Ухвала
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 359/2156/20
провадження № 61-10838ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою працездатності, відшкодування моральної шкоди,
13 липня 2021 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) як на підставу касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду про застосування положень статей 1166, 1167, 1187 ЦК України у взаємозв'язку з нормою статті 1205 ЦК України до правовідносин, у яких юридична особа, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, не припинена та має правонаступника, до якого перейшло право власності на майно у вигляді джерела підвищеної небезпеки, дією якого позивачу завдано шкоди здоров'ю.
Враховуючи те, що у постановах від 19 грудня 2019 року у справі № 359/1440/18-ц, від 06 травня 2020 року у справі № 359/9022/17-ц Верховний Суд уже викладав висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, тому відсутні правові підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Таким чином заявником не виконано вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 25 серпня 2021 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак