29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"21" липня 2021 р. Справа № 924/584/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м.Хмельницький
до ФОП Гриснюка Дениса Сергійовича, м.Хмельницький
про стягнення 24 2354,41 грн.
Представники сторін: не з"явилися
Суть спору:
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м.Хмельницький до ФОП Гриснюка Дениса Сергійовича, м.Хмельницький про стягнення 24 2354,41 грн.
Ухвалою суду від 08.06.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Представники сторін в засідання суду не з"явилися.
Відповідач не скористався правом участі свого представника, відзиву на позов не подав, причин не вказав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи судовою повісткою від 18.06.2021 року.
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
31.10.2016р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Виконавець) та фізичною особою - підприємцем Гриснюком Денисом Сергійовичем (Споживач) укладено договір про надання послуг з теплопостачання №5120/1732, за умовами п. 1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. п. 2.1, 3.1, 3.2 договору споживач є власником (орендарем) нежитлового приміщення; приміщення, у яке постачається теплова енергія, знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, б. 44; опалювальна площа займаного споживачем приміщення складає 84,90 м2.
У п. 5.6 договору зазначено, що тариф на теплову енергію становить: з централізованого опалення - 1 297,39 грн. за одну використану Гкал.
Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення (п. 6 договору).
Згідно з п. 6.5 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії (показники розрахункових приладів обліку) до 25 числа розрахункового місяця.
Тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків, які вказані в договорі, вказані на день укладення договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів. Виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує. В разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію (п. п. 6.7-6.9 договору).
Розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п. 7 договору).
Згідно з п. 7.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата у розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводиться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 7.2 договору).
Відповідно до п. 7.4 договору за наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані у минулі періоди за цим договором.
За умовами п. 7.5 договору кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховуватись як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
За несвоєчасне внесення Споживачем плати за спожиті послуги він сплачує Виконавцю пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу (п. 11 договору).
Пунктом 13 договору передбачено, що споживач має право, зокрема на своєчасне отримання послуг належної якості згідно з чинним законодавством та умовами цього договору; отримання в установленому законодавством порядку інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативі (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості; зменшення розміру плати в разі надання послуг, не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; установлення засобів обліку теплової енергії, у випадку, якщо є технічна можливість такого установлення та взяття їх на абонентський облік при наявності технічної документації; ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг; звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання; у разі порушення виконавцем умов договору викликати представника для складання та підписання акта, у якому зазначаються строки, види порушень тощо.
При цьому cпоживач зобов'язаний, зокрема оплачувати послуги в установлений договором строк; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (п. 14 договору).
За умовами п. 15 договору виконавець має право вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.
Виконавець зобов'язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, Правил та цього договору; на вимогу Споживача надавати йому в установленому порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень-порядку надання послуг, а також інформацію про Правила (зазначається у цьому Договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні Виконавця); вести облік скарг (заяв, вимог, претензій) Споживачів щодо кількості та якості надання послуг, а також облік їх виконання; звільняти від плати за послуги у разі їх ненадання у відповідності до чинного законодавства; проводити перерахунок розміру плати за послуги у разі їх надання не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання у порядку, визначеному Правилами, іншими нормативно-правовими актами та цим Договором (п. 16 договору).
Відповідно до п. 28 договору він набуває чинності з 31.10.2016р. та діє до 31.10.2017р.. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць, до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов, передбачених п. 29 договору.
Пунктом 29 договору передбачено, що договір може бути розірваний у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови Споживача від користування послугами Виконавця і тільки при технічній можливості припинення постачання теплової енергії в приміщення Споживача у відповідності до діючих нормативно-правових актів з питань надання послуг з теплопостачання; переходу права власності (користування) на приміщення до іншої особи; прийняття рішення господарським судом; ліквідації сторін.
Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (п. 29.1 договору).
17.03.2020р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Виконавець) та фізичною особою - підприємцем Гриснюком Денисом Сергійовичем (Споживач) укладено договір з індивідуальним споживачем з постачання теплової енергії №6797/1732 подібний за змістом договору про надання послуг з теплопостачання №5120/1732.
Відповідно до пункту 1 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії та опалення приміщення споживача; обсягу теплової енергії та опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Відповідно до п. 3 договору, інформація про споживача: 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 44, опалювальна площа (об'єм) приміщення споживача 84,90 м2.
Будинок обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії (п. 4 договору).
Відповідно до пункту 34 договору ціною послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається, як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф на теплову енергію складає - для потреб інших споживачів (крім населення) 1551,07 грн. з ПДВ. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживача з посиланням на рішення відповідних органів шляхом розміщення інформації на веб-сайті виконавця: www.teplo.km.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.
Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 26 по 26 числа місяця, але не може перевищувати місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця (у випадку розміщення приміщення у житловому будинку). Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (пункт 35 договору).
Згідно п. 37 договору, Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктом 48 договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі не більш як 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання (п.55 договору).
Договір скріплений підписами та печаткою позивача.
Позивачем у матеріали справи надано рахунки, виставлені відповідачу на підставі договорів від 31.10.2016р. №5120/1732 та від 17.03.2020р. № 6797/1732 за опалення по лічильнику, у яких визначено, зокрема кількість спожитої теплової енергії у відповідному періоді, застосований тариф та вартість теплової енергії.
З наданої позивачем довідки про оплату відповідачем за надані послуги за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року вбачається, що відповідачем за вказаний період кошти не сплачувались.
У матеріалах справи наявні постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.12.2018 №1794, від 14.01.2020 №93, щодо встановлення тарифів на теплову енергію МКП "Хмельницьктеплокомуненерго".
З огляду на те, що відповідачем не здійснено оплату за спожиту теплову енергію, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24 2354,41 грн., з яких 22 767,98 грн. - заборгованості, 326,23 грн. - 3% річних та 1 141,20 грн. інфляційних втрат за період з 11.02.2020 по 01.05.2021.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності, регулюються Законом України "Про теплопостачання" та іншими нормативно-правовими актами (ст. ст. 2, 3 Закону України "Про теплопостачання").
До таких нормативно-правових актів належать, зокрема Цивільний Кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила користування тепловою енергією) та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини у цій сфері.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Пунктами 4, 6 ст. 19 вищевказаного Закону передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.
Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір про надання послуг з теплопостачання №5120/1732 від 31.10.2016р. та договір з індивідуальним споживачем з постачання теплової енергії № 6797/1732 від 17.03.2020р., за умовами яких позивач зобов'язався своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 275, ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Доказів про розірвання, припинення дії чи визнання недійсними укладених між сторонами договорів, припинення споживання теплової енергії чи споживання відповідачем теплової енергії у листопаді 2019 року - квітня 2021 року в інших обсягах, ніж ті, що вказані позивачем, та доказів сплати за отриману теплову енергію суду не подано.
Згідно з частиною 5 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
З огляду на зазначене та за відсутності належних доказів, які би спростовували позовні вимоги, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 22 767,98 грн. заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Крім суми основного боргу на підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем додатково нараховано відповідачу 326,23 грн. - 3% річних та 1 141,20 грн. інфляційних втрат за період з 11.02.2020р. по 01.05.2021р..
Провівши перерахунок заявлених до стягнення з відповідача 326,23 грн. - 3% річних та 1 141,20 грн. інфляційних втрат за період з 11.02.2020р. по 01.05.2021р., судом встановлено, що заявлені суми нараховані обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Згідно ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гриснюка Дениса Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код: НОМЕР_1 ) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, буд. 5, код 03356571) 22 767,98 грн. (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят сім гривень 98 коп.) - заборгованості, 326,23 грн. (триста двадцять шість гривень 23 коп.) - 3% річних, 1 141,20 грн. (одну тисячу сто сорок одну гривню 20 коп.) - інфляційних втрат та 2 270,00 грн. - (дві тисячі двісті сімдесят гривень) - витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук 3 прим.:
1- до справи
2- позивачу - 29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5;
3 - відповідачу - 29000, м. Хмельницький, вул. Інституцька, 8/1, кв. 130.
Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 21.07.2021р.