Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2358/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКА ТРЕЙД», Дніпропетровська область, м.Кам'янське
до Державного підприємства "Харківський автомобільний завод", м.Харків
про стягнення коштів 23 169,99 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" про стягнення оплати за товар 21 204,00 грн та інфляційних втрат 1959,99 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 2/74 від 25.06.2020 року в частинні здійснення своєчасної та повної оплати поставленого за договором товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.
Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.06.2021 була направлена на адресу відповідача - 61034, м.Харків, вул. Цементна, буд.2, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулась до суду без доказів вручення відповідачеві з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Дана адреса відповідача також зазначена позивачем в позовній заяві.
Згідно із ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" (Позивач, Постачальник) та Державним підприємством "Харківський автомобільний завод" (Відповідач, Покупець) був укладений договір поставки №2/74 від 25.06.2020, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався партіями, відповідно до заявок покупця поставляти покупцю у власність товар, найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно з специфікацією, яка міститься в Додатку №1 до Договору іє його невід'ємною частиною (надалі-Товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах даного договору. (п.1.1 Договору)
Відповідно до п.2.1 Договору ціна за одиницю товару, зазначаються в Специфікації та включають у себе вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати Постачальника, пов'язані з виконанням цього Договору. Ціна Товару визначається в національній валюті України.
Згідно до п.2.3 Договору розрахунок здійснюється за кожну окрему поставлену партію Товару після підписання акта приймання-передачі або видаткової накладної на партію Товару відповідно до умов Специфікації.
Розрахунок здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, на підставі Специфікації, Заявки Покупця, акту приймання-передачі або видаткової накладної на партію Товару, а також відповідно до інших умов Договору.(п.2.4 Договору).
Відповідно до п.5 Додатку №1 до договору поставки (Специфікації) оплата Товару здійснюється наступним чином: 100% впродовж 30 робочих днів з моменту отримання кожної окремої партії Товару.
Відповідно до п.5.1 Договору він набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.1.2020р., а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання відповідних зобов'язань за даним Договором.
Відповідач товар у власність від позивача отримав, що підтверджується видатковою накладно №163 від 01.07.2020, натомість його вартість у погоджені договором строки не здійснив, внаслідок чого, у відповідача утворилася заборгованість, яка склала 21 204,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача за вих.№1098-9 від 06.11.2020 було направлено претензію з вимогою про необхідність сплатити наявну заборгованість за укладеними між сторонами Договорами, у тому числі за Договором №2/74 від 25.06.2020.
На зазначену претензію відповідачем була надана відповідь №1/93 від 19.04.2021, в якій останній визнає заборгованість за Договором №2/74 від 25.06.2020, проте вказує на неможливість її вчасного погашення через відсутність у підприємства необхідних коштів
Позивач зазначає про наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 21 204,00 грн, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості. Також, у зв'язку із простроченням оплати товару, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 1 959,99 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що за Договором поставки №2/74 від 25.06.2020 позивач поставив 01.07.2020 відповідачу товар на суму 21 204,00 грн..
Отже, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною №163 від 01.07.2020 у сумі 21 204,00 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростований. Строк виконання зобов'язань по оплаті Товару встановлено умовами договору, Специфікацією до нього та є таким, що настав.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 21 204,00 грн заборгованості за отриманий товар.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 959, 99 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період липень 2020 -травень 2021 у розмірі 1 959,99 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, а отже судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2270,00 грн. слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. 11, 526, 611, 612, 623-629, 655, 712 Цивільного кодексу України; ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" (адреса: 61034, м.Харків, вул. Цементна, буд.2; код ЄДРПОУ 07934846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" (адреса:51909, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, Південний район, вул. Олеся Гончара, буд.17, кв.3; код ЄДРПОУ 41198238) заборгованість по оплаті товару 21 204 грн. 00 коп., інфляційні втрати 1 959 грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору 2270 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "21" липня 2021 р.
Суддя С.Ч. Жельне