вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" червня 2021 р. Справа№ 910/11023/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В.
за участю представників сторін: згідно із протоколом судового засідання
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 (повний текст судового рішення складено та підписано 18.02.2021)
у справі № 910/11023/20 (суддя Васильченко Т.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Інфосистеми"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд"
про стягнення 1 395 128,67 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Інфосистеми" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" (далі - відповідач) про стягнення 1 395 128,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставки №100620019/01 від 10.06.2019 не здійснив оплату товару, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 1 319 622,00 грн основного боргу, 9 385,72 грн інфляційних втрат, 10 236,79 грн 3% річних та 55 884,16 грн пені.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Інфосистеми" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" про стягнення 1 395 128,67 грн задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Інфосистеми" заборгованість в сумі 1 319 622,00 грн, пеню у розмірі 14 101,0013 грн, 3% річних у розмірі 10 236,79 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 385,72 грн та судовий збір у розмірі 20 300,05 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20 та ухвалити нове рішення, яким Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Інфосистеми" відмовити у повному обсязі.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає про те, що директор відповідача Комаренко В.І. ніколи не підписував видаткові накладні № 127 від 06.05.2020 та № 126 від 04.05.2020, а візуальна відмінність його підпису на договорі та видатковій накладній № 588 від 02.09.2019 і його підпису за накладних № 127 від 06.05.2020 та № 126 від 04.05.2020 є очевидною, у зв'язку із чим, зазначені накладні, які не підписувались директором, не є первинними документами бухгалтерського обліку та не можуть слугувати підставою для відображення в бухгалтерському обліку та здійснення розрахунків, так як не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.
На думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно не було задоволено клопотання відповідача про призначення комплексної (почеркознавчої та технічної) судової експертизи документів, чим було допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Також на думку скаржника, ліцензії фізично ніколи не передавались та не могли бути передані відповідачу, тому що могли бути інстальовані та активовані позивачем лише на обладнанні, що було змонтовано на об'єкті будівництва "Київський зоологічний парк загальнодержавного значення".
Скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, так як питання щодо наявності у позивача необхідного обсягу майнових прав інтелектуальної власності, у тому числі виключного права на надання дозволу (ліцензій)у передбаченому законом порядку, судом першої інстанції не досліджувалось.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 08.04.2021, зазначив про те, що у запереченнях на відзив від 19.10.2020 відповідач визнає, що отримав від позивача спірну програмну продукцію на суму 1 221 788,00 грн, але не за договором поставки № 100619/01 від 10.06.2019, а за договором будівельного підряду № 23/05 від 23.05.2019, однак, підстави вважати, що поставка спірного товару здійснювалась за договором будівельного підряду відсутні, оскільки в договорі підряду № 23/05 від 23.05.2019 та кошторисній документації до цього договору не згадується спірний товар. Позивач вважає відмінність позиції відповідача у відзиві та запереченнях, суперечливою процесуальною поведінкою відповідача.
Позивач зазначає про те, що на видаткових накладних № 126 та № 127, окрім підпису директора Комаренка В.І., наявний відбиток печатки відповідача, дійсність якого не заперечувалась відповідачем.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/11023/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20. Призначено справу № 910/11023/20 до розгляду у судовому засіданні 22.04.2021.
Судове засідання 22.04.2021 не відбулося, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Гаврилюка О.М. з 15.04.2021 на лікарняному.
30.04.2021, після виходу головуючого судді Гаврилюка О.М. з лікарняного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про призначення справи № 910/11023/20 до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20. Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20 у судовому засіданні 27.05.2021.
На підставі ст. 216 ГПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 17.06.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" про призначення судової експертизи у справі № 910/11023/20.
Явка учасників у судове засідання
Представники скаржника у судове засідання, призначене на 17.06.2021, не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників скаржника.
Позиції учасників справи
Представники позивача у судовому засіданні 17.06.2021 просили рішення Господарського суду міста Києва 05.02.2021 у справі № 910/11023/20 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
10.06.2019 між позивачем, як постачальником, і відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № 100620019/01 (далі - договір поставки), відповідно до умов п. 1.1 якого, позивач зобов'язується поставити і передати на умовах цього договору товар у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити на умовах і у порядку, визначених цим договором товар. Асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються у бухгалтерських документах позивача: рахунках-фактурах, видаткових накладних, які після підписання сторонами виконують функцію специфікації та є невід'ємною частиною договору.
Поставка товару здійснюється позивачем на умовах EXW (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс-2010) - склад позивача, вказаний в замовленні (п. 2.1 договору поставки).
Строк поставки товару визначається за домовленістю сторін та становить до 10 робочих днів з дати отримання оплати за товар (п. 2.2 договору поставки).
Місце поставки - склад позивача за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 4, якщо інші умови поставки не визначені додатком до цього договору (п. 2.3 договору поставки).
Позивач зобов'язується надати разом з кожною поставкою товару наступні документи: а) видаткову накладну; б) на товар, який підлягає сертифікації, позивач надає належним чином оформлену копію сертифікату або декларації відповідності технічним регламентам (п. 2.4 договору поставки).
За умовами п. 2.5 укладеного договору, поставка партії товару вважається виконаною позивачем в момент передачі партії товару відповідачу або перевізнику, призначеному відповідачем.
Отримання товару за видатковими накладними свідчить про узгодження сторонами кількості, вартості та асортименту товару, що постачається (п. 2.6 договору поставки).
Право власності на товар переходить до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Ризик випадкового знищення товару або його випадкового пошкодження відповідно до положень ст. 668 ЦК України переходить до відповідача з моменту отримання ним товару. Товар вважається отриманим з моменту фактичного надання товару позивачем в розпорядження відповідача і підписання уповноваженими працівниками відповідача видаткової накладної (п. 2.7 договору поставки).
Відповідно до п. 4.2 договору поставки відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію товару у вигляді 100% попередньої оплати. Оплата за товар здійснюється відповідачем на поточний банківський рахунок позивача, вказаний у цьому договорі.
Підставою для перерахування грошових коштів відповідачем є цей договір, рахунок-фактура позивача (п. 4.3 договору поставки).
Згідно з п. 6.5 договору поставки за порушення строку оплати товару відповідач сплачує на користь позивача неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день порушення строку оплати.
За умовами п. 9.1 договір поставки набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Згідно із статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, у вересні 2019р. позивач поставив відповідачу товар "Програмний комплекс керування прохідними (код 00502) укр." в кількості 1 шт. загальною вартістю 97 834,00 грн, про що свідчить видаткова накладна № 588 від 02.09.2019, яка підписана зі сторони покупця директором ТОВ "Подолжилбуд" Комаренком Володимиром Івановичем та скріплена печаткою Товариства.
Фактичні обставини поставки товару за видатковою накладною № 588 від 02.09.2019 на суму 97 834,00 грн відповідачем не заперечується.
В подальшому, за твердженням позивача, на користь відповідача також поставлено товар за наступними видатковими накладними: № 126 від 04.05.2020 на суму 860 000,00 грн - Ліцензія підтримки 1 year 5Serv-05-HES3 Herta (код 00502) імп. в кількості 1 шт. за ціною 368 000,00 грн, Ліцензія 1 year Care Plus for XProtect Expert Datarecording server (код 00502) імп. в кількості 3 шт. загальною вартістю 492 000,00 грн та № 127 від 06.05.2020 на суму 361 788,00 грн - Ліцензія SQLSvrStd 2019 SNGL OLP NLз Dev та Usr CAL (код 0050 2) імп. в кількості 2 шт. загальною вартістю 361 788,00 грн.
Як на факт поставки товару відповідачу, позивач також посилається на податкові накладні від 02.09.2019, від 04.05.2020, від 06.05.2020.
Поставка вказаної вище продукції відбувалася в межах будівництва "Реконструкція об'єктів Київського зоологічного парку загальнодержавного значення за адресою: пр. Перемоги, 32 в Шевченківському районі м. Києва (Перша черга будівництва) будівля № 1 південної вхідної групи з підземним акваріумом" (далі - "Об'єкт будівництва").
Згідно із актом про прийняття устаткування після індивідуального випробування системи відеоспостереження будівлі № 1 Південна вхідна група з підземним акваріумом. 3пк (1.3.1) від 06.05.2020, на Об'єкті будівництва позивач змонтував обладнання та програмне забезпечення до нього, в тому числі було встановлено "Ліцензія підтримки 1 year 5Serv-05-HES3 Herta" в кількості 1 шт. (пункт 17 акту), "Ліцензія 1 year Care Plus for XProtect Expert Datarecording server" в кількості 3 шт. (пункт 75 акту), "Ліцензія SQLSvrStd 2019 SNGL OLP NL з Dev та Usr CAL" в кількості 2 шт. (пункт 76 акту).
В свою чергу, ТОВ "УХБП-Київ", як генеральний підрядник об'єкта будівництва, на лист-запит позивача №58, в якому останній просив повідомити інформацію про те, чи включало ТОВ "Подолжилбуд" у первинні будівельні документи вартість устаткування, що придбавається виконавцем робіт, відомості про устаткування системи відеоспостереження, в тому числі ліцензію підтримки 1 year 5Serv-05-HES3 Herta в кількості 1 шт., ліцензію 1 year Care Plus for XProtect Expert Datarecording server в кількості 3 шт., ліцензію SQLSvrStd 2019 SNGL OLP NL з Dev та Usr CAL в кількості 2 шт., надіслало позивачу довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 04.05.2020 та акт 55 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 04.05.2020.
