29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"19" липня 2021 р. Справа № 924/460/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи підприємця Лук'янченко Олександра Веніаминовича, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький
про стягнення 17 000 грн. моральної шкоди, визнання відключення електропостачання об'єкта господарської діяльності - незаконним та зобов'язання щодо відновлення електропостачання
Представники сторін:
Від позивача: Лук'янченко В.В. - за довіреністю від 20.08.2018р.;
Від відповідача: не з"явився
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть:
На адресу господарського суду Хмельницької області 30.04.2021р. надійшла позовна заява фізичної особи підприємця Лук'янченка Олександра Веніаминовича, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький, акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький про стягнення 19 000 грн. моральної шкоди, визнання відключення електропостачання об'єкта господарської діяльності - незаконним та зобов'язання щодо відновлення електропостачання.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2021р., дані позовні матеріали передано на розгляд судді Вибодовському О.Д.
Ухвалою суду від 19.05.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.07.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
На адресу суду 16.07.2021р. від позивача надійшло клопотання в якому позивач просить суд вважати відповідачем по справі ТОВ "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький та стягнути з відповідача з урахуванням уточнення 17 000,00 грн. моральної шкоди.
Присутній в судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, обгрунтовуючи доданими до заяви доказами, зокрема просить визнати відключення 9 квітня 2021 року електропостачання об'єкта здійснення господарської діяльності ФОП Лук'янченком О.В. оператором системи розподілу АТ "Хмельницькобленерго" за поданням постачальника ТОВ "Хмельницькенергозбут" незаконними, зобов'язати відновити електропостачання і стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду у розмірі 17 000,00 грн. на користь позивача у зв"язку із наявністю у позивача факту душевних страждань, приниження честі і гідності, а також ділової репутації.
Представник відповідача в засідання суду не з"явився, однак у відзиві на позов від 15.06.2021р. проти задоволення позовних вимог заперечував. Посилаючись на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та умови Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 22101228 від 01.01.2019 року вважає, що, оскільки споживач (позивач) взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленої електричної енергії у встановленому Договором порядку і строки не виконав, відповідачем правомірно було здійснено заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів).
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 000,00 грн. моральної шкоди, відповідач вважає, що вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки заявлена позивачем не обгрунтовано, не підтверджується в розумінні ст.74 ГПК України належними та допустимими доказами.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" затверджено Правила роздрібного, ринку електричної енергії (далі - Правила), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п. 1.1.1. Правил).
Пунктом 3.1.1. Правил встановлено, що постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 7 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії.
З 01.01.2019 року ФОП Лук'янченко О.В. (надалі - Споживач) приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 22101228 (надалі - Договір) на умовах комерційної пропозиції 1УП, яка є додатком 4 до Договору, що розміщений на офіційному веб-порталі Позивача, про що свідчить заява -приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22101228, фактичного споживання електричної енергії та здійснення часткової оплати.
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до підпункту 3.4 до пункту 3 Договору датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві - приєднанні.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 4 до цього Договору.
Підпунктом 5.2 пункту 5 Договору Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок) (п.5.8. Договору).
Відповідно до підпункту 5.9. пункту 5 Договору Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Підпунктом 5.11. пункту 5 Договору визначено, що у випадку, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором.
Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Відповідно до підпункту 6.1.1. пункту 6 Договору, Споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6 Договору, Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до підпункту 9.1. пункту 9 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Комерційною пропозицією № 1/УП, погодженою сторонами як Додаток № 4 до Договору, передбачено наступні умови:
Спосіб оплати - Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно у формі 100% попередньої (авансової) оплати заявленого Споживачем обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Обсяг заяв-заявлений Споживачем обсяг споживання електричної енергії на розрахунковий період. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у Договорі або розрахункових документах. Сума переплати/недоплати Споживача, яка виникла в наслідок різниці між Обсяг заяв та обсягом фактично відпущеної електричної енергії визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати Споживача, за вибором Споживача, може бути зарахована в якості оплати вартості електричної енергії на наступний розрахунковий період, або повернута Постачальником на розрахунковий рахунок Споживача. Сума недоплати Споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем.
Позивач взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленої електричної енергії у встановленому Договором порядку і строки не виконав, відповідно до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22101228 станом на 19.03.2021р. заборгованість становила 1 168,18 грн.
Підпунктом 5.11. пункту 5 Договору визначено, що у випадку, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів).
У зв'язку з наявним боргом ТОВ «Хмельницькенргозбут», відповідно до п.7.5.2 Правил, 22.03.2021р. рекомендованим листом (№ відправлення 2901901296337) було направлено на адресу позивача: м. Хмельницький, вул. Толстого, 12 попередження про припинення постачання електричної енергії на 09 квітня 2021 року.
Споживач не усунув в установлений строк порушення, відповідно оператором системи розподілу були здійсненні роботи з припинення електроживлення електроустановки споживача.
Відповідно глави 7.12 розділу VII Правил - Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем.
14.04.2021 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію.
Відповідно до п. 7.11 Правил - на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
27.05.2021року відповідачем згідно Акту №34643 було здійснено підключення електроустановки позивача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" затверджено Правила роздрібного, ринку електричної енергії (далі - Правила), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Як вбачається із матеріалів справи з 01.01.2019 року ФОП Лук'янченко О.В. (надалі - Споживач) приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 22101228 (надалі - Договір) на умовах комерційної пропозиції 1УП, яка є додатком 4 до Договору, що розміщений на офіційному веб-порталі Позивача, про що свідчить заява - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22101228, фактичного споживання електричної енергії та здійснення часткової оплати.
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до підпункту 3.4 до пункту 3 Договору датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві - приєднанні.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 4 до цього Договору.
Підпунктом 5.2 пункту 5 Договору Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок) (п.5.8. Договору).
Відповідно до підпункту 5.9. пункту 5 Договору Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Підпунктом 5.11. пункту 5 Договору визначено, що у випадку, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором.
Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Відповідно до підпункту 6.1.1. пункту 6 Договору, Споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6 Договору, Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до підпункту 9.1. пункту 9 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Комерційною пропозицією № 1/УП, погодженою сторонами як Додаток № 4 до Договору, передбачено наступні умови:
Спосіб оплати - Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно у формі 100% попередньої (авансової) оплати заявленого Споживачем обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Обсяг заяв-заявлений Споживачем обсяг споживання електричної енергії на розрахунковий період. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у Договорі або розрахункових документах. Сума переплати/недоплати Споживача, яка виникла в наслідок різниці між Обсяг заяв та обсягом фактично відпущеної електричної енергії визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати Споживача, за вибором Споживача, може бути зарахована в якості оплати вартості електричної енергії на наступний розрахунковий період, або повернута Постачальником на розрахунковий рахунок Споживача. Сума недоплати Споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем.
Споживач взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленої електричної енергії у встановленому Договором порядку і строки не виконав, відповідно до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22101228 станом на 19.03.2021р. заборгованість становила 1 168,18 грн.
Підпунктом 5.11. пункту 5 Договору визначено, що у випадку, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів).
У зв'язку з наявним боргом ТОВ «Хмельницькенргозбут», відповідно до п.7.5.2 Правил, 22.03.2021р. рекомендованим листом (№ відправлення 2901901296337) було направлено на адресу позивача: м. Хмельницький, вул. Толстого, 12 попередження про припинення постачання електричної енергії на 09 квітня 2021 року.
Споживач (позивач) не усунув в установлений строк порушення, відповідно оператором системи розподілу були здійсненні роботи з припинення електроживлення електроустановки споживача.
Відповідно глави 7.12 розділу VII Правил - Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем.
14.04.2021 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач свої доводи зводив до того, що неправомірні дії відповідача щодо відключення 9 квітня 2021 року електропостачання об'єкта позивача оператором системи розподілу АТ "Хмельницькобленерго" за поданням постачальника ТОВ "Хмельницькенергозбут", призвели до наявності у позивача факту душевних страждань, приниження честі і гідності, а також ділової репутації, які позивач розцінює, як заподіяну моральну шкоду у розмірі 17 000,00 грн.
Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 ЦК України.
Разом з тим підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені в ст.1167 ЦК України, згідно з якою моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
За змістом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Якщо законодавством встановлені межі відшкодування моральної шкоди, суд визначає її розмір з урахуванням цих меж. Визначивши розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.
Також, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Необхідною умовою для притягнення особи до відповідальності за дії, бездіяльність у вигляді відшкодування шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Наявність цих умов у межах розгляду цивільної справи має довести позивач, який звернувся з позовом про відшкодування шкоди.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019р. у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) та у постанові Верховного Суду від 17.03.2021р. у справі № 918/251/20.
На підтвердження обставин наявності моральної шкоди, а саме наявності у позивача факту душевних страждань, приниження честі і гідності, а також ділової репутації, спричиненими як вказує, позивач неправомірними діями відповідача відключенням 9 квітня 2021 року електропостачання об'єкта позивача, не підтверджується жодними матеріалами справи. Зокрема, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявності неправомірних дій відповідача, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Також, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача відновити електропостачання, спростовується Актом №34643 від 27.05.2021 року згідно, якого було здійснено підключення електроустановки користувача (позивача).
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у позові.
Судові витрати по справі необхідно покласти на позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2021р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук. 4 прим.:
1- до справи
2, 3- позивачу ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 );
4 - відповідачу (29019, м. Хмельницький, вул. с. Бандери, 1/1).
Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 21.07.2021р.