< Копія >
19 травня 2010 р. Справа № 2а-1705/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.
за участю секретаря судового засідання - Шаповал Є.А.,
представників позивача - Кіріченко Р.М., Кравченко А.О.,
представника відповідача - Луніки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Союз» до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Союз»(далі-позивач, ТОВ «ДС Союз») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі-відповідач, ДПІ в м.Суми) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №000012312/2/21129 від 12.06.2009 р. та №0000022312/2/1128 від 12.06.2009 р.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суму податкових зобов'язань по податку на прибуток: за основним платежем в розмірі 179425грн. 00коп., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 89713грн. 00коп., всього 269138грн. 00коп. та по податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 98997грн. 00коп., штрафні (фінансові) санкції 49499грн. 00коп., всього 148496грн. 00коп. відповідно, не відповідають чинному законодавству. Зокрема, на думку позивача, посадовими особам ДПІ в м. Суми невірно визначений залишок балансової вартості ТМЦ на кінець звітного періоду в розмірі 1890856грн. 00коп. і, на думку позивача, документально підтвердженим є факт залишку балансової вартості ТМЦ в розмірі 2841036грн. 00коп. Також позивач наполягав, що висновки посадових осіб ДПІ в м. Суми щодо заниження валових доходів підприємства та податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок не включення до валового доходу та податкових зобов'язань з ПДВ орендних та супутніх платежів не відповідають фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, позицію, викладену в запереченні на позов (а.с.32-36), підтримав у повному обсязі, податкові повідомлення-рішення вважає законними та обґрунтованими та просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлень №288 від 29.09.2008 р., №3936 від 05.12.2008 р., №3956 від 08.12.2008 р. посадовими особами ДПІ в м. Суми розпочато планову виїзну перевірку ТОВ «ДС Союз»на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р.
За результатами перевірки складено акт від 26.12.2008 року № 10593/2312/31652112/70 (а.с.7-19).
На підставі висновків акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від №000012312/2/21129 від 12.06.2009 р. (а.с.22), яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 269138грн. 00коп., в тому числі за основним платежем -179425грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -89713грн. 00коп.) та податкове повідомлення-рішення №0000022312/2/1128 від 12.06.2009 р. (а.с.23), яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 148496грн. 00коп., в тому числі за основним платежем -98997грн. 00коп., штрафні (фінансові) санкції 49499грн. 00коп.
Зазначені податкові повідомлення-рішення частково не відповідають вимогам законодавства з огляду на наступне.
Щодо донарахування позивачеві податкових зобов'язань з податку на прибуток слід зазначити, що існують декілька підстав такого донарахування.
Зокрема, в акті зазначено, що проведеною перевіркою показника приросту балансової вартості запасів за 2-4 квартал 2007 року встановлено заниження задекларованих позивачем показників щодо приросту балансової вартості запасів всього на суму 825889 грн. 00 коп. При формуванні зазначених висновків відповідач посилається на положення п. 5.9. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де зазначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
Відповідач вважає, що ТОВ «ДС Союз»невірно визначено залишки балансової вартості запасів та, відповідно, невірно визначено суму приросту, яка включається до складу валового доходу. При цьому за даними перевірки балансова вартість запасів на початок звітного року (01.01.07 року) визначена згідно з висновками попереднього акту перевірки, а саме п. 3.2.1. акту планової виїзної перевірки ТОВ «ДС Союз»від 27.06.2007 року за № 4291\2311\31652112\80. Так, згідно звітними даними платника, балансова вартість запасів на 01.01.2007 року складає 2841036 грн. 00 коп., а на 31.12.2007 року - 3751853 грн. 00 коп., тобто приріст складає -910817 грн. 00 коп., а за даними перевірки на 01.01.2007 року -1890856 грн. 00 коп., на 31.12.2007 року -3627562 грн. 00 коп., тобто приріст складає -1736706 грн. 00 коп. Таким чином, на думку відповідача ТОВ «ДС Союз»занижено задекларовані позивачем показники щодо приросту балансової вартості запасів всього на суму 825889 грн. 00 коп.
В той же час позивач заперечував проти наведених висновків посадових осіб ДПІ в м. Суми, оскільки на їх думку дані податківців не відповідають фактичним обставинам та даним, що містяться в документах первинного бухгалтерського обліку.
Варто зазначити, що формування висновків на підставі даних попереднього акту перевірки, що містяться в його описовій частині, на думку суду, є необґрунтованим. Такі дані, не можуть мати обов'язкового характеру для податкового органу або платника, оскільки вони не вираженні у формі певного рішення податкового органу, яке є узгодженим у відповідності до вимог ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В той же час, висновки як позивача так і відповідача щодо дійсного розміру балансової вартості запасів на кінець та початок звітного періоду ґрунтуються на аналізі аналогічних первинних документів. При цьому, з урахуванням різних підходів до аналізу таких документів, сторони в даній справі дійшли різних висновків.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що для встановлення дійсного розміру балансової вартості запасів на кінець та початок звітного періоду необхідно залучення особи, яка наділена спеціальними знаннями в даній галузі.
Так, позивачем було надано суду висновок № 5238 експертного економічного дослідження від 25 грудня 2009 року, що було проведено фахівцями Сумського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім.. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (а.с. 94-101).
В результаті дослідження, викладеного в наведеному вище висновку, було встановлено, що різниця між балансовою вартістю запасів позивача станом на 31.12.2007 року та їх балансовою вартістю станом на 01.01.2007 року, яка підлягає включенню до складу валових доходів за 2007 рік складає 1127337 грн., що на 609369 грн. 00 коп. менше, ніж визначено в акті перевірки.
Таким чином, висновки акту від 26.12.2008 року № 10593/2312/31652112/70 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ДС Союз»стосовно заниження валових доходів на суму 825889 грн. 00 коп., документально підтверджуються та законодавчо обґрунтовані в сумі 216520 грн. 00 коп.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем було занижено суму податку на прибуток через невірне визначення балансової вартості запасів станом на 31.12.2007 року та їх балансовою вартістю станом на 01.01.2007 всього на суму 54130 грн. 00 коп. (216520 грн. 00 коп. * 25% ), а не 206472 грн. 00 коп., як це визначено в оскаржуваному повідомленні-рішенні та розрахунку відповідача (а.с. 216).
Ще однією з підстав донарахування податку на прибуток послугувало наступне.
В акті перевірки зазначено, що відповідно до договору оренди № 0003-0 від 25.07.2007 року, укладеного ТОВ «ДС Союз»(орендар) з ТОВ «ДС»(орендодавець), ТОВ «ДС Союз»орендує приміщення цеху, виробничі та побутові приміщення, розташовані за адресою: м. Суми, вул.. Скрябіна, 15. Орендна плата складає 12000 грн.
В свою чергу, згідно договору суборенди № б.н. від 26.07.2007 року (а.с. 25-27), укладеного ТОВ «ДС Союз»(орендар) з ТОВ «Сумський машинобудівний завод», ТОВ «ДС Союз»передало у суборенду приміщення цеху, виробничі та побутові приміщення, розташовані за адресою: м. Суми, вул.. Скрябіна, 15. Згідно даного договору, розмір орендних платежів складає 26000 грн. кожного місяця, в т.ч. ПДВ.
Відповідно до п. 5.2. договору суборенди, внесення орендної плати проводиться згідно виставлених рахунків, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ДС Союз».
В той же час, відповідачем зазначається, що починаючи з серпня 2007 року, ТОВ «ДС Союз»повинно було щомісяця нараховувати орендну плату і виставляти рахунки ТОВ «Сумський машинобудівний завод». Однак протягом перевіряє мого періоду орендна плата не нараховувалась і рахунки суборендарю не виставлялись.
З огляду на викладене, з урахуванням положень п. 4.1. ст.. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де визначено, що валовий доход -це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами, відповідачем було зроблено висновок про заниження валових доходів позивача, за наслідками чого йому було донараховано податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 27083 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком, наданим відповідачем (а.с. 216).
З огляду на аналогічні обставини, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем положень п. 4.1. ст.. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», де зазначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Дані порушення, на думку відповідача, полягали у не включенні ТОВ «ДС Союз»до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість сум нарахованих орендних платежів.
При цьому позивач не погоджується з висновками посадових осіб ДПІ в м. Суми, оскільки, у відповідності до листів ТОВ «Сумський машинобудівний завод»(а.с. 198-208), ТОВ «ДС Союз»зарахував отриману попередню оплату по Договору № МЗ 002 від 05.03.2007 року в рахунок оплати по договору суборенди нежитлових приміщень від 26.07.2007 року на суму 254000 грн. Тобто підприємством позивача вже була включена до складу валових доходів та податкового зобов'язання з ПДВ сума орендної плати, отримана від ТОВ «Сумський машинобудівний завод». При цьому позивач наполягає, що даний залік відбувся до початку перевірки (29.09.2008 року).
Дані обставини підтверджуються поясненнями позивача, копіями листів ТОВ «Сумський машинобудівний завод»на адресу ТОВ «ДС Союз»(а.с. 198-208), податковими деклараціями по податку на прибуток та ПДВ з відповідними розшифровками, наявними в матеріалах справи. При цьому представниками відповідача не заперечувався факт включення позивачем у відповідних деклараціях до валових доходів та податкового зобов'язання з ПДВ 254000 грн. отриманих від ТОВ «Сумський машинобудівний завод»по Договору № МЗ 002 від 05.03.2007 року та зарахованих в рахунок погашення зобов'язань по договору суборенди нежитлових приміщень.
На переконання суду, з урахуванням викладених вище обставин, відповідачем необґрунтовано було донараховані ТОВ «ДС Союз»податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27083 грн. 00 коп. (згідно розрахунку відповідача -а.с. 216) та ПДВ в сумі 38997 грн. 00 коп. (згідно розрахунку відповідача -а.с. 216), оскільки не Законом України «Про податок на додану вартість», ані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не встановлено заборони на здійснення наведених вище операцій.
Ще однією підставою для донарахування позивачеві податкових зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ було включення до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ витрат, понесених у зв'язку з придбанням електричної енергії, яка використовувалась суборендарем ТОВ «Сумський машинобудівний завод», що отримав в користування нежитлові приміщення згідно договору суборенди № б.н. від 26.07.2007 року (а.с. 25-27). При цьому такі витрати суборендареві не перевиставлялись.
Суд погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п.п. 7.4.1., п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 5.1. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 26 липня 2007 року (а.с. 26, зворотній бік) до договору суборенди б.н. від 26.07.2007 року укладеного між ТОВ «ДС Союз»та ТОВ «Сумський машинобудівний завод», проведення розрахунків з електропостачальною організацією покладається на суборендаря.
Таким чином, з огляду на умови наведеного вище договору, не можна вважати пов'язаними з господарською діяльністю ТОВ «ДС Союз»витрати, понесені у зв'язку з придбанням електричної енергії, яка використовувалась суборендарем ТОВ «Сумський машинобудівний завод», відповідно, з урахуванням положень п.п. 5.1. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1., п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про
податок на додану вартість», позивачем безпідставно було віднесено до валових витрат та податкового кредиту зазначені суми коштів.
З огляду на викладені обставини, відповідачем правомірно було здійснено донарахування ТОВ «ДС Союз»зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 6102 грн. 00 коп. та податку на додану вартість в розмірі 16367 грн. 00 коп. Дані розміри донарахувань підтверджуються розрахунком, наданим відповідачем (а.с. 215-216).
Ще однією з підстав донарахування податкових зобов'язань з ПДВ, послугувало, на думку відповідача, порушення позивачем п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про ПДВ», де зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Порушення полягало в тому, що залишився не підтвердженим податковими накладними податковий кредит з ПДВ в сумі 60040 грн. 00 коп.
З цього приводу позивач в судовому засіданні зазначив, що ним було допущено помилку у податковій декларації з ПДВ за червень 2008 року, однак дана помилка була усунута ним самостійно, шляхом зменшення суми податкового кредиту на суму 60000 грн. 00 коп. в податковій декларації за липень 2008 року. Дані обставини підтверджуються копією податкової декларації з ПДВ з відповідними додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.109-122).
Таким чином, у зв'язку з викладеним вище, відповідачем було безпідставно донараховано ТОВ «ДС Союз»податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 60000 грн. (а.с. 215), при цьому обґрунтованими є донарахування в сумі 40 грн. 00 коп.
Окрему увагу необхідно звернути на те, що позивач обрав спосіб захисту порушеного права, який полягає у визнанні нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в місті Суми , які за своєю суттю є актами індивідуальної дії. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення частково не відповідають вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягають визнанню протиправними та скасуванню в частині.
Так, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №000012312/2/21129 від 12.06.2009 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток: за основним платежем в розмірі 179425грн. 00коп., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 89713грн. 00коп., всього 269138грн. 00коп. Також підлягає визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення №0000022312/2/1128 від 12.06.2009 р. в частині донарахування позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 98997грн. 00коп., штрафні (фінансові) санкції 49499грн. 00коп., всього 148496грн. 00коп.
Відповідно до ст. 94 КАС України за рахунок Державного бюджету України підлягає відшкодуванню позивачеві судовий збір в розмірі 2грн. 65коп., сплачений позивачем при поданні позову до суду, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 4, 7, 8, 17, 71, 94, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Союз» до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000012312/2/21129 від 12.06.2009 р. в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток: за основним платежем в розмірі 179425грн. 00коп., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 89713грн. 00коп., всього 269138грн. 00коп.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022312/2/1128 від 12.06.2009 р. в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 98997грн. 00коп., штрафні (фінансові) санкції 49499грн. 00коп., всього 148496грн. 00коп.
За рахунок Державного бюджету України відшкодувати ТОВ «ДС Союз» сплачений при поданні позову до суду судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2грн. 65коп..
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 25.05.2010 р.