19 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/12565/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 ,
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Усатенко І.В.)
від 18.03.2021,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Владимиренко С.В., судді - Демидова А.М., Ходаківська І.П.)
від 08.06.2021,
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко Оксани Олександрівни, 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Енгросс»
про визнання недійсним договору, скасування реєстраційної дії,
06.07.2021 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі №910/12565/20 до Касаційного господарського суду.
Касаційна скарга позивача не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру визначена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлю-ються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Предметом спору у справі №910/12565/20 є визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Юридична компанія «Енгросс» від 24.04.2020 та скасування реєстраційної дії від 29.04.2020 №10721070017025929, вчиненої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.О. про зміну складу учасників (засновників) ТОВ «Юридична компанія «Енгросс».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі №910/12565/20 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в касаційній скарзі просить скасувати вказані судові рішення, а справу надіслати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет спору, а саме дві немайнові вимоги, скаржник при подачі цієї касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 8 408,00 грн = (2 102,00 грн х 2) х 200 %).
Проте, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Натомість, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечення ефективного права доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).
Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).
Суд звертає увагу позивача на те, що ним не наведено жодної з підстав, зазначених у переліку в статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безмовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні касаційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв'язку з несплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 8 408,00 грн.
Крім того, скаржник посилається на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу касаційного оскарження, та вказує на пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, проте не зазначає, які саме докази не були досліджені судом.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі №910/12565/20 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Кібенко
І. Кондратова