Справа №206/2037/21
2/206/845/21
(ЗАОЧНЕ)
13.07.2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Биковій Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, -
17 травня 2021 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 11 листопада 2011 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2 , актовий запис №1146. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося. Кожен з подружжя має різне уявлення про шлюбно-сімейні відносини. Спільне життя з відповідачем неможливе через втрату почуття любові та поваги один до одного, різні погляди сторін на життя, відсутність у родині взаємопорозуміння з питань ведення господарства. З жовтня 2020 року сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбно-сімейних стосунків і не мають спільного бюджету. Між сторонами втрачені всі фізичні та духовні зв'язки. Збереження сім'ї неможливе і суперечить інтересам подружжя. Після фактичного припинення шлюбних відносин позивач проживає разом із донькою за адресою своєї реєстрації. Вона вважає, що надання строку на примирення не виправить стан їх шлюбних з відповідачем відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби на примирення між сторонами в минулому не принесли жодних результатів. Тому надання строку для примирення сторонам не дасть позитивного результату та лише затягне судовий процес. Вимоги щодо розподілу спільного майна наразі сторони не мають. Спору щодо визначення місця проживання дитини разом з матір'ю немає Відповідач є працездатною особою, іншої сім'ї та дітей у нього немає, непрацездатних батьки чи матері на його утриманні не перебуває, він зобов'язаний та має можливість утримувати свою доньку. Просить суд розірвати шлюб та стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
22 червня 2021 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Від позивача надійшла заява з проханням розглядати справу за її відсутності, в якій зазначає, що дітей віком до 1 року на утриманні вони не мають, в стані вагітності не перебуває, зберегти шлюб вона не бажає, строк для примирення не потрібен, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.
Від відповідача надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, якій зазначає, що дітей віком до 1 року на утриманні вони не мають, зберегти шлюб він не бажає, строк для примирення не потрібен, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти розірвання шлюбу та стягнення з нього на утримання дитини аліментів.
Приймаючи до уваги позицію позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 11 листопада 2011 р., шлюб зареєстрований Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис 1146 (а.с.9).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Також судом встановлено, що між сторонами по даній справі сімейні стосунки припинились з жовтня 2020 року. Зберігати сім'ю позивач не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Згідно з ч.5 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положенням ч.ч.3,4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що відповідає ст.51 Конституції України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені, суд дійшов висновку про те, що сім'я сторін розпалася остаточно, примирення бути не може і шлюб підлягає розірванню.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положеннями ч.2 ст.182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В силу ч.1 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи те, що нормами чинного законодавства, зокрема ст.180 СК України, визначений чіткий імперативний припис щодо обов'язку батьків утримувати їх дітей до досягнення ними повноліття, приймаючи до увагу ту обставину, що відповідач в дійсності є батьком неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , вимоги позивача про стягнення із нього аліментів є обґрунтованими.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд приймає до уваги дійсні обставини справи, зокрема матеріальне становище сторін та стан здоров'я дитини, а також обов'язок відповідача по належному утримуванню дитини.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за вимогу про розірвання шлюбу у розмірі 908,00 грн., також з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за вимогу про стягнення аліментів у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.51 Конституції України, ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 24, 55, 56, 110, 112, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 6-13, 76-84, 141, 223, 258-259, 263-265, 272-279, 430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 листопада 2011 р. Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис 1146 - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.П.Румянцев