21.07.2021 Справа № 908/1922/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши без виклику та повідомлення сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький механічний завод» про забезпечення
позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький механічний завод» (69040, м. Запоріжжя, вул. Барикадна, б. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 01056280)
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, б. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 01056273)
про стягнення коштів
До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький механічний завод» з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 1 955 723,96 грн та пеню у сумі 8 974,47 грн.
05.07.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1922/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 12.07.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, але не пізніше 30.07.2021, для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.
20.07.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.07.2021 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1922/21, присвоєний номер провадження 35/119/21, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.08.2021.
21.07.2021 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» в межах ціни позову у розмірі 1 964 698,43 грн.
Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду у цій справі, оскільки ПрАТ «ЗЕРЗ» є пов'язаним із рядом інших компаній, так як його засновником і кінцевим бенефіціарним власником є АТ «Українська залізниця» (ЄДРПОУ: 40075815), відтак існує обґрунтований ризик, що активи, які знаходяться у розпорядженні ПрАТ «ЗЕРЗ» за рішенням власника АТ «Українська залізниця» будуть відчужені на інші підконтрольні підприємства, яких у структурі АТ «Українська залізниця» знаходиться більше двадцяти відокремлених структурних підрозділів, філій, з метою ухилення від виконання рішення у цій справі. Однак, інформація щодо можливої реалізації майна або ж перерахунку грошових коштів з рахунків ПрАТ «ЗЕРЗ» є закритою інформацією для ТОВ «ЗМЗ», а з'ясувати наявність таких операцій буде можливо виключно у ході примусового виконання рішення суду згідно положень Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи від 21.07.2021 заяву про забезпечення позову передано на розгляд раніше визначеному складу суду.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при розгляді справ (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України), закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Розглянувши зазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу по забезпеченню позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відтак, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.
Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог. Заявник (позивач) має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.
Отже, посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, враховуючи, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поданої ним заяви, а саме: існування на даний час конкретних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв'язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький механічний завод» про забезпечення позову у справі № 908/1922/21.
Примірники даної ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала підписана 21.07.2021.
Відповідно до ст.ст. 140, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя О.А. Топчій