19 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 927/51/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Кібенко О.Р.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області
у складі судді Сидоренка А.С.
від 18.03.2021
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г., Андрієнка В.В., Пашкіної С.А.
від 20.05.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до: 1. ОСОБА_2
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Весмар»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: 1) ОСОБА_3
2) ОСОБА_4
3) ОСОБА_5
про визнання недійсними рішення загальних зборів та нової редакції статуту,
ОСОБА_1 16.06.2021 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 927/51/21.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.06.2021.
Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду ухвалена 20.05.2021, повний текст виготовлено 25.05.2021, тому днем закінчення строку для подання касаційної скарги є 14.06.2021.
ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 927/51/21 - 16.06.2021, тобто з пропуском строку, встановленого для подання касаційної скарги.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не заявлено.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 927/51/21 має бути залишена без руху, скаржник протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Крім того, судом встановлено, що матеріали касаційної скарги подані без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Отже, за змістом наведених норм касаційна скарга може бути подана та підписана як безпосередньо особою, яка подає скаргу, так і її представником.
Відповідно ж до приписів частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Касаційну скаргу скаржника підписано адвокатом Ганчуком Григорієм Володимировичем. Проте, до касаційної скарги документи, що посвідчують повноваження вказаного адвоката на надання правової допомоги не додано.
За змістом частин 1, 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у суду відсутня можливість перевірити наявність інших документів у матеріалах справи на підтвердження повноважень адвоката Ганчука Григорія Володимировича.
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що посвідчує повноваження представника ОСОБА_6 , який підписав і подав касаційну скаргу від імені ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зі змісту касаційної скарги убачається, що вона подається на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2021, яка переглянута в апеляційному порядку та залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021, про залишення позову без розгляду у справі № 927/51/21, яка відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підлягає касаційному оскарженню після її перегляду в апеляційному порядку.
Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) з обов'язковим наведенням у взаємозв'язку із посиланням на відповідну підставу передбачену статтею 287 цього Кодексу.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Зміст касаційної скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України враховуючи вищевикладені недоліки.
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.
При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи (описи вкладення у поштові відправлення та чеки).
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 927/51/21 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 18.03.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 927/51/21, у якому навести інші підстави для поновлення строку;
- надати суду документ, що посвідчує повноваження представника Ганчука Григорія Володимировича, який підписав і подав касаційну скаргу від імені ОСОБА_1 ;
- надати уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачено абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з обґрунтуванням наявності таких підстав.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді Л. Стратієнко
О. Кібенко