21 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 906/1500/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України")
на рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2021 та
постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021
за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест"
(далі - Товариство)
про стягнення 1 286 974,79 грн.,
08.06.2021 (відповідно до поштових відміток на конверті) АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі №906/1500/20 в частині відмови у стягненні пені у сумі 53 264,45 грн. і прийняти в цій частині нове рішення про стягнення 53 264,45 грн. пені. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та матеріали справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Позов у цій справі було подано про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням умов договору постачання природного газу від 04.10.2018 №5278/18-БО-10 у сумі 1 286 974,79 грн., з яких: 1 090 000 грн. основного боргу;
106 528,91 грн. пені ; 53 868,43 грн. - 3% річних, 36 577,45 грн. "інфляційних втрат".
Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.03.2021, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021: позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 1 090 000 грн. основного боргу, 53 264,46 грн. пені, 53 868,43 грн. - 3% річних, 36 577,45 грн. "інфляційних втрат", 19 304,62 грн. судового збору; у решті позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими. Водночас, враховуючи клопотання Товариства про зменшення розміру пені, суди на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини першої статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зменшили розмір пені на 50% до 53 264,46 грн. з огляду на те, що відповідач все ж таки намагався виконувати умови договору шляхом погашення заборгованості за отриманий товар, у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати отриманого природного газу.
Звертаючись з касаційною скаргою, АТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на порушення судами попередніх інстанцій статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України та просить зазначені рішення та постанову скасувати.
АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що питання зменшення пені, порядок та підстави такого зменшення має виняткове значення для скаржника, а також фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу та прямо впливає на фінансове становище підприємств - учасників даного ринку. При цьому скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення суперечать висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/14, зокрема, щодо надання переваги правам відповідача перед правами позивача.
Судами попередніх інстанцій при розгляді клопотання про зменшення розміру пені враховано, що відповідач все ж таки намагався виконувати умови договору шляхом погашення заборгованості за отриманий товар, у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати отриманого природного газу. Єдиним джерелом доходу для відповідача є плата за теплопостачання, водопостачання та водовідведення, яка отримується від споживачів м. Малин та Малинського району. На підтвердження фактів перебування відповідача в скрутному фінансовому становищі, наявності у нього податкових зобов'язань, значних фінансових збитків та фінансового навантаження у вигляді щомісячних платежів до вересня 2023 року відповідачем були подані, зокрема, такі копії документів: договору від 17.10.2018 №135/1/1730-Р3 про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ; договору від 17.10.2018 №135/2/1730-Р3 про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ; розрахунки обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання за період 2015-2019 років; лист Міністерства розвитку громад та територій України від 15.04.2020; рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 13.09.2019 №203/06-30-53-17-08; акт опису майна від 13.09.2019; акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 29.08.2019; ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 у справі №806/575/16, від 27.01.2017 у справі №806/2598/16; звіти про фінансові результати за 2017-2019 роки; рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 у справі №240/9383/19, від 23.01.2019 у справі №240/5964/18; рішення господарського суду Житомирської області від 19.02.2020 у справі №906/1085/19, від 21.02.2019 у справі №906/1161/18. Також судами враховано, що газ за договором використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, що впливає на дотримання порядку та строків проведення розрахунків.
З огляду на наведене висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування до спірних правовідносин статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, викладений в оскаржуваній постанові, відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19 щодо передбаченого статтею 233 ГК України, статтею 551 ЦК України права суду на зменшення пені, яке може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 906/1500/20, оскільки Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
Керуючись статтею 234, пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 906/1500/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос