20 липня 2021 року № 320/137/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю " Сіті Лід" про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Сіті Лід" про стягнення податкової заборгованості в сумі 179 072,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Лід" (ідентифікаційний код 34569071, місцезнаходження: 08302, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Київський Шлях, будинок 67), зареєстроване в якості юридичної особи 28.08.2006, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість з таких підстав.
У вересні 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача (ідентифікаційний код 34569071), за результатами якої складено акт від 21.09.2018 №926/26-15-14-04-04/34569071.
В ході проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення відповідачем пп. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 106800,00 грн., у т.ч. за вересень 2015 року у сумі 106800,00 грн. та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 11504,00 грн. за вересень 2015 року.
На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018 №0052501404, згідно з яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 133500,00 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 106800,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 26700,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено представнику відповідача особисто 16.10.2018, що підтверджується підписом останнього на ньому.
Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.
Відповідно до зворотного боку інтегрованої картки ТОВ "Сіті Лід" сума податкового боргу відповідача була частково погашена, в тому числі за рахунок переплати, в загальному розмірі 60029,00 грн.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, відповідачу, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у загальному розмірі 37256,73 грн.
Відповідач подав до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2018 року від 16.11.2018 №9254671246, в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 60329,00 грн.
Відповідач подав до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року від 17.01.2019 №9306882212, в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 13,00 грн.
У червні 2019 року Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "Сіті Лід" (ідентифікаційний код 34569071), за результатами якої складено акт від 19.06.2019 №3089/10-36-51/34569071.
В ході проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення відповідачем правил сплати по податку на додану вартість.
На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДПС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
від 24.07.2020 №0125275104 згідно з яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 2,90 грн. (10%);
від 24.07.2020 №0125265104 згідно з яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 8000,00 грн. (20%)
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлене на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, однак поштові відправлення повернулись на адресу контролюючого органу з поміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.
Таким чином сума податкового зобов'язання відповідача становить 179072,63 грн. (133500,00 грн. - 60029,00 грн. + 37256,73 грн. + 60329,00 грн. + 13,00 грн. + 2,90 грн. + 8000,00 грн.), що підтверджується довідками податкового органу, що є в матеріалах справи.
Податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу від 02.07.2020 №216964-17 (51), однак поштове відправлення повернулось на адресу контролюючого органу з довідкою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок подання податкової декларації до податкового органу.
Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.
Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов'язання, а також грошове зобов'язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні, яке не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженими податковими зобов'язаннями, які у зв'язку із несплатою у встановлені терміни перетворюються у податковий борг.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, що підлягає стягненню, становить 179072,63 грн.
Суд зазначає, що грошові зобов'язання, визначені як платником податків так і контролюючим органом, відповідачем не були сплачені, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів зворотного.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Положенням пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем було виставлено податкову вимогу відповідачеві форми “Ю” від 03.07.2020 за №216964-17 (51), яка була направлена на адресу відповідача, однак поштове відправлення було повернуто позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання". Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги матеріали справи також не містять.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 179072,63 грн.
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).
Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 179072,63 грн. до суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Жодних доказів, пояснень, заперечень, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 179072,63 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Лід" (ідентифікаційний код 34569071, місцезнаходження: 08302, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Київський Шлях, будинок 67) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 179072 (сто сімдесят дев'ять тисяч сімдесят дві) грн. 63 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.