21 липня 2021 року Справа № 915/1074/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали
за позовом: ТОВ АВТОДИСТРИБ?ЮШН КАРГО ПАРТС ТОВ,
ел.пошта valentin.gorbach@cargo-parts.com.ua, адреса КИЇВ, ЄДРПОУ 37141112
представник позивача: Спиридонов Олег Володимирович, ел.пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до відповідача: Приватного підприємства «ТК «І.В.А.»,
(56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Добровольського, буд. 10, код ЄДРПОУ 43108009)
про: стягнення 48984,86 грн,
16.07.2021 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла позовна заява б/н від 15.07.2021 (вх. № 10934/21), в якій товариство просить суд:
1) розглянути справу в поряду спрощеного позовного провадження;
2) стягнути з Приватного підприємства «ТК «І.В.А.» (код ЄДРПОУ: 43108009, місцезнаходження: 56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Добровольського, буд. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» (код ЄДРПОУ 37141112; місцезнаходження: 02232, м. Київ, вул. Закревського, 16), суму грошових коштів у розмірі 48 984 (Сорок вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 86 копійок, з яких: 47 167,76 грн. - сума основного боргу; 949,96 грн. - сума пені за прострочення строку виконання зобов'язання за Договором; 762,81 грн. - сума 12% річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання; 104,33 грн. - втрати від інфляції, завдані внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором;
3) покласти судові витрати, понесені ТОВ «Автодистриб'юшн Карго Партс» у зв'язку із розглядом справи, на Відповідача.
Вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі «Електронний суд» 15.07.2021 та зареєстрована в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» 16.07.2021 за вх. № 10934/21.
Даній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 915/1074/21.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2021 головуючим у справі визначено суддю Смородінову О.Г.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про її повернення позивачу, з наступних підстав.
Судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Судом встановлено, що позовну заяву б/н від 15.07.2021 (вх. № 10934/21) подано до господарського із застосуванням системи «Електронний суд» представником позивача адвокатом Спиридоновим О.В.
У вказаній позовній заяві зазначені наступні додатки: 1. ПОЗОВНА ЗАЯВА від 15 07 2021 з додатками.pdf.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Положеннями ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За вимогами частини четвертої ст. 131-2 Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
За змістом частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.п. 20 п. 1 розділу ХІІ «Перехідні положення» ГПК України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 вказаного Кодексу, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Таким чином, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «самопредставництво» і «представництво» (постанова КГС ВС від 23.11.2020 у справі № 908/592/19).
Позовна заява б/н від 15.07.2021 (вх. № 10934/21) від імені позивача ТОВ «Автодистриб?юшн Карго Партс» підписана Спиридоновим Олегом Володимировичем.
Разом із тим, на підтвердження повноважень гр. Спиридонова О.В. до цієї позовної заяви не надано відповідних доказів.
Додатково суд вважає за доцільне звернути увагу, що у додатках, доданих до іншої позовної заяви вих. №15/07/2021-1ПЗ від 15.07.2021 наявна сканкопія довіреності б/н від 09.07.2021, видана товариством з обмеженою відповідальністю «Автодистриб?юшн Карго Партс» адвокату Спиридонову О.В. на представництво інтересів товариства в Господарському суді Миколаївської області, однак з огляду на те, що дана довіреність є додатком саме до іншої позовної заяви вих. №15/07/2021-1ПЗ від 15.07.2021, а у позовній заяві б/н від 15.07.2021 (вх. № 10934/21), поданій за допомогою Електронного суду, відсутні докази на підтвердження повноважень підписанта, суд позбавлений можливості встановити та перевірити наявність відповідних повноважень у особи, яка склала та підписала позовну заяву, що подана з використання системи «Електронний Суд» та зареєстрована в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» 16.07.2021 за вх. № 10934/21.
Враховуючи, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження повноважень гр. Спиридонова О.В. на підписання та подання позовної заяви, у суду відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана та подана особою, яка має відповідні повноваження.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Суд також вважає за доцільне зазначити, що подана та зареєстрована через систему «Електронний Суд» позовна заява б/н від 15.07.2021 (вх. № 10934/21) містить ряд недоліків, які підлягатимуть усуненню при повторному зверненні позивача до суду, а саме:
1) позивачем, в порушення приписів п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України, не зазначено у позовній заяві повного найменування юридичної особи - позивача, його місцезнаходження та поштового індексу;
2) позивачем, в порушення приписів п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України, не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались;
3) позивачем, в порушення приписів п.8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
4) позивачем при поданні даної позовної заяви б/н від 15.07.2021 (вх. № 10934/21) в якості додатку до позовної заяви зазначено позовну заяву з додатками.
Судом встановлено, що додана в якості додатку позовна заява має інші реквізити (вихідний номер №15/07/2021-1ПЗ від 15.07.2021) ніж позовна заява, яка подана до суду за допомогою системи «Електронний Суд», крім того дані позовні заяви хоча і стосуються одних і тих самих позовних вимог, разом із тим, мають розбіжності у оформленні та у тексті, а тому не є ідентичними.
До позовної заяви вих. №15/07/2021-1ПЗ від 15.07.2021 (яка є додатком до офіційно поданої позовної заяви) зазначений перелік доказів, якими позивач підтверджує викладені у позовній заяві обставини.
При цьому, дані докази додані саме до позовної заяви вих. №15/07/2021-1ПЗ від 15.07.2021 (яка є додатком до офіційно поданої позовної заяви).
Приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості надання до суду двох позовних заяв та підтвердження обставин, викладених у першій позовній заяві другою позовною заявою з доданими до неї документами.
Стаття 162 ГПК України передбачає обов'язок позивача додати докази, які підтверджують вкладені в позовній заяві обставини саме до цієї позовної заяви, а не формувати інший (новий) позов із додаванням до нього відповідних доказів.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати, що позивач належним чином реалізував своє право на доступ до суду з дотриманням вимог процесуального законодавства при зверненні до суду та прийняти додатки, додані до позовної заяви вих. №15/07/2021-1ПЗ від 15.07.2021, як додатки, додані до позовної заяви б/н від 15.07.2021 (вх. № 10934/21), оскільки, як вже встановлено судом, наведені позовні заяви не є ідентичними за змістом та за реквізитами.
Вказані недоліки підлягають усуненню позивачем при повторному зверненні до суду. При цьому суд наголошує на необхідності дотримання процесуального законодавства при зверненні до суду та подання однієї позовної заяви із зазначенням та додаванням саме до неї усіх передбачених ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України відомостей та документів.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Отже, недотримання позивачем вимог статті 162 ГПК України тягне за собою застосування наслідків, встановлених статтею 174 ГПК України - повернення позовної заяви позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб?юшн Карго Партнерс» б/н від 15.07.2021 (вх. № 10934/21) у справі № 915/1074/21 та додані до неї документи повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Додатки (лише на адресу позивача):
- позовна заява б/н від 15.07.2021 (вх. № 10934/21) з доданими до неї документами, всього на 22 арк.
Суддя О.Г. Смородінова