ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.07.2021Справа № 910/3692/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "КМС-Авто" та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 33 444,51 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У березні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "КМС-Авто" (далі - Товариство) та фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в сумі 33 444,51 грн., що виникла у зв'язку з неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "КМС-Авто" своїх обов'язків за укладеним між ним та позивачем договором банківського обслуговування від 29 жовтня 2012 року, а також неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за укладеним з позивачем відповідним договором поруки від 10 січня 2018 року № P1515593536410311176.
У зв'язку з тим, що один з відповідачів - ОСОБА_1 , є фізичною особою, 15 березня 2021 року Господарським судом міста Києва було надіслано запит від 11 березня 2021 року № 910/3692/21 до Центру надання адміністративних послуг міста Кропивницького "Прозорий офіс" (далі - Центр) з метою встановлення зареєстрованого місця проживання вищевказаної особи.
17 травня 2021 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист Центру від 26 березня 2021 року № 1271/03/01, в якому останній повідомив, що ОСОБА_1 знятий з реєстрації місця проживання з 18 вересня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно із заявою вибув за адресою: Київська область, місто Ірпінь.
18 травня 2021 року Господарським судом міста Києва було надіслано запит від 17 травня 2021 року № 910/3692/21 до Ірпінської міської ради (далі - Рада) з метою встановлення зареєстрованого місця проживання вищевказаної особи.
У відповідь на вищевказаний запит до Господарського суду міста Києва надійшов лист Ради від 27 травня 2021 року № 01-20/1976, в якому остання повідомила наступну інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 червня 2021 року вищенаведену позовну заяву Банку прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3692/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачам було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення Товариства про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 7 червня 2021 року про відкриття провадження у справі № 910/3692/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03170, місто Київ, вулиця Велика Кільцева, будинок 4-Б.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення Товариству в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується відповідною відміткою даного підприємства від 16 червня 2021 року.
У той же час копія ухвали суду від 7 червня 2021 року була вручена ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленнями про вручення цього поштового відправлення № 0105477701660. Однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву вказаним відповідачем також подано не було.
Згідно з пунктами 3, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачі у встановленому законом порядку були належним чином повідомлені про розгляд зазначеної справи.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що Товариство мало право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 7 червня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29 жовтня 2012 року Товариство підписало заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають договір банківського обслуговування від 29 жовтня 2012 року, та взяло на себе зобов'язання виконувати умови цього договору.
Відповідно до положень даного правочину позивачем на поточний рахунок Товариства № НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт в електронному вигляді через визначені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що врегульовано Умовами.
За змістом пункту 3.18.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.
Згідно з пунктом 3.18.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта.
Відповідно до пункту 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.
Пунктом 3.18.1.6 Умов встановлено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
За положеннями пункту 3.18.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).
З матеріалів справи вбачається, що Банк свої зобов'язання за наведеним договором виконав у повному обсязі, надавши Товариству на поточний рахунок № НОМЕР_1 кредитний ліміт у розмірі 170 000,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до пункту 3.18.4 Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.18.4.1.1 Умов);
при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати, я яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (пункт 3.18.4.1.2 Умов);
у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань останній сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.18.4.1.3 Умов);
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (пункт 3.18.4.1.4 Умов).
Пунктом 3.18.4.4 Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
Відповідно до пункту 3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.
Згідно з пунктом 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Проте з матеріалів справи вбачається, що Товариство свої зобов'язання за договором від 29 жовтня 2012 року виконувало неналежним чином, у зв'язку з чим у останнього станом на 12 січня 2021 року виникла заборгованість перед Банком у розмірі 33 444,51 грн., з яких: 31 286,63 грн. - заборгованість за кредитом, 2 157,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Матеріалами справи підтверджується наявність у Товариства грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості за кредитом в розмірі 31 286,63 грн. та заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом в сумі 2 157,88 грн. Товариство наявність вказаної заборгованості не спростувало, доказів її погашення не надало.
За таких обставин позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства 33 444,51 грн. заборгованості по кредиту та заборгованості за нарахованими процентами є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Також судом встановлено, що 10 січня 2018 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 1515593536410311176, предметом якого є надання поруки зазначеною фізичною особою перед кредитором за виконання Товариством зобов'язань за угодами приєднання до:
розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов (далі - угода-1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно пункту 3.2.1.4.1.2 угоди-1 - 21 % річних для договорів, забезпечених порукою, 34 % річних для договорів, не забезпечених порукою; за період користування кредитом згідно з пунктом 3.2.1.4.1.3 угоди-1 - 42 % річних для договорів, забезпечених порукою, 68 % річних для договорів, не забезпечених порукою; б) комісійної винагороди згідно пункту 3.2.1.4.17 угоди-1 у розмірі 3 % від суми перерахувань; в) винагороди за використання ліміту відповідно до пункту 3.2.1.4.4 угоди-1, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 150 000,00 грн.;
розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов (далі - угода-2), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно пункту 3.2.2.2 угоди-2 - 64 % річних; б) винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків у відповідності, у порядку та строки, зазначені в угоді-2; в) кредиту в розмірі 1 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1.2 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за угодою-1 та угодою-2 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно з цим пунктом поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Поручитель з умовами угоди-1 та угоди-2 ознайомлений (пункт 1.3 договору).
Згідно з пунктом 1.5 договору, у випадку невиконання боржником зобов'язань за угодою-1 і/або угодою-2 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за угодою-1 і/або угодою-2 цей правочин припиняє свою дію (пункт 4.1 договору).
За статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Разом із тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II книги 5 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року в справі № 922/2913/18 та від 12 березня 2020 року в справі № 902/447/19.
Судом встановлено, що предмет договору поруки визначено як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством зобов'язань за договорами приєднання до угоди-1 та угоди-2, що розміщені на офіційному сайті банку у мережі інтернет за адресою http://privatbank.ua.
З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки не вбачається, яке ж саме основне зобов'язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов'язання забезпечений порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов'язання якої забезпечені порукою.
За таких обставин твердження позивача про те, що договір поруки від 10 січня 2018 року № P1515593536410311176 укладений саме в забезпечення виконання зобов'язань за договором банківського обслуговування від 29 жовтня 2012 року матеріалами справи не підтверджуються, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості зі змісту вказаного правочину встановити які саме первинні зобов'язання забезпечені порукою.
Отже умови укладеного між Банком та ОСОБА_1 договору поруки від 10 січня 2018 року № P1515593536410311176 у сукупності з відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів, що підтверджують факт надання згоди ОСОБА_1 на забезпечення виконання зобов'язань саме за договором банківського обслуговування від 29 жовтня 2012 року спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов'язку відповідачів сплати заборгованість за вищевказаним договором банківського обслуговування у загальному розмірі 33 444,51 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відтак, враховуючи об'єктивну неможливість ідентифікувати, які саме зобов'язання та за яким первинним правочином забезпечені порукою, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача до ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
У зв'язку з наведеним даний позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої Банком суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Товариство.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КМС-Авто" (03170, місто Київ, вулиця Велика Кільцева, будинок 4-Б; ідентифікаційний код 38440864) на користь акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний номер 14360570) 31 286 (тридцять одну тисячу двісті вісімдесят шість) грн. 63 коп. заборгованості за кредитом, 2 157 (дві тисячі сто п'ятдесят сім) грн. 88 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20 липня 2021 року.
Суддя Є.В. Павленко