Справа № 298/1475/20 Провадження № 1-кп/304/172/2021
16 липня 2021 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070070000293 від 21 вересня 2020 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Березний, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Як вбачається з обвинувального акту, 20 вересня 2020 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Форд Мондео», номерний знак НОМЕР_1 , разом з пасажирами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , рухаючись по вул. Ублянській в с. Малий Березний у напрямку вул. Центральної в с. Малий Березний, а саме на відстані 23 від будинку № 13, діючи всупереч вимог п. п. 2.9 «а», 1.5 1.10, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, проявив злочинну самовпевненість до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не вибрав безпечної швидкості руху, що призвело до втрати керування автомобілем та виїзду його за межі проїзної частини, внаслідок чого з'їхав у кювет та допустив зіткнення з бетонним містком.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження.
Так, згідно з висновком експерта № 498 від 13 листопада 2020 року у потерпілої ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому стегнової кістки, перелом кісток тазу, ЗЧМТ, забій головного мозку, які виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення; можливе їх виникнення в салоні легкового автомобіля у пасажира переднього сидіння при зіткненні легкового автомобіля, який рухався, з нерухомою перешкодою та вкладаються в час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20 вересня 2020 року. Вказані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і відповідно до п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Відповідно до висновку експерта № 496 від 13 листопада 2020 року у потерпілої ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому тіл 6-7 грудних хребців, які виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення; можливе їх виникнення в салоні легкового автомобіля у пасажира заднього сидіння при зіткненні легкового автомобіля, який рухався, з нерухомою перешкодою та вкладаються в час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20 вересня 2020 року. Вказані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і відповідно до п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
11 травня 2021 року через канцелярію до Перечинського районного суду Закарпатської області обвинувачений подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, тобто у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими, посилаючись на те, що він вчинив нетяжкий злочин, щиро розкаюється, примирився з потерпілими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та повністю відшкодував таким завдані збитки, у зв'язку з чим вони не мають до нього жодних претензій.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, тобто у зв'язку з примиренням винного з потерпілими, при цьому посилаючись на подане письмове клопотання. Також пояснив, що він повністю та беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро кається, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, примирився з потерпілими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та повністю відшкодував таким завдані збитки. Після роз'яснення судом обвинуваченому суті обвинувачення, а також його права заперечувати проти закриття кримінального провадження, наслідком чого є проведення судового провадження у повному обсязі в загальному порядку, останній вказав, що не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав примирення з потерпілими відповідно до ст. 46 КК України.
Адвокат ОСОБА_5 просив звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, тобто у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими.
У підготовчому судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_7 , а також її законний представник ОСОБА_8 підтримали раніше подані ними заяви, в яких вони повідомляли суд, що з обвинуваченим примирилися, претензій будь-якого характеру до нього не мають, так як він повністю відшкодував їм завдані збитки. Також просили відповідно до ст. 46 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження. Повідомили, що їх позиції є добровільними, жодного примусу чи тиску на них не здійснювалось.
Від потерпілої ОСОБА_6 до суду надійшла заява про примирення, посвідчена старостою сіл Малий Березний та Завосина Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_9 , відповідно до якої повідомила, що у судові засіданні вона не може з'явитися через сімейні обставини, то просила суд розглянути дану справу без її участі та участі її законного представника - мами ОСОБА_10 . При цьому повідомила, що вона разом із своїм законним представником примирилися з обвинуваченим, зла на нього не тримають, жодних матеріальних чи моральних претензій до обвинуваченого не мають. Також просила відповідно до ст. 46 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження. Зазначила, що дану заяву написано та підписано нею добровільно та будь-якого тиску на неї з боку інших осіб не здійснювалось.
У судовому засіданні прокурор щодо заявленого клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими не заперечила.
Заслухавши думку учасників судового провадження, безпосередньо дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 285 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до абзацу 5 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Згідно з абзацом 3 п. 4 вказаної Постанови примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
При вирішенні поданого обвинуваченим клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд враховує положення ст. 4 та 5 КК України щодо чинності закону про кримінальну відповідальність у часі та зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Отже, зважаючи на наведені положення закону, суд при розгляді клопотання враховує положенняст. 46 КК України (в редакції від 12 вересня 2020 року), яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, а саме 20 вересня 2020 року, відповідно до якої особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Таким чином, зважаючи на те, що суд застосовує редакцію норми права, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила кримінальне правопорушення вперше; 2) діяння належить до кримінальних проступків або необережних нетяжких злочинів та не є корупційним; 3) особа, яка вчинила злочин, примирилася з потерпілим; 4) особа, яка вчинила злочин відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке характеризується необережною формою вини щодо наслідків, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, є відповідно до ст. 12 КК України нетяжким злочином та відповідно до примітки до ст. 45 КК України до корупційних кримінальних правопорушень не належить.
Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягається вперше, щиро розкаявся, примирився з потерпілими та завдані збитки таким відшкодував у повному обсязі, про що потерпілі повідомили суд, у зв'язку з чим подали заяви про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
У постанові Верховного Суду України № 27 кс 16 від 31 березня 2016 року, суд указує, що існує така група суспільних відносин, охоронюваних кримінальним правом, у яких приватні інтереси їх учасників можуть переважати над суспільними (публічними) інтересами настільки, що волевиявлення потерпілого може мати вирішальне значення для кримінальної відповідальності винної особи. Без наявності приватних інтересів і вираження волевиявлення до їх реалізації ніякі публічні інтереси не можуть бути досягнуті.
Крім того, як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 439/397/17, в провадженні № 13-66 кс18, що саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно з ст. 46 КК України.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим базується, зокрема, на принципах гуманізму та економії кримінальної репресії. Право на примирення у ст. 46 КК України - це особисте право потерпілого. Воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане.
З огляду на викладене, суд вважає, що у цій справі приватні інтереси потерпілих, які не мають до обвинуваченого жодних претензій матеріального чи морального характеру, мають ключове значення та переважають публічний інтерес, враховуючи, зокрема, наявність всіх елементів, яких вимагає стаття 46 КК України, чинна на момент вчинення діяння, для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Будь-які обставини, які б перешкоджали звільненню ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, відсутні.
Отже, суд вважає, що є всі підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими. Провадження у справі слід закрити.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Долю заходів забезпечення кримінального провадження вирішити відповідно до ст. 174 КПК України.
Питання про процесуальні витрати необхідно вирішити в порядку ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу, обраного в ході судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашньогоарешту закінчився 23 листопада 2020 року. Підстав для обрання суд не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 46 КК України, статтями 100, 124, 174, 284, 286, 288, 370, 372 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими, а кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.
Речовий доказ: автомобіль марки «Форд Мондео», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, повернути законному володільцю ОСОБА_4 .
Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2020 року у виді арешту майна, - скасувати.
Процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 9413 від 09 листопада 2020 року у розмірі 3 268 (три тисячі двісті шістдесят вісім) гривень 80 копійок та судової автотехнічної експертизи № 9414 від 20 жовтня 2020 року у розмірі 5 720 (п'ять тисяч сімсот двадцять) гривень 40 копійок стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 20 липня 2021 року о 15 годині 00 хвилин.
Головуюча: ОСОБА_1