21.07.2021 Справа № 756/10564/21
Номер справи 756/10564/21
Номер провадження 1-кс/756/1722/21
19 липня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах Компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед», Компанії «Міраміліс ЛТД», ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Несторг», ТОВ «Гратант» на бездіяльність керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, в порядку ст. 220 КПК України, по кримінальному провадженню № 12014100050011851 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 грудня 2014 року, яке перебуває в провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві,-
До Оболонського районного суду міста Києва 13 липня 2021 року надійшла скарга від адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, в порядку ст. 220 КПК України, по кримінальному провадженню № 12014100050011851 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 грудня 2014 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_4 зазначив, що в провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, перебуває кримінальне провадження № 12014100050011851 від 31 грудня 2014 року. В даному кримінальному провадженні Компанія «Лорлі Інвестментс Лімітед», компанія «Міраміліс ЛТД», ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Несторг», ТОВ «Гратант» наділені повноваженнями потерпілого. Адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах вищезазначених потерпілих, 23 червня 2021 року звернувся до керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 з клопотанням в порядку ч.6 ст.36. 220 КПК України, в якому посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 від 13 квітня 2021 року, якою виділено матеріали в окреме провадження та об'єднано матеріали в одне провадження із визначенням підслідності, просить її скасувати.
За наслідками розгляду клопотання, заступник керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 05 липня 2021 року надав ОСОБА_5 відповідь на звернення.
Посилаючись, що керівник Оболонської окружної прокуратури м. Києва, усупереч вимогам ч.6 ст.36, 220 КПК України не прийняв відповідне процесуальне рішення по суті поданого 23 червня 2021 року клопотання у вигляді постанови, скаржник просить слідчого суддю зобов'язати керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва розглянути клопотання, в порядку ст. 220 КПК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній доводи та просить задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення скарги, просив відмовити у її задоволенні. В мотивування посилався, що керівник Оболонської окружної прокуратури м. Києва не є процесуальним керівником в даному кримінальному провадженні, тому не уповноважений на прийняття процесуальних рішень. Також зауважив, що рішення прокурора про об'єднання чи виділення матеріалів не може бути оскаржене.
Слідчий суддя, заслухавши думку адвоката, заперечення прокурора, дослідивши матеріали, які долучені до скарги, приходить до наступних висновків.
Так, згідно ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст. 220 КПК України.
У відповідності до положень ч. ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Поряд з вказаним, вимоги ст. 220 КПК України містять імперативну вказівку прокурору щодо розгляду клопотання сторони захисту, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
З огляду на матеріали подані в обґрунтування скарги, слідчим суддею встановлено, що
СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві здійснює досудове розслідування кримінального провадження 12014100050011851 від 31 грудня 2014 року.
Прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 13 квітня 2021 року винесено постанову у кримінальному провадженні № 12014100050011851, про виділення матеріалів в окреме провадження, про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень в одне та про визначення підслідності.
Поданим клопотанням від 23 червня 2021 року, в порядку ч .6 ст. 36 та 220 КПК України представник Компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед», Компанії «Міраміліс ЛТД», ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Енерго-Консалт», ТОВ «Несторг» та ТОВ «Гратант» - адвокат ОСОБА_4 , просив керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 скасувати постанову прокурора ОСОБА_3 від 13 квітня 2021 року, як незаконну та необґрунтовану.
Заступник керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 листом від 05.07.2021 повідомив адвоката ОСОБА_4 про відсутність законних підстав для скасування рішення прокурора ОСОБА_3 .
Згідно ст. 64-1 КПК України протягом кримінального провадження представник юридичної особи має право заявляти клопотання, оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Рішення прокурора, згідно із ч. ст. 110 КПК України, приймається у формі постанови.
Однак, вимоги вказаної статті, керівником Оболонської окружної прокуратури м. Києва не виконано належним чином, оскільки не надано відповідне реагування на подане ОСОБА_5 клопотання в порядку ст.220 КПК України у формі постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь - яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Частина 2 ст. 220 КПК України передбачає, що про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Статтею 12 Конституції передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються Законом України «Про прокуратуру», згідно зі ст.1 якого прокуратура становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим законом, здійснює встановлені Конституцією функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Згідно ст. 3 КПК України, надано визначення терміну «керівник органу прокуратури» та «прокурор»: п. 15) прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; 6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 8) керівник обласної прокуратури; 9) перший заступник керівника обласної прокуратури; 10) заступник керівника обласної прокуратури; 11) керівник підрозділу обласної прокуратури; 12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; 13) прокурор обласної прокуратури; 14) керівник окружної прокуратури; 15) перший заступник керівника окружної прокуратури; 16) заступник керівника окружної прокуратури; 17) керівник підрозділу окружної прокуратури; 18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; 19) прокурор окружної прокуратури.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» незалежність прокурора забезпечується, зокрема, порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами, та забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора (пп.2, 3).
Частиною 1 статті 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 6 статті 36 КПК України, Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування.
Таке становище процесуального керівника узгоджується з положеннями ч.1 зазначеної статті КПК, відповідно до якої прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, у тому числі є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, та, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст. 110 КПК України процесуальне рішення прокурора приймається у формі постанови, яка повинна відповідати вимогам ч. 3 ст. 110 КПК України.
Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження здійснюється шляхом судового контрою у відповідності до положень ст. 7 КПК України.
Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
«Метою статті 13 «є забезпечення механізму, завдяки якому особи можуть скористатися засобами судового захисту на національному рівні від порушення конвенційних прав, перед тим як вдатися до міжнародного механізму оскарження в Суді» (Рішення по справі « Кудла проти Польщі » ( Kudla v. Poland) від 26 жовтня 2000).
«Стаття 13 гарантує наявність в національному праві правових засобів, захищающих переважно права і свободи, викладені в Конвенції. Тому й вимагається, наявність правового засобу, який дозволяє компетентному національному органу з'ясувати зміст претензії, заснованої на Конвенції» (Рішення по справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey) від 18 грудня 1996 року, п. 95).
Так, відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора постановлюється ухвала, яка за результатами розгляду може бути про: скасування рішення прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмовити в задоволенні.
З огляду на викладене слідчий судді дійшов висновку, що в порушення вимог процесуального законодавства керівник Оболонської окружної прокуратури м. Києва не розглянув подане ОСОБА_5 в інтересах компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед», компанії «Міраміліс ЛТД», ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Несторг», ТОВ «Гратант» 23 червня 2021 року клопотання, з ухваленням прийнятого процесуального рішення, тому скарга підлягає частковому задоволенню в частині зобов'язання керівника Оболонської окружної прокуратури м.Києва розглянути в порядку, передбаченому ч.6 ст.36 КПК України, клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого 23 червня 2021 року, в порядку передбаченому ч.2 ст.220 КПК України.
Керуючись ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 7, 9, 24, 36, 110, 220, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, Закон України «Про прокуратуру» слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах Компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед», Компанії «Міраміліс ЛТД», ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Несторг», ТОВ «Гратант» на бездіяльність керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва - задовольнити частково.
Зобов'язати керівника Оболонської окружної прокуратури м.Києва розглянути в порядку, передбаченому ч.6 ст.36 КПК України, клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого 23 червня 2021 року в інтересах Компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед», Компанії «Міраміліс ЛТД», ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Несторг», ТОВ «Гратант» у кримінальному провадженні № 12014100050011851 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 грудня 2014 року, в порядку передбаченому ч .2 ст. 220 КПК України.
В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1