Справа № 190/1352/19
1-кп/215/253/21
Іменем України
22 липня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ;
обвинуваченого ОСОБА_4 ;
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в залі суду № 7 клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.392 КК України
Прокурором заявлено письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 , тому як ризики не зменшились та продовжують існувати. Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені умисного тяжкого злочину, раніше судимий за тяжкі злочини, відсутність постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків вказують на наявність ризиків переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому просить обвинуваченому ОСОБА_4 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тому як більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків і виконання процесуальних рішень. Проти заявленого захисником клопотання про зміну обраного запобіжного заходу заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу, посилаючись на наявність цивільної дружини та малолітньої дитини, з якими проживав до позбавлення волі, крім того його мати має окреме помешкання, під час відбуття покарання в УВП характеризувався добре, оскільки адміністрацією установи до суду було направлено подання стосовно нього про умовно-дострокове звільнення, що підтверджується отриманим ним листом П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечує, надала суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який у виді домашнього арешту або застави, обґрунтовуючи наявністю міцних соціальних зв'язків, що підтверджується довідкою голови квартального комітету про наявність реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; Актом №122, затвердженим виконавчим комітетом Тернівської районної у місті ради, про перебування обвинуваченого у фактичних шлюбних стосунках, від яких народилася дитина. Позитивно характеризується за місцем відбування покарання, також мати обвинуваченого має на праві власності домоволодіння, в якому просить суд визначити перебування підзахисного під домашнім арештом.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали додані до обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Також, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень п. 39 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» від 14 жовтня 2010 року, остаточне 14 січня 2011 року, Існує презумпція на користь звільнення. Суд постійно зазначав у своїй практиці, що другий аспект пункту 3 статті 5 Конвенції не надає судам вибір між притягненням обвинуваченого до відповідальності в розумний строк та тимчасовим його звільненням під час провадження. До засудження обвинувачений має вважатися невинним і мета цього положення, по суті, вимагає його тимчасового звільнення з-під варти, як тільки його подальше тримання під вартою перестає бути обґрунтованим (див. рішення у справі "Власов проти Росії" (Vlasov v. Russia), N 78146/01, пункт 104, від 12 червня 2008 року, з подальшими посиланнями).
Обговорюючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, якою передбачено, що після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою (п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України").
Згідно з п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , в разі визнання його винуватим, його вік, спосіб вчинення кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків за наявності постійного місця мешкання, що наразі обвинувачений тримається під вартою понад один рік, відсутні докази, на підтвердження ризиків, вказаних прокурором в судовому засіданні.
Встановлені судом обставини у своїй сукупності дають суду підстави вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_4 може бути застосований менш суворий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контролю, який зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам із покладенням обов'язків на обвинуваченого, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Суд не знаходить підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 331 ч.3 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Клотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Змінити, обраний стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці, тобто до 20 вересня 2021 року, включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати житло за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_2 , цілодобово, з носінням електронного браслету та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками.
Негайно звільнити з-під варти обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати його прибути до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити обвинуваченому, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.
Суддя: