Справа № 758/13812/14-ц
18 червня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Бурдун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України»,
На адресу Подільського районного суду м. Києва надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника громадянки України ОСОБА_1 .
Своє подання приватний виконавець обґрунтовує тим, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 62113213 з виконання виконавчого листа № 758/13812/14-ц, виданого 08.08.2014 Подільським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» заборгованості за кредитним договором № CM-SME 012/104/2008 від 28.02.2008 у розмірі 103 174,04 доларів США та 559 117,94 гривень.
18.05.2020 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
В процесі здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем здійснювались ряд виконавчих дій для забезпечення належного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за виконавчим листом № 758/13812/14-ц.
Постановою від 18.05.2020 накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Постановою від 17.06.2020 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках боржника. Вказана постанова була надіслана до банківських установ та у відповідь на яку приватного виконавця повідомлено, що боржник не є клієнтом банків.
Приватний виконавець вказує, що боржник має можливість сплатити борг, однак ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням суду.
09.02.2020 боржник виїхала за межі України та станом на 02.06.2021 не поверталася.
Отже, на думку приватного виконавця, боржник умисно та свідомо не виконує рішення суду, має доходи, але приховує їх від приватного виконавця та в будь-який спосіб намагається не повертати заборгованість, оскільки доказів виконання боржником чи будь-якою іншою особою цього рішення суду немає.
В судове засідання 18.06.2021 приватний виконавець Корольов В.В. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, в заяві на адресу суду просив розглянути подання у його відсутність.
На підставі ч. 4 ст. 441 ЦПК України, сторони виконавчого провадження не повідомлялись про час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали, якими приватний виконавець обґрунтовує подання, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду подання і вирішення його по суті, вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1-3 статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, на виконанні приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 62113213 з виконання виконавчого листа № 758/13812/14-ц, виданого 08.08.2014 Подільським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CM-SME 012/104/2008 від 28.02.2008 у розмірі 103 174,04 доларів США та 559 117,94 гривень.
18.05.2020 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62113213, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно, та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або винесення до неї завідомо неправдивих відомостей, та направлено її рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу боржника, зазначену в виконавчому документі.
Постанова про відкриття виконавчого провадження направлялася боржнику рекомендованим повідомленням на адресу, що зазначена у виконавчому документі: АДРЕСА_1 .
В процесі здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем здійснювались ряд виконавчих дій для забезпечення належного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за виконавчим листом № 758/13812/14-ц.
Постановою від 18.05.2020 накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Постановою від 17.06.2020 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках боржника. Вказана постанова була надіслана до банківських установ та у відповідь на яку приватного виконавця повідомлено, що боржник не є клієнтом банків.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нерухоме майно у власності боржника не зареєстровано.
Згідно запитів виконавця через Автоматизовану систему виконавчого провадження до Державної фіскальної Служби України та до Пенсійного Фонду України про джерела отримання доходів, отримано повідомлення, що боржник доходів від податкових агентів не отримує (офіційно ніде не працює), пенсію не отримує, тобто джерел отримання доходів у боржника не виявлено.
Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві, станом на 18.07.2020, транспортних засобів за боржником не зареєстровано.
Згідно відповіді Державної служби Морського та Річкового транспорту України (Морська адміністрація) відсутні записи щодо суден, власниками або судновласниками яких є боржник.
Згідно відповідей відповідних обласних відділів Держгеокадастру, земельних ділянок, зареєстрованих за боржником на їх території не виявлено.
Приватним виконавцем на адресу боржника направлено запит № 817 з проханням надати відомості про доходи та майно боржника, на яке можна звернути стягнення, проте такий виклик проігноровано, борг згідно з виконавчим листом не сплачено, будь-яких пояснень з приводу неможливості виконання рішення суду не надано.
Згідно листа № 0.184-20273/0/15-20 від 24.07.2020 Державна прикордонна служба України повідомила, що ОСОБА_1 систематично (понад 6 разів) -здійснювала перетин державного кордону України протягом 2019 року. 09.02.2020 боржник виїхала за межі території України.
Однак, в судовому засіданні встановлено, що боржниця ОСОБА_1 виїхала за межі України 09.02.2020, тобто до відкриття виконавчого провадження № 62113213, яке було відкрито 18.05.2020.
Отже, твердження виконавця, що боржник ухиляється від виконання виконавчого документу, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.
Відсутність у особи нерухомого та рухомого майна, або її виїзд з території України не свідчить про факт ухилення останньої від виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, право кожного громадянина вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.
Згідно положень ч. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
В силу вимог п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Крім того, саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує виконавець у відповідному повідомленні не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, тощо.
Тобто, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання». Однак, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, в судовому засіданні не доведено, а наявні копії матеріалів виконавчого провадження ще не доводять факт її ухилення від виконання зобов'язання.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 258-261, 263, 268, 352-355, 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України; ст. 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження»; ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», суд,
Подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д. В. Петров