Згідно із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень-2 2020, яка підписана 04.05.2020 генпідрядником ТОВ "УХБП-Київ" та підрядником ТОВ "Подолжилбуд" в межах укладеного між ними договору №05/09-19 від 05.09.2019, відповідач включив до вартості змонтованого устаткування у травні 2020р. суму 1 221 788,00 грн.
Відповідно до акту 55 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, який підписаний 04.05.2020 без заперечень генпідрядником ТОВ "УХБП-Київ" та підрядником ТОВ "Подолжилбуд", відповідач відзвітував про придбання устаткування системи відеоспостереження, а саме: ліцензії 1 year Care Plus for XProtect Expert Datarecording server в кількості 3 шт. вартістю 492 000,00 грн, ліцензії SQLSvrStd 2019 SNGL OLP NL з Dev та Usr CAL в кількості 2 шт. вартістю 361 788,00 грн, ліцензії підтримки 1 year 5Serv-05-HES3 Herta в кількості 1 шт. вартістю 368 000,00 грн, а всього на суму 1 221 788,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.05.2019 між відповідачем, як підрядником, та позивачем, як субпідрядником, укладено договір будівельного підряду № 23/05 (далі - договір підряду № 23/05), за умовами якого субпідрядник зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил та умов договору збудувати і здати у встановлений договором строк об'єкт (виконати будівельні роботи) електромонтажні (перелік робіт) на об'єкті: "Реконструкція об'єктів Київського зоологічного парку загальнодержавного значення за адресою: пр. Перемоги, 32 в Шевченківському районі м. Києва (Перша черга. Будівля № 1 південної вхідної групи з підземним акваріумом", а підрядник зобов'язується надати субпідрядникові будівельний майданчик (доступ до будівельного майданчику), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об'єкт (закінчені будівельні роботи) та оплатити їх (п. 1.1 договору підряду).
Відповідно до п. 2.6 договору підряду, матеріально-технічне забезпечення будівництва об'єкту (або виконання будівельних робіт) покладається на субпідрядника за виключенням випадків, коли матеріали (деталі конструкцій) та устаткування для виконання будівельних робіт надаються підрядником. У разі надання матеріалів та устаткування підрядником їх вартість визначається в межах кошторису та відображається в актах виконаних робіт форми КБ-2в та довідках про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за відповідний період.
Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються в національній валюті України гривні за фактично виконані роботи у календарному місяці шляхом перерахування коштів на поточний рахунок субпідрядника в порядку визначеному договором (п. 4.1 договору підряду).
Згідно з п. 4.2 договору підряду субпідрядник не пізніше останнього числа місяця, в якому виконувалися роботи надає підряднику підписані з його боку акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.
На виконання умов договору підряду, у вересні 2019 року позивач виконав роботи по встановленню системи відеоспостереження та системи обліку відвідувачів, що підтверджується актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019р., підписаний сторонами без зауважень, також, сторони склали акт № 3 вартості устаткування, що придбавається підрядником від 02.09.2019 додатково до акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019р., до якого включено устаткування "Програмний комплекс керування прохідними" вартістю 97 834,00 грн. Згідно підсумкової відомості ресурсів за вересень 2019р., що складена позивачем вартість устаткування "Програмний комплекс керування прохідними" вартістю 97 834,00 грн обґрунтована видатковою накладною № 588 із ТОВ "Подолжилбуд", що підтверджує факт поставки товару на користь відповідача за видатковою накладною № 588 від 02.09.2019 на суму 97 834,00 грн.
При цьому, видаткова накладна № 588 від 02.09.2019, яка підписана відповідачем без заперечень, містить посилання, як на правову підставу поставки товару, саме на договір поставки №100620019/01 від 10.06.2019, який укладений між сторонами.
Із рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі № 910/11020/20 вбачається, що з відповідача стягнуто заборгованість за договором будівельного підряду № 23/05, зокрема, по акту № 2 за вересень 2019р. від 02.09.2019 на суму 241 762,61 грн та акту вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт № 2 за вересень 2019р. на суму 2 184 924,31 грн, тобто без урахування акта № 3 вартості устаткування, що придбавається підрядником від 02.09.2019, в якому вказано устаткування "Програмний комплекс керування прохідними" вартістю 97 834,00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що поставка "Програмний комплекс керування прохідними" вартістю 97 834,00 грн згідно із видатковою накладною № 588 від 02.09.2019 здійснена в межах договору поставки № 100620019/01 від 10.06.2019, і відсутні правові підстави для стягнення вартості даного устаткування в межах договору будівельного підряду № 23/05 від 23.05.2019.
В даному випадку, матеріали справи свідчать, що відповідач, як підрядник, за договором № 05/09-19 від 05.09.2019 передав генпідряднику - ТОВ "УХБП-Київ" будівельні роботи по об'єкту будівництва: "Будівля № 1 південної вхідної групи з підземним акваріумом, 3пк (1.3.1)" загальною вартістю 41108,78556 тис. грн, в тому числі у травні 2020 року - 1221,78800 тис. грн, що складається з вартості змонтованого устаткування, та підтверджується довідкою КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень-2 2020р. від 04.05.2020 та актом 55 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 04.05.2020, які зі сторони відповідача підписані без будь-яких зауважень.
Згідно з актом 55 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 04.05.2020 відповідач узгодив з генпідрядником вартість придбання устаткування системи відеоспостереження, а саме: ліцензії 1 year Care Plus for XProtect Expert Datarecording server в кількості 3 шт. вартістю 492000,00 грн, ліцензії SQLSvrStd 2019 SNGL OLP NL з Dev та Usr CAL в кількості 2 шт. вартістю 361 788,00 грн, ліцензії підтримки 1 year 5Serv-05-HES3 Herta в кількості 1 шт. вартістю 368 000,00 грн, а всього на суму 1221788,00 грн.
Доказів на підтвердження придбання програмного комплексу у третіх осіб, а не у позивача, відповідач суду не надав.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач поставив відповідачу програмний комплекс, а останній не лише його прийняв, але й передав його генпідряднику (ТОВ "УХБП-Київ") у складі устаткування системи відеоспостереження на об'єкті будівництва, що спростовує доводи відповідача про неотримання зазначеного програмного забезпечення - ліцензій.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості перед позивачем у розмірі 1 319 622,00 грн за поставлений позивачем товар за договором № 100620019/01.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 319 622,00 грн заборгованості за поставлений товар згідно із договором № 100620019/01, є такою, що підтверджена матеріалами справи та відповідає чинному законодавству.
Також позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день порушення строку оплати в загальній сумі 55 884,16 грн, а саме: в сумі 20 281,25 грн за період з 03.09.2019 по 20.07.2020 за видатковою накладною № 588 від 02.09.2019 на суму 97 834,00 грн, в сумі 25 283,06 грн за період з 05.05.2020 по 20.07.2020 за видатковою накладною №126 від 04.05.2020 на суму 860 000,00 грн, в сумі 10 319,85 грн за період з 07.05.2020 по 20.07.2020 за видатковою накладною № 127 від 06.05.2020 на суму 361 788,00 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.5 договору поставки сторони узгодили, що за порушення строку оплати товару покупець сплачує на користь постачальника неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день порушення строку оплати.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, колегія суддів апеляційного господарського суду здійснивши перерахунок сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, апеляційний господарський суд, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, неможливість становлення вірної дати початку прострочення (за видатковими накладними № 126 від 04.05.2020 та № 127 від 06.05.2020), погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що суми пені у розмірі 14 101,13 грн, 3% річних у розмірі 10 236,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 9 385,72 грн, є правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Як вбачається із доданих до матеріалів справи копій видаткових накладних № 126 від 04.05.2020 та № 127 від 06.05.2020, у цих накладних відмітки про відпуск товару, підписані посадовими особами позивача, а відмітки про отримання товару підписані посадовою особою відповідача та скріплені відбитком печатки відповідача.
Слід зазначити, що відбиток печатки, штампу, нарівні із підписом посадової особи, засвідчує здійснення відповідної господарської операції, у тому числі й приймання товарно-матеріальних цінностей.
Скаржником не надано доказів того, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
Крім того, відповідно до вимог п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивач склав в електронній формі та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 70 від 02.09.2019 за фактом поставки товару за видатковою накладною № 588 від 02.09.2019; податкову накладну № 19 від 04.05.2020 за фактом поставки товару за видатковою накладною № 126 від 04.05.2020; податкову накладну № 20 від 06.05.2020 за фактом поставки товару за видатковою накладною № 127 від 06.05.2020.
Тобто, оцінивши всі докази, наявні у матеріалах справи, в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20 є правильним, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 у справі № 910/11023/20 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Подолжилбуд".
4. Справу № 910/11023/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Текст постанови складено та підписано 21.07.2021, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Суліма В.В. з 01.07.2021 та судді Майданевича А.Г. з 05.07.2021 по 20.07.2021, включно.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім