток як прибуткової організації (код платежу 11020900), змінилася вартість послуг відповідача, які надаються, зокрема позивачу, та яких саме послуг (утримання будинку, фонд ОСББ).
Виклад у позові фактичних обставин справи та доводи щодо порушення прав позивача, як споживача послуг, що надаються відповідачем, жодним чином не пов'язано з прохальною частиною позовної заяви, вимоги якої жодним чином не пов'язані з порушенням прав позивача як споживача.
Позивач в позовній заяві не зазначив жодного доказу того, що його права як споживача порушено неправомірними діями відповідача зміною статуту організації з неприбуткової на прибуткову, тощо.
Крім того, позивач в позовній заяві, викладаючи обставини в частині завдання матеріальної шкоди співвласникам будинку не зазначає яким чином вказані обставини стосуються його позовних вимог, викладених в прохальній частині позову.
Суд зазначає, що матеріали позовної заяви містять розбіжності в твердженнях позивача в частині його сприйняття статусу відповідача (прибуткова/неприбуткова). Так, стверджуючи в позові про те, що відповідач є прибутковою організацією, позивач додав до позову запит на отримання публічної інформації, в якій він заявляє про те, що зазначення статусу «Прибуткова організація» головою ОК «ЖБК «МАЯК-2» в заяві про приєднання до договору надання пакету білінгових послуг є фіктивним.
Суд звертає увагу позивача на те, що йому слід визначитися щодо зазначеного питання та формулювання обставин.
Зі змісту позовної заяви суд встановив, що позивач, зазначаючи в позовній заяві обставини порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме те, що нежитлове приміщення площею 510,3 кв.м. багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не введене в експлуатацію, та формулюючи позовну вимогу про заборону експлуатації цього приміщення просить захистити його права, однак:
- не зазначає та не додає актуальних доказів того, що вищезазначене нежитлове приміщення дійсно не введене в експлуатацію (додані документи датовані 2018 роком),
- не зазначає, яким чином не введення в експлуатацію цього приміщення порушує права позивача як споживача послуг відповідача,
- не зазначає ким експлуатується це приміщення, хто є його власником;
- не вказує які саме виявлено порушення вимог ч.8 ст.39 порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 10,11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461, про усунення яких позивач просить в ч.2 прохальної частини позову, та ким саме допущено такі порушення,
- не зазначає доказів (та не додає їх) того, що відповідач вповноважений на усунення таких порушень на введення в експлуатацію нежитлового приміщення.
Суд звертає увагу позивача на зміст ч.ч.1-21 ст.95 ЦПК України, згідно яких письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
В порушення вказаного додані до позовної заяви копії не відповідають зазначеним вимогам.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилається на Закон України «Про захист прав споживачів».
Однак суд не погоджується з такою позицією позивача на підставі наступного.
Відповідно до п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Судом встановлено, що поданий позивачем позов за своєю природою є негаторним позовом, тобто позовом власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном (постанова Верховного Суду від 03.03.2020 року справа №750/256/19). Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від них. Такий спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Враховуючи викладене суд констатує, що дія Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, що склалися між позивачем як володільцем майна (квартирою) та відповідачем як особою, яка власними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.
До вказаного висновку суд прийшов також з огляду на те, що вимоги, які заявлені позивачем жодним чином не пов'язані з порушенням його прав, як споживача послуг, що надаються відповідачем. Суть заявлених вимог «заборонити експлуатацію» та «зобов'язати усунути виявлені порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ввести в експлуатацію нежитлове приміщення», у відносинах, в яких відповідач участі як споживач не приймає, вказує на те, що на його вимоги не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», щодо звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що, відповідно до ч.1 п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру (1.заборона експлуатації не введеного в експлуатацію нежитлового приміщення площею 510,3 кв.м. багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; 2.зобов'язання ОК «ЖБК «Маяк-2» усунути виявленні порушення вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 10,11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 та 3. (зобов'язання) введення в експлуатацію нежитлового приміщення площею 510,3 кв.м. багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ).
Тому за подання до суду позовної заяви має бути сплачено судовий збір в розмірі 2 724 гривні (908*3).
Однак, в порушення вищезазначених вимог позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Все викладене є недоліками позовної заяви, які мають бути усунуті позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Маяк-2» про визнання незаконними дій щодо надання послуги з управління багатоквартирним будинком - залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання ним даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: