Провадження № 33/821/256/21 Справа № 712/857/21 Категорія: ч.1 ст.172-6 КУпАПГоловуючий у І інстанції Кончина О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.
16 липня 2021 р. м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О. з участю прокурора Гречаника Р.І. та особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 травня 2021 року , якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент вчинення правопорушення працювала провідним спеціалістом відділу культури і туризму в Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області, зареєстрованої місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн., -
Згідно постанови суду першої інстанції,ОСОБА_1 будучи звільненою 30.12.2019 із посади провідного спеціаліста відділу культури і туризму Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію суб'єкта, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а саме фактично подала е-деларацію «перед звільненням» - 25.03.2020, хоча законом визначено строк не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 1 ст. 3 Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 травня 2021 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та закрити провадження у справі.
Апеляційні вимоги мотивувала тим, що протокол про адміністративне правопорушення складений щодо неї не відповідає вимогам ст.256 КУПАП, оскільки вона не була присутня при його складанні, а про існування вказаного протоколу взагалі дізналася лише під час судових засідань при розгляді справи в суді першої інстанції. Також їй не було роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.268 КУпАП, не вручено протокол про адміністративне правопорушення, не було надано для ознайомлення матеріали зібрані та долучені до протоколу, та не забезпечено право на захист. Зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, порушено механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно ст.ст.48, 50 ЗУ «Про запобігання корупції». Всі обов'язкові дії по проведенню контролю та перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності, а органи Національної поліції позбавлені контролюючої функції. Апелянт вважає, що в даному випадку досудова перевірка по справі проведена не уповноваженим органом, що є підставою для визнання недопустимими всі докази по справі.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та зазначила, що матеріали справи не містять жодних даних про форму вини, про наявність у неї умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та не містять жодних доказів на підтвердження такого умислу, і вона не була обізнана про настання негативних наслідків /шкоди/ для держави та суспільства.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення.
Згідно ч.2 ст.7 та ст.245, ст.280, ст.283 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як убачається з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 будучи звільненою 30.12.2019 із посади провідного спеціаліста відділу культури і туризму Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію суб'єкта, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а саме фактично подала е-декларацію «перед звільненням» - 25.03.2020, хоча законом визначено строк не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 1 ст.3 Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
В ч.1 ст.172-6 КУпАП зазначено, що відповідальність особи настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечувала факт несвоєчасного подання декларації.
За змістом ст.1 Закону України « Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.п. «в» пункту 1 ч.1 ст.3 вищевказаного Закону, суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є зокрема, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Частиною 5 ст.32 ЗУ «Про державну службу», передбачено, що на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
Як слідує з матеріалів справи, згідно з наказом №36/11 від 24.12.2019 відповідно до пункту 1 статті 40, статті 44 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 звільнено з посади провідного спеціаліста відділу культури і туризму Черкаської районної державної адміністрації.
Частиною 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Декларація перед звільненням - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону.
Під припиненням діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, мають на увазі наступне: а) фактичне звільнення; б) перехід на посаду, яка не підпадає під дію пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону, тобто не потребує подання декларації.
Оскільки, ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади 30.12.2019, була зобов'язана подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а саме до 31.01.2020 року.
Проте, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням) лише 25.03.2020.
Тобто, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
А тому, місцевий суд дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники спеціальних підрозділів Національної поліції не наділені повноваженнями проводити перевірку декларацій, є непереконливими.
Відповідно до Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого Наказом Національної поліції України № 1077 від 23.10.2019, до завдань Департаменту, крім іншого, належить протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.
Департамент відповідно до компетенції має повноваження, ДСР має права, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, законами України «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про запобігання корупції» та іншими нормативно-правовими актами, серед яких і виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень.
Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України відноситься до органів внутрішніх справ, який у порядку ч.1 ст.255 КУпАП уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, у тому числі, передбаченого ст.172-6 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких вказувала б на малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
Беручи до уваги встановлені у справі обставини, які у достатній мірі не були враховані судом першої інстанції, зокрема, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, з урахуванням характеру правопорушення, складу даного правопорушення, який є формальним, апеляційний суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 положення ст.22 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, якого буде достатньо для виховання останньої та запобігання вчинення нею нових правопорушень.
Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.22, ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП - скасувати.
На підставі ст.22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з малозначністю скоєного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М. О. Ятченко