Справа № 127/13246/21
Провадження № 3/127/4038/21
"21" липня 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 05.05.2021 о 23.04 год. по вул. Максимовича в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Chevrolet, д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, розширені зіниці очей, що не реагують на промінь світла, проте, усвідомлюючи відповідальність, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в комунальному закладі «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та суду пояснив, що він не відмовлявся від проходження огляду, двічі намагався здати сечу для проведення відповідного аналізу, однак не зміг цього зробити. На його пропозицію здати кров він отримав відмову.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні водій їхав без ременів безпеки, під час спілкування з водієм напарник виявив у нього ознаки наркотичного сп'яніння. Проте водій від проходження огляду в «Соціотерапії» відмовився. Крім того, у водія виявили пакет з нашаруванням порошкоподібної речовини, яку він намагався знищити, тому вони викликали слідчо-оперативну групу, якою був виявлений амфетамін. Після цього вони завезли ОСОБА_1 на огляд до «Соціотерапії». Пройти огляд на місці вони не пропонували, оскільки в них немає тестів. ОСОБА_1 в «Соціотерапії» говорив, що не може здати сечу.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Сичук С.М. - в судовому засіданні клопотала про виклик для допиту в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вжиті судом заходи, спрямовані на виклик зазначених свідків виявились не результативними. При цьому захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не повідомила суду, які саме обставини мала намір з'ясувати шляхом допиту зазначених свідків. Тому суд вважав за можливе здійснити судовий розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши пояснення свідка, думку захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, захисника, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими ознаками, як слідує з наведеної Інструкції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З наданих суду матеріалів випливає, що 05.05.2021 о 23.04 год. по вул. Максимовича в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Chevrolet, д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, розширені зіниці очей, що не реагують на промінь світла. Отже, суд вважає, що в судовому засіданні підтверджена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак відмови від проходження такого огляду саме відповідно до встановленого законом порядку суд враховує таке.
Згідно з реченням першим частини другої статті 266 КпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Слід зауважити, що процедура такого огляду регламентована реченням другим частини другої статті 266 КпАП, зі змісту якого випливає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Відповідно до приписів реченням третього частини другої статті 266 КпАП матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, реченням першим частини третьої статті 266 КпАП визначено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду відповідно до встановленого порядку в присутності двох свідків. Однак, на підтвердження зазначеної обставини суду наданий висновок медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1164 від 06.05.2021 (далі - висновок). Зі змісту зазначеного висновку випливає, що ОСОБА_1 від огляд на стан наркотичного сп'яніння відмовився, ознаки алкогольного сп'яніння не виявлені. При цьому відомості, які б свідчили про неможливість застосування технічних засобів відеозапису суду не надані. Також суду не надані відомості про свідків, у присутності яких ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення відмовився від огляду на стан сп'яніння.
Суд за клопотанням сторони захисту також витребував записи з нагрудних камер поліцейських під час оформлення зазначених вище матеріалів. За результатами огляду зазначених відеозаписів судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи у комунальному закладі «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» двічі намагався здати сечу для проведення відповідного аналізу. З оглянутого в судовому засіданні запису випливає, що ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що не може здати сечу. Зазначені відомості, зафіксовані на відеозаписі, узгоджуються з показаннями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 .
Суд враховує, що пунктом 7 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. При цьому зі змісту пункту 8 розділу ІІІ Інструкції випливає, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Разом з тим, згідно з пунктом 12 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Як суд зазначив вище, в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_1 двічі намагався здати сечу для проведення її дослідження, однак повідомив, що не може цього зробити (здати сечу). В судовому засіданні також було встановлено, що ОСОБА_1 не було запропоновано здати інші зразки біологічного середовища, як це передбачено пунктом 12 Розділу ІІІ Інструкції, а саме слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Об'єктивні дані, які б свідчили про виконання вимог зазначеного пункту, суду надані не були.
При цьому, оцінюючи твердження ОСОБА_1 та його захисника, що ОСОБА_1 просив взяти для проведення відповідного дослідження кров, суд враховує, що пунктом 13 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що д ля дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. На відміну від імперативної норми, закріпленої у пункті 12, норма, закріплена у пункті 13 є диспозитивною нормою, тобто не встановлює обов'язку в особи, яка проводить забір зразків біологічного середовища, відбирати кров для таких цілей. Однак, на переконання суду, це не свідчить про відсутність обов'язку виконати вимоги пункту 12 Розділу ІІІ Інструкції, зміст якого наведений вище.
Крім цього, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 ні він, ні його напарник не пропонували у зв'язку з відсутністю в них відповідних мультитестів.
Як суд вже зазначав, реченням першим частини другої статті 266 КпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. І, як випливає зі змісту речення першого частини третьої статті 266 КпАП випливає, лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
При цьому частиною п'ятою статті 266 КпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як суд вже зазначив, статтею 266 КпАП, яка є імперативною нормою, встановлений порядок здійснення такого огляду і частиною п'ятою зазначеної статті регламентовано, що огляд, проведений з порушенням зазначеного порядку вважається недійсним. Саме тому суд вважає, що твердження у протоколі про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння саме у встановленому законом порядку не ґрунтуються на наданих суду матеріалах справи.
Посилання свідка ОСОБА_2 на те, що слідчо-оперативною групою в керованому ОСОБА_1 автомобілі були виявлені залишки амфетаміну суд оцінює критично з таких підстав.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Окрім наведеного, суд вважає за доцільне звернути увагу, що у прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), звертає увагу, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рибемон проти Франції» зазначено, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
Надані суду матеріали не містять відомостей, які б свідчили, що на місце зупинки керованого ОСОБА_1 автомобіля здійснений виїзд слідчо-оперативною групою. Також не надані суду матеріали, які б свідчили про те, що з керованого ОСОБА_1 автомобіля були вилучені наркотичні засоби чи психотропні речовини. Натомість з оглянутого в судовому засіданні відеозапису випливає, що ОСОБА_1 на місці зупинки керованого ним автомобіля заперечував факт наявності у нього заборонених речовин, посилаючись на те, що йому щось підкинули. Проте суд вважає за доцільне зауважити, що факт придбання, зберігання та перевезення будь-яких заборонених речовин, у тому числі наркотичних засобів чи психотропних речовин не є предметом дослідження в межах наданого суду протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, пунктом 9 Розділу І Інструкції регламентовано, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З наданих суду матеріалів випливає, що керований ОСОБА_1 автомобіль був зупинений працівниками поліції 06.05.2021 о 23.04 год. Натомість з наданого суду висновку випливає, що відмова від проходження огляду зафіксована 06.05.2021 о 03.00 год., тобто, як випливає з наданих суду матеріалів, задовго до зупинки керованого ним автомобіля працівниками поліції.
З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов до висновку, що об'єктивними даними не підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КпАП провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: