вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" червня 2021 р. Справа№ 918/793/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання: Бендюг І.В.,
за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 22.06.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 14.12.2020
у справі №918/793/20 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича
до 1. Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
2. Державної казначейської служби України
про стягнення 200 000,00 грн.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року Фізична особа-підприємець Челяда Олександр Орестович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про стягнення збитків (моральної шкоди) в розмірі 200 000,00 грн, завданих незаконним рішенням відповідача.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.08.2020 у справі №918/793/20 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича було передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №918/793/20 передано на розгляд судді Морозову С.М.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №918/793/20 позов задоволено частково: за рішенням суду присуджено до стягнення з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича суму коштів в розмірі 140 000,00 грн та суму судового збору у розмірі 2 100,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на тривале порушення відповідачем законних прав позивача, а саме 8 місяців в період травня 2017 року по січень 2018 року, останній має право на відшкодування моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях, завданих неправомірним діями Держгеокадастру, яка є винною особою та завдавачем такої шкоди. Окрім того, судом враховано також 03.06.2020 Держгеокадастром України знову було анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника Челяди О. О. наказом Держгеокадастру України від 03.06.2020 №204, який було оскаржено ФОП Челядою О.О. до Рівненського окружного адміністративного суду. Водночас, враховуючи вимог розумності та справедливості, суд першої інстанції дійшов до висновку про стягнення з відповідача-1 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 140 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулась до суду з апеляційною скаргою, просить суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач не довів факт завдання йому моральної шкоди належними та допустимими доказами, а в діях Держгеокадастру відсутній юридичний склад правопорушення, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Так, скаржник зазначає, що оскільки позивач звернувся до господарського суду як суб'єкт господарювання, а не як фізична особа, завдання йому моральної шкоди господарським судом може розглядатися лише в контексті приписів пункту 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (приниження честі та гідності фізичної особи, а також дідової репутації фізичної або юридичної особи), що цілком кореспондується з предметною підсудністю справ господарським судам (пункт 14 статті 20 ГПК України). Інакше такий позов підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Як вказує відповідач-1, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що за змістом статті 23 Цивільного кодексу України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, адже моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Крім того, скаржник вказує, що в обов'язки Держгеокадастру, як органу державної виконавчої влади, не покладено встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою, а такий факт має встановлюватися саме Кваліфікаційною комісією, а не Держгеокадастром. При цьому, такі повноваження належать виключно Кваліфікаційній комісії, а не Держгеокадастру, та за своєю правовою природою є дискреційними. З огляду на що, відповідач вважає, що отримавши подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера- землевпорядника кваліфікаційного сертифіката, Держгеокадастр не має права діяти на власний розсуд, а повинен прийняти передбачене законом рішення та видати наказ про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера- землевпорядника.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, Фізична особа-підприємець Челяда Олександр Орестович подав відзив, у якому, поміж іншого, зазначає, що підстава анулювання, яка занесена в Державний реєстр сертифікованих інженерів - наказ Держгеокадастру України, який видається тільки в одному єдиному випадку, що встановлено пунктом в) грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. Всі інші три випадки анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника не передбачають видання Держгеокадастром України наказу. Саме на Держгеокадастр України покладено обов'язок анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника із законодавчо визначених підстав, водночас, Держгеокадастром України було анульовано кваліфікаційний сертифікат Челяди О.О. на підставі інформації, яка містилася в листі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 21-17-09- 3132/2-17 від 07.04.2017, та яка була недостовірною, вона не відповідала дійсності і викладена неправдиво, тобто містила відомості про події, яких не існувало взагалі. Тобто в наказі Держгеокадастру України № 126 від 22.05.2017 відповідачем-1 не було вказано та встановлено факту/фактів грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником Челядою О.О. вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. У зв'язку з чим, позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити в силі.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджено матеріалами справи, 31.03.2015 Челяді О.О. видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012837, яким підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земель), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
Згідно із наказом Держгеокадастру України від 22.05.2017 №126 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", на підставі листа Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України від 03.05.2017 №17/317 анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012837 від 31.03.2015, виданий Челяді О.О.
Челяда О.О. звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційної комісії державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними рішення від 03.05.2017 №17/317 щодо внесення подання та наказу від 22.05.2017 №126 про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 31.03.2015 №012837, зобов'язання вчинення дій щодо поновлення дії вказаного кваліфікаційного сертифіката.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року в справі №817/895/17 вжито заходів забезпечення позову та зупинено дію наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.05.2017 №126 про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича від 31.03.2015 №012837 до набрання рішенням суду законної сили.
В подальшому, Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі №817/895/17, яка вступила в законну силу 30.01.2018, визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.05.2017 №17/317 щодо внесення подання в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича ; визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.05.2017 №126 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 № 012837 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича; зобов'язано Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити дію кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича .
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що в період від дати, коли стало відомо про анулювання кваліфікаційного сертифіката (від 31 травня 2017 року) до дати поновлення кваліфікаційного сертифіката (до 30 січня 2018 року), що складає 8 (вісім місяців), він не міг працювати у сфері землеустрою без кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника до вирішення питання поновлення кваліфікаційного сертифіката. Наслідком протиправного анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди О.О. від 31.03.2015 №012837 стало вимушене зупинення підприємницької діяльності позивача, що негативно вплинуло на ділову репутацію ФО-П Челяди О.О. та призвело до приниження ділової репутації.
Позивач вказує, що моральна шкода, завдана ФОП Челяді О.О., полягає в порушенні його законних прав та інтересів, що призвело до таких негативних наслідків:
- розповсюдження негативної інформації про діяльність ФОП Челяди О.О. у галузі землеустрою шляхом внесення відомостей до державного кадастру про анулювання сертифікату позивача;
- погіршення ділової репутації у суспільстві;
- формування негативної оцінки його як суб'єкта цивільних та господарських відносин;
- зменшення кількості замовників документації із землеустрою і відповідно договорів на виконання робіт із землеустрою, а отже і майнових втрат, зменшення доходу.
З огляду на викладене, Фізичною особою-підприємцем Челядою Олександром Орестовичем заявлено вимоги про стягнення з відповідача-1 суми збитків (моральної шкоди), завданої незаконним рішенням останнього.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-1 вказує на відсутність в його рішенні протиправних дій чи бездіяльності та оспорює обставину поширення будь-якої недостовірної інформації стосовно позивача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Предметом позову у даній справі є вимоги Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про стягнення 200000,00 грн моральної шкоди, завданої неправомірним рішенням останнього.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 частини 2 вказаної статті).
Як встановлено постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2017, 31.03.2015 Челяді О.О. видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012837, яким підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земель), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
В подальшому ФО-П Челядою О.О. були розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_2 для індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , та гр. ОСОБА_4 для індивідуального садівництва по АДРЕСА_3 .
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 20.03.2017 №121, проведено вибіркову державну експертизу проектів землеустрою та технічних документацій із землеустрою, виготовлених ФОП Челядою О.О. згідно з додатком, а саме: щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_4 , у постійне користування КП "Автобаза" Рівненської обласної ради; щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 , у власність (безоплатно) гр. ОСОБА_4 ; щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_5 , у довгострокову оренду гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по АДРЕСА_6 , в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_7 ; щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по АДРЕСА_7 , в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_8 ; щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок по АДРЕСА_8 , в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_9 ; щодо поділу та об'єднання земельних ділянок по АДРЕСА_9 , гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_11
20.03.2017 Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області скерувало на адресу ФОП Челяди О.О. листа №31-17-0.9-2594/2-17 про проведення вибіркової державної експертизи з вимогою про направлення документацій із землеустрою.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 07.04.2017 №21-17-09-3132/2-17 направлено до Держгеокадастру України та Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України інформацію щодо порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою сертифікованим інженерами-землевпорядниками, за участю яких було розроблено документацію із землеустрою, в тому числі ФОП Челяди О.О. (кваліфікаційний сертифікат №012837 від 31.03.2015).
Листом від 03.05.2017 №17/317 Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру України направила до Держгеокадастру України подання про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників, з якого вбачається, що Кваліфікаційна комісія відповідно до рішення (протокол від 27.04.2017 №4) пропонує анулювати кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників згідно з протоколом, в тому числі Челяді О.О. (кваліфікаційний сертифікат №012837 від 31.03.2015).
Згідно із наказом Держгеокадастру України від 22.05.2017 №126 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", на підставі листа Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України від 03.05.2017 №17/317 анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012837 від 31.03.2015, виданий Челяді О.О.
Листом від 24.05.2017 №31-28-0.23-7671/2-17 Держгеокадастр повідомив позивача про анулювання кваліфікаційного сертифіката №012837 від 31.03.2015.
В підсумку в постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 встановлено, що Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру України було ухвалено рішення, у формі протоколу від 27.04.2017 №4 щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837 інженера-землевпорядника Челяди О.О., на підставі документів, які не були предметом розгляду засідання комісії та нечинного висновку експерта, а відтак з порушенням норм чинного законодавства та без врахування усіх істотних обставин. Оскільки судом встановлено протиправність рішення Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру України, оформленого протоколу від 27.04.2017 №4, щодо внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди О.О., то у Держгеокадастру України були відсутні правові підстави для видання наказу від 22.05.2017 №126 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання вказаного кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837, тому встановлено, що наказ Держгеокадастру України, в цій частині, не відповідає критеріям правомірності, установленим статтею 2 КАС України, та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, зазначені вище судові рішення, які набрали законної сили у встановленому порядку, не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть їм суперечити.
Отже, у судовому порядку було визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.05.2017 №17/317 щодо внесення подання в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича ; визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.05.2017 №126 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 № 012837 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича; зобов'язано Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити дію кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича , а також встановлено обставини.
Відповідно до частини 1 статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Положеннями статті 1173 Цивільного кодексу України закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність, отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо. Суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Свої вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовував тим, що внаслідок незаконних дій органів державної влади не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність, чим йому було завдано значної моральної шкоди, що виразилось у погіршенні ділової репутації, внесення відомостей до державного реєстру про анулювання сертифіката та зменшенням доходу.
За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Тлумачення статей 2, 11, 172, 1167, 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто боржником є відповідний орган місцевого самоврядування, яка бере участь у справі як відповідач.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 459/274/17 (провадження № 61-25576сво18).
Держгеокадастр є органом державної (виконавчої) влади, який завдав шкоди та на якого поширюються правила, передбачені статтею 1173 Цивільного кодексу України. Протиправні дії відповідача, які полягали у винесенні наказу про анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача, встановлені у постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року та не потребують доказування.
Заперечуючи проти позову, відповідача-1 зазначає, що постановою суду у справі №817/895/17 не встановлено його протиправних дій, а лише надана правова оцінка його рішенню, а також те, що він приймав спірний наказ лише після відповідного звернення до нього кваліфікаційної комісії (яка має дискреційні повноваження зі спірного питання), що виключає вину відповідача-1.
Водночас, суд не погоджується з даними твердженнями з огляду на наступне.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначені Законом України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-IV), який спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Згідно зі статтею 60 Закону України "Про землеустрій" державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до положень статті 61-1 Закону України "Про землеустрій" державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (ч. 1).
Разом з тим, зазначеною нормою передбачено, що під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії (ч. 7). За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника (ч. 8).
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії (ч. 9). Рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено до суду (ч. 10).
Частиною 2 статті 68 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії (частина 3 статті 68 Закону України "Про землеустрій").
Відповідно до частини 17 статті 66 Закону України "Про землеустрій" кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.
На момент виникнення спірних правовідносин основні засади роботи Кваліфікаційної комісії було визначено Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.01.2016 №11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2016 за №265/28395 (далі - Порядок №11).
Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку №11 до повноважень Кваліфікаційної комісії належать, зокрема, розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених Держгеокадастром заходів державного нагляду (контролю); прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання чи зупинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста у випадках, визначених законом.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №11 організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше один раз на місяць.
Розділом ІІ Порядку №11 також передбачено, що рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює свою думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу (п.6). Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді (п.7).
Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Порядку №11 Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката. На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
Згідно з пунктом 20 розділу ІІІ Порядку №11 Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром, зокрема, за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статей 66 та 68 Закону України "Про землеустрій".
Аналіз викладеного вище свідчить про те, що Кваліфікаційна комісія проводить засідання, на якому обов'язково розглядає акт перевірки та інші матеріали, та приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. У разі прийняття рішення про внесення подання до Держгеокадастру України стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, Кваліфікаційна комісія вносить відповідне подання. В подальшому за наявності факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою Держгеокадастром анулюється сертифікат інженера-землевпорядника.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті рішення про анулювання сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром має бути встановлений факт порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою.
Однак, як підтверджується постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2017, факту порушення інженером-землевпорядником ФО-П Челядою О.О. законодавства у сфері землеустрою не встановлено, а тому, відповідач-1 не дослідивши дійсні обставин справи прийняв наказ №126 від 22.05.2017 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", що в свою чергу призвело до протиправного анулювання сертифіката інженера-землевпорядника ФО-П Челяди О.О.
Крім того, слід зазначити, що в обов'язки Держагеокадастру, як органу державної виконавчої влади, покладено встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою, а оскільки такий факт об'єктивно не існував, тому відповідно і наказ відповідача-1 визнаний протиправним та таким, що завдав шкоди позивачу, оскільки наслідком його винесення було припинення діяльності позивача як незаконної, яка відповідно до норм закону є законною.
У якості доказів на підтвердження зменшення доходів від підприємницької діяльності у сфері землеустрою позивач надає довідки Головного управління ДПС у Рівненській області:
- в довідці №2527/ФОП/17-00-50-05 від 25.02.2020 зазначено, що загальна сума доходу ФОП Челяди О.О. за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 склала 242864,00 грн;
- в довідці №2528/ФОП/17-00-50-05 від 25.02.2020 зазначено, що загальна сума доходу ФОП Челяди О.О. за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 склала 148354,00 грн;
- в довідці №2529/ФОП/17-00-50-05 від 25.02.2020 зазначено, що загальна сума доходу ФОП Челяди О.О. за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 склала 96239,00 грн;
- в довідці №2527/ФОП/17-00-50-05 від 25.02.2020 зазначено, що загальна сума доходу ФОП Челяди О.О. за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 склала 222320,00 грн.
Позивач посилається на те, що за 2016 рік, коли він працював за звичайних обставин, він одержував доходи більше 200 тис. грн за рік, а в подальшому, негативними наслідками для діяльності позивача стало анулювання сертифікату, що призвело до зменшення доходів більше ніж в два рази та на відновлення репутації у позивача пішло майже два роки, та в 2019 році позивач зміг відновити повноцінну роботу в галузі землеутрою.
Як роз'яснено в п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, обставина анулювання Держгеокадастром України кваліфікаційного сертифікату позивача мало наслідком зменшення престижу діяльності позивача, чим змінило його ділову репутацію та призвело до зменшення доходів і відповідно моральні страждання від цього.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
З огляду на викладене, а також враховуючи тривале порушення відповідачем законних прав позивача, а саме 8 місяців в період травня 2017 року по січень 2018 року (як зазначалось вище), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях, завданих неправомірним діями Держгеокадастру, яка є винною особою та завдавачем такої шкоди.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на ті обставини, що позивач - Фізична особа-підприємець Челяда Олександр Орестович звернувся до суду з даним позовом з посиланням саме на положення пункту 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України, і рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що протиправними діями відповідача завдано позивачу моральну шкоду приниженням ділової репутації, у зв'язку з чим посилання скаржника на непідсудність даного спору господарським судам є безпідставними.
Окрім того, слід також врахувати, що 03.06.2020 Держгеокадастром України знову було анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника Челяди О.О. наказом Держгеокадастру України від 03.06.2020 №204, який було оскаржено ФОП Челядою О.О. до Рівненського окружного адміністративного суду.
За результатами розгляду вказаного позову Рівненським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 08.09.2020 №460/4890/20 яким: визнано протиправним та скасовано протокольне рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.05.2020 про звернення з поданням до Держгеокадастру України щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича (сертифікат №012837 від 31.03.2015); визнано протиправним та скасувано наказ Держгеокадастру України №204 від 03.06.2020 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №012837 від 31.03.2015 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича; зобов'язано Держгеокадастр України вчинити дії щодо поновлення чинності кваліфікаційного сертифіката №012837 від 31.03.2015 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича.
Тому, з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо стягнення з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь позивача моральної шкоди у розмірі 140000,00 гривень.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь 140000,00 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №918/793/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №918/793/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №918/793/20 залишити без змін.
Матеріали справи №918/793/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 19.07.2021.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.М. Скрипка