ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" липня 2021 р. справа № 300/1043/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури до Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.03.2021 Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі, відповідач, управління) про визнання протиправною бездіяльність щодо незабезпечення захисту об'єкта культурної спадщини та зобов'язання вжити заходи, визначені статтями 6, 26, 27 Закону України "Про охорону культурної спадщини" для забезпечення захисту об'єкта культурної спадщини - пам'ятки національного значення "Садиба та парк" (охоронний № 1193), що в селі Приозерне, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, від загрози знищення, руйнування, зокрема щодо: розроблення науково-проектної документації з реставрації пам'ятки національного значення «Садиба та парк» та отримання письмового дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України на її проведення; виконати функцію замовника щодо проведення робіт по реставрації пам'ятки національного значення «Садиба та парк».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків, які позивач у строк встановлений судом усунув, шляхом уточнення змісту позовних вимог.
30.03.2021 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Заявлений адміністративний позов мотивований тим, що Івано-Франківською обласною прокуратурою встановлено факт протиправної бездіяльності у сфері охорони культурної спадщини, які негативно впливають на належне утримання та раціональне використання об'єкта культурної спадщини національного значення «Садиба та парк» в селі Приозерне Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що може привести до його руйнування у разі їх неусунення. За наявності відомостей про невиконання власником об'єкта культурної спадщини «Садиба та парк» ОСОБА_1 розпорядження Міністерства культури та інформаційної політики України № 16065/6.11.6 від 31.12.2020 щодо укладення охоронного договору та не проведення ним першочергових заходів щодо його збереження, Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації не вжило у 2021 році заходи щодо забезпечення захисту пам'ятки «Садиба та парк» від загрози знищення, руйнування або пошкодження.
Підставами звернення прокурора в статусі позивача є відсутність повноважень щодо забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини у центрального органу виконавчої влади - Міністерства культури та інформаційної політики України.
Обґрунтуванням заявлених позовних вимог є невиконання повноважень щодо забезпечення захисту об'єкта культурної спадщини - пам'ятки національного значення "Садиба та парк" (охоронний № 1193) від загрози знищення, руйнування або пошкодження, а вжиття, Управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, визначених статтями 6, 26, 27 Закону України "Про охорону культурної спадщини" заходів, шляхом розроблення науково-проектної документації з реставрації пам'ятки національного значення, отримання письмового дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України на її проведення, виконання функцій замовника щодо проведення робіт по реставрації пам'ятки національного значення «Садиба та парк» забезпечить захист вказаного об'єкта культурної спадщини, від загрози знищення, руйнування.
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що до відповідача не надходило повідомлення про виникнення загрози для збереження об'єкта культурної спадщини - пам'ятки національного значення "Садиба та парк" (охоронний № 1193), що в селі Приозерне, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області. Вжиття заходів в порядку статтей 21, 26, 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо пам'ятки культурної спадщини національного значення є виключно компетенцією уповноваженого органу охорони культурної спадщини - Міністерства культури та інформаційної політики України, яке не уповноважувала відповідача здійснювати заходи щодо захисту об'єкта культурної спадщини.
Позивач направив суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, зазначає наступне.
Предметом даного адміністративного позову є неналежне виконання Управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації повноважень щодо забезпечення захисту об'єкта культурної спадщини - пам'ятки національного значення "Садиба та парк" (охоронний № 1193) від загрози знищення, руйнування або пошкодження.
Способом захисту об'єкта культурної спадщини - пам'ятки національного значення "Садиба та парк" (охоронний № 1193) від загрози знищення, руйнування або пошкодження, визначено вжиття, Управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, заходів, визначених статтями 6, 26, 27 Закону України "Про охорону культурної спадщини", шляхом розроблення науково-проектної документації з реставрації пам'ятки національного значення, отримання письмового дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України на її проведення, виконання функцій замовника щодо проведення робіт по реставрації пам'ятки національного значення «Садиба та парк», що забезпечить захист вказаного об'єкта культурної спадщини, від загрози знищення, руйнування.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини».
Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Таким чином, Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації належить до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини.
Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом.
Стаття 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, серед іншого, належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; встановлення режиму використання пам'яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; призначення відповідних охоронних заходів щодо пам'яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; укладення охоронних договорів на пам'ятки; здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Таким чином, відповідно до положень норм статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень відповідача серед іншого, належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; встановлення режиму використання пам'яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення; укладення охоронних договорів на пам'ятки; здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 17 даного Закону пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.
Суд встановив, що відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР «Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» за № 442 від 06.09.1979 "Садиба та парк", що в селі Приозерне Рогатинського району Івано-Франківської області включено до пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави (охоронний номер пам'ятки - 1193).
У липні 2005 року Управлінням містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації виготовлено паспорт об'єкта культурної спадщини національного значення «Садиба та парк».
25 липня 2005 року відділом державної служби охорони культурної спадщини управління культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації із Івано-Франківським Єпархіальним управлінням Української Православної Церкви Київського Патріархату укладено охоронний договір №17 на пам'ятку культурної спадщини національного значення, який 12.08.2005 затверджено Державною службою охорони культурної спадщини.
У 2005 році, на підставі дозволу Центрального органу виконавчої влади України в сфері охорони культурної спадщини №22-2887/18 від 15.09.2005, пам'ятка національного значення «Садиба та парк» передана у приватну власність Івано-Франківського Єпархіального управління Української Православної Церкви Київського Патріархату.
На підставі договору купівлі-продажу № д-698 від 15.08.2007 Івано-Франківське Єпархіальне управління Української Православної Церкви Київського Патріархату продало комплекс «Садиба та парк» Вергелес Вікторії Анатоліївні, про що 20.08.2007 внесено запис № 11497784 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 18 цього ж Закону об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані.
Пам'ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам'яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам'ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Згідно з статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Згідно з статтею 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (частина 1).
Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Режими використання пам'яток встановлює: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини щодо пам'яток національного значення; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам'яток місцевого значення (частина 2).
У разі виникнення загрози для збереженості пам'ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам'ятка (частина 4).
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.
Роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.
Стаття 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає забезпечення заходів щодо охорони пам'яток, згідно частини 1 якої у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).
Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов'язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження (частина 2).
У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам'ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини (частина 3).
Пунктом 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Статтею 54 Конституції України встановлено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам'ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки), покладається обов'язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам'ятки в належному стані за власні кошти.
З аналізу заяв по суті справи та вказаних норм права, суд встановив неналежне утримання та раціональне використання власником об'єкта культурної спадщини національного значення «Садиба та парк» в селі Приозерне Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що може привести до його руйнування, а Управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації як спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини допущено бездіяльність щодо незабезпечення захисту цього об'єкта культурної спадщини.
Як наслідок, заявлений Заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури позов до Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, є обґрунтованим та підлягає до задоволення, а відповідача слід зобов'язати здійснити розроблення науково-проектної документації з реставрації пам'ятки національного значення «Садиба та парк», звернутися до Міністерства культури та інформаційної політики України за отриманням письмового дозволу на її проведення, виконати функцію замовника щодо проведення робіт по реставрації.
Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 4 540 гривень. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури (вулиця Грюнвальдська, 11, місто Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 03530483) до Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вулиця Грушевського, 21, місто Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 33645264) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо незабезпечення захисту об'єкта культурної спадщини - пам'ятки національного значення «Садиба та парк», що в селі Приозерне Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Зобов'язати Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації здійснити розроблення науково-проектної документації з реставрації об'єкта культурної спадщини - пам'ятки національного значення «Садиба та парк», що в селі Приозерне Івано-Франківського району Івано-Франківської області, звернутися до Міністерства культури та інформаційної політики України за отриманням письмового дозволу на її проведення та виконати функцію замовника щодо проведення робіт по реставрації.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.