Постанова
Іменем України
21 липня 2021 року
м. Київ
справа № 761/13418/17
провадження № 61-6351св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - служба у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації в місті Києві,
особа, яка подала апеляційну скаргу- Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Родовід Банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини в квартирі.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї та її чоловіка - ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_2 , яка з моменту виписки з пологового будинку по цей час проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Власником цієї квартири
є батько її чоловіка. Вони сім'єю проживають у ній до сьогодні.
Заявник вказувала, що метою встановлення факту народження дитини
в м. Києві є отримання матеріальної допомоги на дитину у благодійному фонді. Право на отримання цієї допомоги мають діти, що народилися та продовжують проживати у місті Києві.
ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання доньки в квартирі АДРЕСА_1 з моменту її виписки з пологового будинку до теперішнього часу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня
2017 року, ухваленим у складі судді Осаулова А. А., заяву ОСОБА_1
в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_2 із 24 липня 2007 року по
13 вересня 2016 року включно, в квартирі АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву про встановлення факту, суд першої інстанції виходив з того, що неповнолітня ОСОБА_2 у вказаній квартирі проживає з народження, однак лише з жовтня-листопада 2015 року в ній зареєстрована. Благодійний фонд «Древляни» у відповіді-відмові
від 12 квітня 2016 року пов'язує можливість отримання матеріальної допомоги заявницею з встановленням факту проживання дитини, що народилися та проживає, з дня народження, в м. Києві.
Суд першої інстанції вважав за можливе задовольнити заяву частково
в частині встановлення останнього дня перевірки проживання
ОСОБА_2 з 24 липня 2007 року по 13 вересня 2016 року включно
в квартирі АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у справі - Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - АТ «Родовід Банк») задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року скасовано.
Заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа - служба у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації в місті Києві про встановлення факту проживання залишено без розгляду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи без розгляду заяву про встановлення факту, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до закінчення розгляду своєї заяви від 13 червня 2016 року про встановлення факту проживання, ОСОБА_1 18 квітня 2017 року звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з цією заявою (аналогічного змісту) про встановлення факту, що має юридичне значення. При цьому зі змісту заяви встановлено, що заявниця не повідомила суд про наявність іншої заінтересованої особи АТ «Родовід Банк», яка залучалась судом за аналогічною заявою ОСОБА_1 , що була залишена без розгляду за її заявою. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що залучення до участі у справі іпотекодержателя квартири АТ «Родовід Банк» свідчить, що наявний спір про право.
Тому, з урахуванням вимог частини шостої статті 294 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишив заяву без розгляду і роз'яснив заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
14 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді ОСОБА_5 касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику час для усунення недоліків.
04 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: ОСОБА_5 (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Шевченківського районного суду міста Києва.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
У листопаді 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_5 , справу передано колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Луспенику Д. Д.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду
від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження
№ 61-13405св18).
Заявник стверджує, що відповідач (банк) не має права на звернення до суду, оскільки йому на час оскарження судового рішення не належить право вимоги, відсутній предмет спору. Вважає таке звернення зловживанням та порушенням пункту 3 частини другої статті 44 ЦПК України.
Крім того, суд повинен закрити провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору у зв'язку зі зміною іпотекодержателя.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року АТ «Родовід Банк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, постанова Київського апеляційного суду від 26 лютого
2020 року прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Звертає увагу суду, що факт проживання неповнолітньої дитини в квартирі, яка була передана в іпотеку, безпосередньо впливає на порядок укладення договору іпотеки та дійсність (чинність) договору іпотеки, тому рішення суду про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини на момент укладення договору іпотеки безпосередньо стосується прав, обов'язків та інтересів АТ «Родовід Банк». Тим паче заявник у 2019 році звернулася до суду з позовом, в якому оскаржила договір іпотеки, що і стало підставою для оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 пояснили, що заявник ОСОБА_1 є їх знайомою. Перший свідок пояснила, що знайома із заявниками з часу виповнення ОСОБА_2 одного місяця, а другий свідок знайома з ОСОБА_2 зі шкільних років. Свідки пояснили, що заявниця проживає у квартирі АДРЕСА_1 з часу її виписки з пологового будинку, тобто відразу після народження дитини по цей час. Часто відвідували заявницю та дитину в цій квартирі.
Із записів в медичній книжці ОСОБА_1 , що заведена у зв'язку з її перебуванням у пологовому будинку при народженні дитини ОСОБА_2 , встановлено, що на час надходження до пологового будинку та після виписки, ОСОБА_8 проживала за адресою:
АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 та її неповнолітня дитина ОСОБА_2 зареєстровані
у квартирі АДРЕСА_1 з жовтня-листопада 2015 року.
