19 липня 2021 року Справа № 280/4678/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
07 червня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
1)визнати протиправним та скасувати пункт 28 протоколу №70 від 08.05.2020 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності;
2)зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та у Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, тобто - 01.01.2020 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою суду від 14.06.2021 року позовну заяву залишено без руху, на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви запропоновано усунути шляхом подання до суду:
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду;
доказів направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
25.06.2021 представником позивача до суду подано заяву, в якій заявник просить поновити строк звернення до суду щодо другої позовної вимоги в частині донарахування та виплати одноразової грошової допомоги. В обґрунтування поданої заяви заявник вказує на те, що позивач лише у березні 2021 року дізнався про те, що МО України застосувало при розрахунку йому одноразової грошової допомоги прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 2019 рік, а не 2020 рік.
Щодо першої позовної вимоги підстав для не звернення з позовом до суду не зазначено.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач оскаржує рішення відповідача викладене у протоколі №70 від 08.05.2020 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, проте з позовною заявою звернувся до суду лише 07.06.2021, що свідчить про пропуск строку звернення до суду.
Жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження зазначеного рішення позивачем не наведено.
Щодо посилань позивача на те, що про порушення порушено права він дізнався у березні 2021 року після звернення до МО України, суд зазначає, що
ВЕРХОВНИЙ СУД у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 вказав на те, що: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку…».
Суд зазначає, що у протоколі №70 від 08.05.2020 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, чітко зазначено, що у зв'язку зі зміною причинного зв'язку інвалідності позивачу буде виплачено кошти у розмірі різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2019) в сумі 345780 грн.
Тобто, у спірному протоколі №70 від 08.05.2020 було чітко вказано на те, що виплата буде здійснюватися з прожиткового мінімуму на 01.01.2019 року, а тому позивач мав дізнатися про порушення права, у разі якщо вважав, що виплата повинна проводитись з прожиткового мінімуму на 01.01.2020, проте правом на судовий захист не скористався.
Суд зазначає, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
При цьому, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Також, суд звертає увагу на те, що позивач просить поновити строк звернення до суду лише щодо частини позовної заяви, при цьому жодним чином не уточнює позовні вимоги, не надає суду уточнену позовну заяву, тощо.
В свою чергу, КАС України не передбачає можливості на стадії відкриття провадження у справі не передбачає можливості вирішити питання про поновлення строку звернення до суду лише щодо частини позовних вимог, як і не передбачає повернення позовної заяви, відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, лише частково.
В разі якщо позивач вважає, що ним не пропущено строк звернення щодо частини позовних вимог, то відповідно і повинен звертатися до суду з окремою позовною заявою щодо таких вимог.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Проаналізувавши подані позивачем обґрунтування та докази, суд приходить до висновку, що позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, при цьому, належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано, а вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд визнає неповажними вказані в заяві про усунення недоліків підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Керуючись п.9 ч.4 ст.169, ст.241, ст.256 КАС України, суддя
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя І.В. Новікова