ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.07.2021Справа № 910/9053/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом приватного підприємства "Зажинок" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лаура Груп" про стягнення 655 200,00 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У травні 2021 року приватне підприємство "Зажинок" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що 15 грудня 2020 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Лаура Груп" (далі - Товариство) було підписано договір поставки № 2631. Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо поставки обумовленого даним правочином товару у встановлений строк не виконав, позивач, посилаючись на статті 13, 16, 599, 693, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 655 200,00 грн., а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 червня 2021 року прийнято позовну заяву Підприємства до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9053/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 10 червня 2021 року про відкриття провадження у справі № 910/9053/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03039, місто Київ, проспект Лобановського, будинок 119, офіс 325.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення Товариству в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 10 червня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте Товариство в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
У тексті своєї позовній заяві позивач зазначив, що 15 грудня 2020 року директор Підприємства підписав проект договору від цієї ж дати № 2631 та надіслав його на електронну пошту mineral.urozhai@gmail.com.
Дана обставина не була спростована відповідачем під час розгляду цієї справи.
За умовами вказаного правочину Товариство зобов'язалося поставити позивачу мінеральні добрива, а Підприємство, у свою чергу, - прийняти цей товар та оплатити його вартість.
За змістом пункту 1.2 цього договору асортимент, кількість та ціна товару, що може бути поставлений, зазначаються сторонами у специфікаціях та видаткових накладних, які є невід'ємними його частинами.
Постачальник поставляє покупцю товар протягом 3 робочих днів з моменту отримання відповідачем на його поточний банківський рахунок передоплати за товар, передбаченої пунктом 6.2.1 договору (пункт 3.1 наведеної угоди).
Відповідно до пункту 3.2 цього правочину постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар на умовах DAP Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, за адресою: 41426, Сумська область, Глухівський район, село Кучерівка. Сторони можуть погодити інші умови поставки товару за цим договором.
Приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.3 договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Видаткові накладні є документами, які підтверджують виконання зобов'язань постачальника по передачі покупцю товару в погодженій сторонами кількості.
Зобов'язання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару, підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної та передачі покупцю повного комплекту документів, передбачених до даного виду товару, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства України та цієї угоди (пункт 4.6 договору).
За умовами пункту 6.1 даної угоди ціна товару погоджується у специфікаціях, рахунках-фактурах та видаткових накладних у національній валюті України - гривні. Оплата товару здійснюється в національній валюті України - гривні.
Відповідно до пункту 6.2.1 договору покупець сплачує 100 % вартості товару в якості попередньої оплати на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника.
Днем оплати вважається день зарахування коштів на банківський рахунок постачальника, якщо інше не суперечить чинному законодавству України (пункт 6.3 договору).
Згідно з пунктом 7.1 наведеного правочину останній набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Відповідно до умов пункту 5 підписаної між сторонами специфікації № 1 до вищенаведеного договору поставки від 15 грудня 2020 року № 2631 поставка товару здійснюється у термін до 18 грудня 2020 року. Загальна вартість товару - 655 200,00 грн. з ПДВ.
Судом встановлено, що на виконання умов цієї угоди позивач на підставі виставленого Товариством рахунку-фактури від 15 грудня 2020 року № 2631 згідно платіжного доручення від цієї ж дати № 1010 перерахував на рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 655 200,00 грн.
Водночас судом встановлено, що у визначений строк спірний товар на адресу Підприємства поставлено відповідачем не було.
Крім того, позивач зазначив, що у зв'язку з викладеними вище обставинами, його керівник звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів. Проте будь-яких даних по кримінальному провадженню № 12020200070000669 матеріали справи не містять.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, предметом яких є поставка товару.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 665 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).
Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
З матеріалів справи вбачається, що товар Товариство позивачу не поставило, у зв'язку з чим Підприємство звернулося до відповідача з претензію від 15 квітня 2021 року з вимогами протягом 1 банківського дня після її отримання повернути суму попередньої оплати у розмірі 655 200,00 грн. Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи копією вищезазначеної претензії.
У той же час дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Сума попередньої оплати повернута не була.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 655 200,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства до Товариства про стягнення вказаної суми боргу.
Крім того, у своєму клопотанні, що міститься у позовній заяві, Підприємство просило суд стягнути з відповідача суму понесених ним відповідно до звіту витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 050,00 грн. з яких: з'ясування обставин справи (усне опитування представника клієнта) щодо відносин з Товариством, складання проекту претензії (0,5 год.) - 300,00 грн.; складання заяви про ознайомлення з кримінальним провадженням 12020200070000669 (0,5 год.) - 900,00 грн.; моніторинг змін у реєстрах та законодавстві, дослідження доказів та складання проекту позовної заяви (2,25 год.) - 1 350,00 грн.; моніторинг змін у реєстрах та законодавстві, складання проектів запитів до СУ ГУНП та ГСУ НПУ щодо ознайомлення з кримінальним провадженням 12020200070000669 (1 год.) - 600,00 грн.; моніторинг змін у реєстрах та законодавстві, доопрацювання проекту позову (правової позиції) до Товариства, дослідження нових доказів (1,5 год.) - 900,00 грн.
Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
До позовної заяви на підтвердження витрат на правову допомогу Підприємством було долучено копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 14 квітня 2021 року № 8, укладеного між позивачем та адвокатом Кугаєм Андрієм Володимировичем, а також копію звіту про витрати на професійну правничу (правову) допомогу, який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт.
За умовами вищевказаного договору про надання професійної правничої допомоги Підприємство доручило надавати йому правничу (правову) допомогу у будь-яких справах (провадженнях) щодо нього, а адвокат зобов'язався надавати її в обсязі та на умовах, визначених цим правочином.
Відповідно до пункту 4.9 вказаної угоди оплату гонорару та інших необхідних витрат клієнт вчиняє шляхом безготівкового переказу, протягом 5 банківських днів з моменту отримання звіту адвоката.
На підтвердження того, що Кугай А.В. є адвокатом, позивачем до його позовної заяви було долучено ордер від 28 травня 2021 року серії ВМ № 1016296, що підтверджують повноваження наведеного адвоката на представництво інтересів Підприємства в суді.
Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги задоволення пред'явлених Підприємством позовних вимог у повному обсязі, а також зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у зв'язку, зокрема, з їх неспіврозмірністю, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про покладення на Товариство 4 050,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої Товариством суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лаура Груп" (03039, місто Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 119, офіс 325; ідентифікаційний код 42676193) на користь приватного підприємства "Зажинок" (41426, Сумська область, Глухівський район, село Кучерівка, вулиця Радянська, будинок 19; ідентифікаційний код 35051347) 655 200 (шістсот п'ятдесят п'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 9 828 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору, а також 4 050 (чотири тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20 липня 2021 року.
Суддя Є.В. Павленко