Під час обстеження працівниками служби у справах дітей умов проживання дитини встановлено, що у квартирі
АДРЕСА_1 проживає малолітня дитина ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьками.
З відповіді-відмови, адресованої 12 квітня 2016 року благодійним фондом «Древляни» ОСОБА_1 , встановлено, що надання матеріальної допомоги дитині заявниці фонд пов'язує з встановленням факту проживання дитини
у м. Києві з дня народження.
01 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та АТ «Родовід Банк» укладений кредитний договір № 77.2/СЖ-378.07.2.
01 листопада 2007 року між АТ «Родовід Банк» та ОСОБА_9 укладений договір іпотеки, за умовами якого власник квартири - ОСОБА_9 передав в іпотеку банку квартиру
АДРЕСА_1 в іпотеку на забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором від 01 листопада
2007 року № 77.2/СЖ-378.07.2.
Власник квартири ОСОБА_9 надав приватному нотаріусу, який посвідчував договір іпотеки, заяву, в якій стверджував, що малолітні та/або неповнолітні фізичні особи в квартирі, яка є предметом іпотеки, на реєстраційному обліку не перебувають, фактично не проживають.
Із матеріалів цивільної справи № 761/22094/16-ц встановлено, що 13 червня 2016 року ОСОБА_1 зверталася до Шевченківського районного суду місті Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення,
а саме встановлення факту проживання неповнолітньої дитини
ОСОБА_2 в квартирі, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 з 02 липня 2007 року до теперішнього часу. Зазначала, що встановлення цього факту необхідно для отримання субсидії на дитину та отримання матеріальної допомоги.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року відкрито провадження у справі № 761/22094/16-ц та призначено судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 21 березня 2017 року АТ «Родовід Банк» залучено до участі у справі № 761/22094/16-ц у якості заінтересованої особи.
У судовому засіданні 16 травня 2017 року, в якому брав участь представник АТ «Родовід Банк», судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , заінтересовані особи: служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрацій, АТ «Родовід Банк» про встановлення факту, що має юридичне значення, на підставі поданої заявницею заяви про залишення заяви про встановлення факту без розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України встановлено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що під час розгляду цієї справи у порядку окремого провадження виник спір про право, який повинен вирішуватися судом у порядку позовного провадження.
При цьому апеляційний суд належним чином дослідив та оцінив надані АТ «Родовід Банк» докази, якими воно обґрунтовувало порушення своїх прав ухваленим рішенням.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки, заперечуючи проти вимог заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, банк надав суду апеляційної інстанції докази того, що квартира, в якій заявник ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання її доньки з народження, тобто з липня 2007 року, була з 01 листопада 2007 року передана в іпотеку банку. При цьому іпотекодавець письмово запевнив банк про те, що в квартирі неповнолітні діти не зареєстровані та не проживають фактично.
Крім того, у 2016 році заявник ОСОБА_1 в інтересах малолітньої
ОСОБА_2 зверталася до суду з аналогічною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, до участі в розгляді якої суд залучив банк. Перша заява була залишена без розгляду за заявою самої
ОСОБА_1 після звернення її до суду з цією заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Отже, зазначені обставини свідчать про те, що стосовно встановлення факту проживання неповнолітньої ОСОБА_2 з моменту її народження
в квартирі, яка передана в іпотеку, виник спір про право між ОСОБА_1 яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 та АТ «Родовід Банк», і цей спір у силу вимог частини шостої статті 294 ЦПК України має розглядатися судом у порядку загального позовного провадження.
Доводи касаційної скарги про те, що АТ «Родовід Банк» подав фактично безпідставний позов (апеляційну скаргу) за відсутності предмета спору, оскільки не є іпотекодержателем внаслідок продажу своїх прав на квартиру, не спростовують доводів банку про те, що після набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року у справі № 761/13418/17, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання нікчемним договору іпотеки квартири
АДРЕСА_1 , який укладено між АТ «Родовід Банк» та ОСОБА_9 01 листопада 2007 року, що підтверджує існування між ОСОБА_1 та банком спору про право, який в силу вимог ЦПК України безумовно повинен розглядатися у порядку позовного провадження.
Посилання ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справі, на яку посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.
Доводи заявника про відсутність предмета спору внаслідок зміни іпотекодержателя квартири, в якій проживають заявника та її малолітня донька, з АТ «Родовід Банк» на правонаступника та закриття провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України - є неправильним тлумаченням норм Закону.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення апеляційного суду не впливають.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник