Справа №202/7176/19
2/206/448/21
(ЗАОЧНЕ)
11.05.2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Биковій Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
26 січня 2021 року на адресу Самарського районного суду м. Дніпропетровська на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська області від 07 листопада 2019 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26 січня 1991 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, актовий запис №34. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом тривалого часу сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожна сторона має протилежні погляди на шлюб, сім'ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, з його ініціативи між ними постійно виникають сварки, свідком яких стають діти. Вона звертала увагу на це, але відповідач повністю ігнорував та ніяк не реагував на такі зауваження. Сторони неодноразово протягом останніх років намагалися говорити один з одним про їх особисті сімейні проблеми, спокійно вирішувати їх та ніяких результатів це не дало. В сімейних стосунках нічого не змінювалося за останні кілька років, хоча вони прикладали для цього максимально зусиль, їх відносини переросли в ще більш ворожі. Вони хоча і проживають разом, але ведення між ними спільного господарства припинено, також припинені відносини між ними, як чоловіка та дружини. Вони стали зовсім чужими людьми. Не мають спільних інтересів, вони по різному ставляться до різних життєвих питань. Вона вважає, що розлучення - це єдиний для сторін шанс розпочати нове життя. Збереження сім'ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим та суперечить спільним інтересам. На примирення вона не згодна. Просить розірвати шлюб та судові витрати покласти на відповідача.
26 січня 2021 ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
09 лютого 2021 на виконання ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська позивачем подано копію позовної заяви з додатками для відповідача.
09 лютого 2021 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в позовній заяві просила суд розглядати позов без її участі в спрощеному провадженні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі. Від відповідача відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суд вважає можливим застосувати положення ст.280 ЦПК України та розглянути справу заочно.
Приймаючи до уваги позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 26 січня 1991 року, зареєстрованому Відділом реєстрації актів громадянського стану Самарського району м. Дніпропетровська, актовий запис №34 (а.с.4).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Також судом встановлено, що між сторонами по даній справі сімейні стосунки припинились. Зберігати сім'ю позивач не бажає та наполягає на розірванні шлюбу.
Згідно з ч.5 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положенням ч.ч.3,4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що відповідає ст.51 Конституції України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені, суд дійшов висновку про те, що сім'я сторін розпалася остаточно, примирення бути не може і шлюб підлягає розірванню.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 784,08 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 6-13, 33-34, 76-81, 83, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-279, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 січня 1991 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Самарського району м. Дніпропетровська, актовий запис №34 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 784,08 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.П.Румянцев