Провадження № 33/821/303/21 Справа № 705/1587/21 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Піньковський Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.
16 липня 2021 р. м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №705/1587/21 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Уманського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою останнього ,-
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 червня 2021 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 454 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 02.04.2021 о 00 годин 16 хвилин в м. Умань по вул. Тищика, 29, керував автомобілем ВАЗ 21053, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, згідно висновку КНП «Уманська міська лікарня» №1242/37 від 02.04.2021, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що лікар ОСОБА_2 не мав права проходити його огляд на стан спяніння, оскільки не проходив тематичного удосконалення за відповідною програмою, а тому висновок №1242/37 від 02.04.2021 є недійсним. Вказує, що виявлені поліцейськими та лікарем у нього ознаки сп'яніння різняться, як і різняться покази приладів за допомогою яких він проходив огляд на місці зупинки і в медичному закладі. Зазначає, що огляд на стан сп'яніння проведено в медичному закладі несертифікованим приладом, а біологічний матеріал в нього не відбирався, а також його не було відсторонено від керування транспортним засобом. Вважає, що наявний у справі відеозапис є недопустимим доказом.
Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Банара В.В., які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані.
Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Обґрунтування невинуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі, є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 493356 від 02.04.2021, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 02.04.2021 о 00 годин 16 хвилин в м. Умань по вул. Тищика, 29, керував автомобілем ВАЗ 21053, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, згідно висновку КНП «Уманська міська лікарня» №1242/37 від 02.04.2021, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України(а.с. 1);
- даними тесту №3014 відповідно до якого - результат позитивний 0,40 ‰ ( а.с. 2);
- даними акту огляду на стан сп'яніння відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager», результат тесту - 0,40 ‰, однак з його результатом не погодився (а.с. 3);
- даними висновку КНП «Уманська міська лікарня» №1242/37 від 02.04.2021 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , згідно якого останній 02.04.2021 о 00.35 перебував стані алкогольного сп'яніння (а.с. 4);
- даними відеозапису згідно якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки, результат тесту - 0,40 ‰. Оскільки ОСОБА_1 не погодився з показами приладу «Drager», останнього було доставлено до КНП «Уманська міська лікарня», де лікарем було також встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим відносно нього було складено адміністративні матеріали за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, а тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними.
Огляд на стан сп'яніння в медичному закладі передбачає комплекс заходів, спрямованих на встановлення стану сп'яніння чи його відсутність, а не лише огляд за допомогою відповідного приладу, а тому доводи апелянта про проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння несертифікованим приладом є безпідставними та не підтверджені належними і допустимими доказами. Крім того, згідно даних відеозапису ОСОБА_1 в медичному закладі не наполягав на відібранні в нього біологічного матеріалу.
Основним документом, який засвідчує встановлений факт наявності у особи стану алкогольного сп'яніння та може бути прийнятий як доказ, є саме висновок щодо результатів медичного огляду.
Наявний в матеріалах справи висновок КНП «Уманська міська лікарня» №1242/37 від 02.04.2021 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на думку апеляційного суду відповідає вимогам закону та не викликає будь-яких сумнівів у правомірності його складання, а тому приймається апеляційним судом як належний та допустимий доказ.
Крім того, вказаний висновок узгоджується з даними тесту №3014, який був зроблений на місці зупинки транспортного засобу. Також в матеріалах справи міститься свідоцтво про повірку та сертифікат приладу АлкоФор (а.с. 19,20), яким проводився огляд ОСОБА_1 в медичному закладі, а доводи апелянта про неможливість його ідентифікації є безпідставними.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що посилання захисника Банара В.В. на відсутність у лікаря, який склав висновок, повноважень проводити медичний огляд ОСОБА_1 , ґрунтується на суб'єктивному аналізі нормативних актів та є нічим іншим, як довільним тлумаченням положень законодавства, яке не підтверджено належними та допустимими доказами.
В матеріалах справи міститься лист КНП «Уманська центральна міська лікарня» №419 від 14.05.2021 (а.с. 17), згідно якого лікар ОСОБА_2 проходив відповідне навчання, який є належним доказом у справі, а доводи апелянта в цій частині є неспроможними.
Доводи апелянта про те, що виявлені в нього поліцейськими та лікарем ознаки сп'яніння різняться між собою, є безпідставними , оскільки факт сп'яніння ОСОБА_1 був встановлений за результатом огляду лікарем у закладі охорони здоров'я та відображений у відповідному висновку, тоді як акт поліцейського береться до уваги разом з іншими доказами зокрема в частині незгоди з результатом огляду, проведеного працівником поліції.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог КУпАП, Інструкції та Порядку №1103, а також обставин, які б свідчили про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис є недопустимим доказом.
З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Соломка