19.07.2021 Справа№ 914/1807/21
За заявою про забезпечення позову у справі №914/1807/21
За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство", с.Ожидів, Буський район, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-Інвест", с.Бердихів, Яворівський район, Львівська область
про: стягнення 9992644,24грн заборгованості за договором №27/07/2020-2 від 27.07.2020
Суддя У.І.Ділай
Секретар В.Д.Андрусик
за участі представників:
від позивача: С.О.Іськів - адвокат
від відповідача: І.С.Харченюк - адвокат
Ухвалою від 29.06.2021 позов залишено без руху.
09.07.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Позивач усунув вказані в ухвалі суду від 29.06.2021 недоліки, а відтак позовна заява відповідає встановленим ст.162 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 14.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.09.2021.
12.07.2021 від позивача до суду подано заяву про забезпечення позову.
Відповідно до заяви про забезпечення позову ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" просить:
вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно відповідача та банківських установах: НОМЕР_1 у ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», НОМЕР_2 у АТ «Укрексімбанк», НОМЕР_3 у ПАТ «Кредобанк», НОМЕР_4 у ПАТ «Приватбанк» та інші рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-Інвест" у розмірі ціни позову та заборонити всім державним реєстраторам та приватним нотаріусам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності відповідача.
14.07.2021 від представника відповідача до суду надійшли заперечення проти заяви про забезпечення позову.
Ухвалою від 14.07.2021 розгляд заяви призначено на 19.07.2021.
В обґрунтування вимоги ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" зазначає таке:
Відповідач з 05.03.2021 не здійснив жодних дій для погашення, зменшення заборгованості перед позивачем посилаючись на скрутний фінансовий стан. На дату подання позовної заяви сума заборгованості складається із 8956482,26 грн заборгованості за поставлений товар, 200162,08 грн 3% річних, 835 332,70 грн інфляційних втрат та 667,20грн штрафу, а разом 9992644,24грн.
Позивач вважає, що відповідач до завершення розгляду спору про стягнення заборгованості згідно Договору поставки № 27/07/2020-2 від 27.07.2020 може відчужити належне йому майно на користь третіх осіб, збанкрутувати тощо, що ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення вимог позивача.
Як зазначив позивач ТзОВ "Явір-Інвест" станом на 16.07.2021 має податковий борг 826027,70грн, з них 785907,01грн до державного бюджету та 40120,69грн до місцевого бюджету. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивач повідомив, що ТзОВ "Явір-Інвест" відчужив 22.06.2021 земельну ділянку кадастровий номер 4625880400:02:000:0330.
Крім того, позивач звернув увагу, що відповідач боргує багатьом своїм контрагентам чималі суми коштів, які вони теж змушені виборювати в судовому порядку свідченням цього є наступні рішення судів, за якими задоволено або затверджено мирові угоди: справа № 914/3325/20 рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2021; справа № 914/3381/20 ухвала Господарського суду Львівської області від 04.03.2021, справа № 914/840/20 рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2021, справа № 914/157/21 ухвала Господарського суду Львівської області від 25.03.2021, справа № 914/650/21 ухвала Господарського суду Львівської області від 26.04.2021.
Представник позивача повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості та долучив до матеріалів справи довідку про стан заборгованості, відповідно до якої станом на 16.07.2021 заборгованість ТзОВ "Явір-Інвест" становить 4560227,58грн.
ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" повідомило, що пропозиції зустрічного забезпечення є відсутніми.
Відповідач заперечив проти заяви про забезпечення позову, зазначивши таке.
Посилання позивача на невиконання зобов'язань за спором у цій справі підлягає доведенню під час вирішення справи по суті і такий факт не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Відповідач звернув увагу, що до заяви не були долучені докази вчинення умисних дій направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення виконання грошових зобов'язань перед позивачем. Можливе порушення відповідачем умов договору не може бути самостійною підставою для висновку, що відповідач навмисно ухиляється від виконання договору та що наявні підстави для забезпечення позову у цій справі.
Крім цього, відповідач зазначив, що у разі наявності судових спорів ТзОВ "Явір-Інвест" здійснює сплату сум згідно судових рішень та не допускає їхнього порушення внаслідок чого відсутні відкриті виконавчі провадження щодо відповідача.
Відповідач вважає, що не існує реальної загрози невиконання чи утруднення можливого виконання рішення суду про задоволення позову.
Щодо наявності податкового боргу відповідача перед контролюючим органом ТзОВ "Явір-Інвест" зазначає, що це не є доказом неможливості виконання договірних зобов'язань або зобов'язань, які можуть виникати на підставі судових рішень. Сума, яку повинен сплатити відповідач в якості погашення податкового боргу до державного та місцевого бюджетів відображає лише зобов'язання перед податковими органами, а тому жодним чином не стосується будь-яких взаємовідносин відповідача та позивача.
Стосовно ведення активної господарської діяльності відповідач зазначив про збільшення прибутків за результатами господарської діяльності та долучив податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2021 року, згідно якої дохід ТзОВ "Явір-Інвест" від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку становить 119 556 639,00 гривень. Також відповідач долучив фінансову звітністю малого підприємства за І квартал 2021 року, відповідно до якої чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за звітний період становить 114991,7 тис. грн. При цьому звернув увагу, що за аналогічний період попереднього року ця цифра становила 71 627,4 тис. грн.
Щодо відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 4625880400:02:000:0330 відповідач повідомив, що земельна ділянка має загальну площу 0,0486 га та була відчужена відповідачем за власним бажанням новому власнику. Дана дія відповідача не носить характеру фіктивного правочину і не є спрямованою на реалізацію власного майна з метою погашення боргових зобов'язань перед кредиторами, а є проявом власного права ТзОВ "Явір-Інвест" на вільне володіння, користування та розпоряджання належним майном та відбулася до моменту подання позовної заяви позивачем. Більше того сама позовна заява була отримана 23.06.2021 відповідачем, в той час як підписання договору-купівлі продажу відбулось раніше, а тому в даному випадку не може йти мова про навмисні дії що позивача. Відповідач також зазначив, що продаж земельної ділянки здійснювався за ціною 25000,00 грн.
При цьому відповідач зазначив, що з огляду на будівельні роботи, які ведуться ТзОВ "Явір-Інвест", у нього наявні фінансові зобов'язання перед іноземними контрагентами з приводу оплати вартості обладнання, яке експортується або буде експортуватися для забезпечення діяльності складу сировини силосного типу для обслуговування заводу з виробництва рослинних жирів та білкових продуктів. Відтак, забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та кошти Відповідача жодним чином не сприятиму ефективному розгляду даної справи та виконання рішення, яке може бути прийнятим, а навпаки, лише призведе загальний стан господарської діяльності відповідача до стану банкрутства та неможливості виконання усіх взятих на себе поточних зобов'язань.
Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, з урахуванням вимог, передбачених вищенаведеними нормами ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до змісту позовної заяви, предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів в сумі 9992644,24, з яких 8956482,26 грн основний борг, 200162,08 грн три проценти річних, 835332,70грн інфляційний нарахувань та 667,20грн штрафу.
Суд погоджується, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи будуть наявними у відповідача грошові кошти у відповідному розмірі. Однак на переконання суду, позивач не довів наявності фактичних обставин, що утруднять в майбутньому виконання рішення суду. Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні судові рішення за майновими вимогами, за якими ТзОВ "Явір-Інвест" є відповідачем. Однак, перевіривши реєстр виконавчих проваджень, господарським судом не виявлено наявності відкритих виконавчих проваджень, за якими ТзОВ "Явір-Інвест" є боржником.
Покликання позивача на наявність податкового боргу суд не приймає до уваги, зважаючи на грошові обороти відповідача в його господарській діяльності, які є значними та відповідно за якими, виникають податкові зобов'язання. При цьому, позивач не довів яким чином наявність податкового боргу вплине на можливість невиконання рішення суду за результатами розгляду справи №914/1807/21.
Крім цього, до заяви не додано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду (витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо). При цьому, суд враховує, що після подання позову відповідач оплатив більшу половину основного боргу. Врешті, відповідач є господарським товариством, а рух коштів є важливою складовою такої діяльності. Можливе порушення відповідачем умов договору (рішення у цій справі ще не ухвалено, а фактичні обставини у повному обсязі не встановлено) не може бути самостійною підставою для висновку, що відповідач навмисне ухиляється від виконання договору та що наявні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти.
З урахуванням наведеного доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованими, що є підставою для відмови в забезпеченні позову.
Керуючись ст.ст. 136-141, 144, 234 ГПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя У.І. Ділай