Ухвала
19 липня 2021 року
м. Київ
справа № 548/2093/20
провадження № 61-11832ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської державної аграрної академії в особі відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії» про стягнення грошових коштів,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом до Полтавської державної аграрної академії в особі відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії», в якому просила стягнути з відповідача на її користь 96 022,31 грн безпідставно збережених грошових коштів, 12 041,16 грн інфляційних витрат та 6 795,68 грн в якості трьох відсотків річних, а всього 114 859,15 грн.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 06 квітня
2021 року позов ОСОБА_1 до Полтавської державної аграрної академії в особі відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії» про стягнення грошових коштів задоволено.
Стягнуто з відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії» на користь ОСОБА_1 96 022,31 грн безпідставно збережених грошових коштів,
12 041,16 грн інфляційних втрат та 6 795,68 грн три відсотка річних.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу Полтавської державної аграрної академії в особі відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії» - задоволено.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2021 року в частині стягнення з Полтавської державної аграрної академії в особі відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії» на користь ОСОБА_1 інфляційних витрат у розмірі 12 041,16 грн та трьох процентів річних у розмірі
6 795,68 грн - скасовано.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 до Полтавської державної аграрної академії в особі відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії» - відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
14 липня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2021 року (надійшла до суду 16 липня 2021 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу
в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270, 00 грн.
Предметом спору у цій справі є вимоги майнового характеру, а саме: визнання права власності та стягнення коштів у розмірі 114 859,15 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 227 000,00 грн.
Отже, справа № 548/2093/20 є справою з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто є малозначною
в силу вимог закону.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказує, що касаційна скарга має виняткове значення для неї у зв'язку з тим, що нею на рахунок відповідача були внесені грошові кошти у розмірі 96 200,00 грн, які утримувалися без належної правової підстави.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для особи, яка подала касаційну скаргу, оскільки посилання
в касаційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу,
з оскаржуваним судовим рішенням, та зводиться до переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі «Азюковська проти України», заява № 47921/08, від 09 жовтня 2018 року).
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі,
то у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської державної аграрної академії в особі відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії» про стягнення грошових коштів, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник