ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
20 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/936/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Бєляновського В.В., Богатиря К.В.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю:
від ТОВ «ПРОМВАТТ» - адвокат Пшесмецька Т.М., ордер серії ВЕ № 1035088 від 30.06.2021;
Представник Приватного підприємства «Укрінтерпостача» в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрінтерпостача»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021
по справі №915/936/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМВАТТ»
до відповідача Приватного підприємства «Укрінтерпостача»
про стягнення грошових коштів
суддя суду першої інстанції - Давченко Т.М.
місце ухвалення рішення: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул. Адміральська, 22.
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ПРОМВАТТ» пред'явлено позов про стягнення з приватного підприємства (ПП) «Укрінтерпостача» грошових коштів у загальній сумі 245600,77 грн., із яких: 202000 грн. - основний борг; 33061,59 грн. - пеня; 6076,60 грн. - 3 % річних; 4462,58 грн. - інфляційні втрати,
Позовна заява обґрунтована неналежним виконання ПП «Укрінтерпостача» грошових зобов'язань за укладеним з позивачем договором від 23.06.2019 № 2306/01 поставки товару, а саме, зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати відповідачем поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню в порядку п. 7.2 договору, а також здійснено нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМВАТТ» задоволено частково.
Стягнуто з приватного підприємства «Укрінтерпостача» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМВАТТ» грошові кошти у загальній сумі 202314,59 грн., із яких: 202 000 грн. ? основний борг; 314,59 грн. ? 3 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 3034,72 грн.
В задоволенні решти вимог відмовлено.Обґрунтування рішення суду першої інстанції.
Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про удаваність договору поставки від 23.06.2019 № 2306/01 та приховання ним договору поставки конструкцій білбордів.
Місцевим господарським судом встановлено, що наявні у матеріалах справи докази дозволяють дійти висновку про укладення між сторонами договору поставки товару (будівельних матеріалів та металопрокату) від 23.06.2019 № 2306/01 та факт проведення в межах цього договору господарської операції щодо поставки відповідачу товарів, зазначених у рахунку від 24.06.2019 № СЧ-06/56 та видатковій накладній від 12.08.2019 № РН-06/40.
У зв'язку з чим, суд визнав доведеним, що відповідачем порушені зобов'язання щодо своєчасної оплати поставлених позивачем товарів, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 202000 грн., і указану суму заборгованості належить стягнути з відповідача.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство «Укрінтерпостача» звернулось до Південно - західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Крім того. Скаржник просить витребувати від позивача інформацію та підтверджуючі її документи наступного змісту:
- переліку поставленого товару (продукції) ПП «Укрінтерпостача» з боку ТОВ «ПРОМВАТТ» на виконання Договору поставки № 2306/01 від 23.06.2019, з зазна ченням виду, кількості, асортименту, якості, вартості, характеристик, дати поставки,
- чи складалися позивачем рахунки-фактури для оплати товару, який повинен був бути поставлений чи був поставлений за Договором,
- на яку адресу здійснювалася поставка товару (продукції) ПП «Укрінтерпостача» з боку ТОВ «ПРОМВАТТ» на виконання договору поставки №2306/01 від 23.06.2019 та яким чином: постачальником чи іншою особою, однією пар тією чи кількома,
- хто був присутній при передачі (поставці) товару (продукції) за вказаним договором від ТОВ «ПРОМВАТТ» до ПП «Укрінтерпостача» з боку постачальника та з боку покупця, на підставі яких документів діяли вказані особи,
- чи складалися Акти приймання-передачі при постачанні (передачі) вказаним договором від ТОВ «ПРОМВАТТ» до ПП «Укрінтерпостача» товару (продукції), якщо так, то надати їх копії,
- чи здійснювалася поставка товару (продукції) за вказаним договором відповідно до замовлення (заявок) з боку ПП «Укрінтерпостача», якщо так, то коли були отримані такі заявки позивачем, та на який саме товар (продукцію) (перелік, вид, кіль кість, асорти мент, вартість, адреса поставки),
- чи видавалися позивачем та чи підписувалися видаткові накладні на підтвер дження передачі товару ПП «Укрінтерпостача» з зазначенням виду, кількості, асор тименту, якості, вартості, характеристик, дати поставки.
- чи оформлювалися та чи реєструвалися позивачем у порядку та згідно з но рмативними актами, чинними на момент здійснення господарської операції, податкова (податкові) накладна (накладні) по конкретній партії (партіям) товару, що поставлялися за цим Договором, якщо так, то надати їх копії,
- чи передавалися від позивача ПП «Укрінтерпостача» будь-які супроводжуючі товар документи при його передачі, зокрема сертифікати якості, гарантійні талони, інструкції з використання, специфікації, керівництва по експлуатації чи використання, якщо так, то надати їх копії чи докази їх надан ня надсилання ПП «Укрінтерпостача».
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Скаржник зазначає, що товар не було поставлено відповідачу, в тому числі і відповідно до вказаної в позові видаткової накладної №РН-06 від 12.08.2019 на суму 1312000,00 грн.
У скаржника відсутній оригінал такої видаткової накладної №РН-06 від 12.08.2019, яка підтверджує поставку, крім того відповідач посилається на її невідповідність вимогам первинних документів, відсутність прізвища та посади особи, яка підписала цю видаткову накладну.
Скаржник посилається на розбіжності актів звіряння взаємних розрахунків.
Скаржник звертає увагу, в якості аргументу непогодження з даними видаткової накладної та її невідповідністю вимогам первинних документів, відсутність прізвища та посади особи, яка підписала цю видаткову накладну.
Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Бєляновський В.В., Богатиря К.В. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2021.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи № 915/936/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 доручено господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/936/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
17.06.2021 матеріали справи №915/936/20 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західний апеляційний господарський суд від 22.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Укрінтерпостача» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 у справі № 915/936/20.
Призначено справу № 915/936/20 до розгляду на 20.07.2021 о 10:00 год.
02.07.2021 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу ПП «Укрінтерпостача» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 у справі № 915/936/20 - без змін.
19.07.2021 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Приватного підприємства «Укрінтерпостача» про проведення судового засідання 20.07.2021 без участі представника скаржника.
В судовому засіданні 20.07.2021 колегією суддів в задоволенні клопотання представника ПП «Укрінтерпостача» про витребування доказів відмовлено (ухвала в протокольній формі).
В судовому засіданні 20.07.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМВАТТ» надав пояснення у яких просив рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
19.07.2021 до суду апеляційної інстанції від Приватного підприємства «Укрінтерпостача» надійшла заява про проведення судового засідання 20.07.2021 за відсутності представника скаржника.
Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Матеріали справи містять копію укладеного між сторонами у справі договору поставки товару від 23.06.2019 № 2306/01, згідно умов якого ТОВ «ПРОМВАТТ» (постачальник) зобов'язалося поставити та передати у власність ПП «Укрінтерпостача» (покупця) будівельні матеріали та металопрокат (товар), а покупець ? прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Найменування, асортимент, загальна кількість товару, ціна, загальна вартість партії передбачаються в рахунку-фактурі, який є невід?ємною частиною даного договору. Сума договору складається з суми вартості рахунків-фактур та видаткових накладних, оформлених постачальником (п.п. 2.1-2.2 договору).
Строки поставки товару встановлюються постачальником та покупцем на кожну партію окремо гідно замовлення покупця (п. 3.1 договору).
Датою поставки товару є дата фактичної передачі партії товару покупцеві, що відображується у підписаній уповноваженими представниками сторін відповідній видатковій накладній (п. 3.3 договору).
Податкова накладна по конкретній партії товару, що поставляється за цим договором, оформлюється та реєструється у порядку та згідно з нормативними актами, чинними на момент здійснення господарської операції (п. 3.4 договору).
Ціна товару визначається в рахунку-фактурі на кожну партію товару. Розрахунки між сторонами проводяться в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на кожну партію товару. Оплата товару здійснюється на умовах 100% передоплати товару покупцем. Днем оплати вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.п. 4.1-4.4 договору).
Датою поставки і переходу права власності на товар вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Факт прийняття товару посвідчується підписанням видаткових накладних сторонами. Покупець зобов?язаний прийняти товар відповідно до умов чинного законодавства, що регулює приймання товару за кількістю і якістю (п.п. 5.1-5.2 договору).
Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється в присутності уповноважених представників сторін, за видатковою накладною та оформленою покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару (п. 6.1 договору).
Постачальник забезпечує кожну партію товару необхідними супровідними документами: рахунок-фактура, видаткова накладна (п. 6.4 договору).
Виявлені при прийомі недоліки, пошкодження, некомплектність, невідповідність наявної кількості даним, зазначеним у супроводжувальних документах, фіксуються в акті невідповідності в момент передачі товару, який завіряється підписами повноважних представників сторін (п. 6.2 договору).
Після підписання видаткових накладних та отримання товару покупець не може пред'являти продавцю претензій щодо упаковки, кількості та його асортименту. З моменту передання товару покупець несе всі ризики його пошкодження та випадкової втрати (п. 6.3 договору).
Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019; умови цього договору можуть бути змінені шляхом складання додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною цього договору і підписана повноважними представниками сторін (п.п. 10.1-10.2 договору).
ТОВ «ПРОМВАТТ» виставлено ПП «Укрінтерпостача» рахунок від 24.06.2019 № СЧ-06/56, згідно якого передбачена поставка матеріалів для виготовлення бігбордів у кількості 16 одиниць на загальну суму 1312000 грн. з ПДВ.
Крім того, відповідачем до відзиву додано копію виставленого позивачем ПП «Укрінтерпостача» рахунку на оплату від 24.06.2019 № СЧ-06/56 на загальну суму 1312000 грн. з ПДВ, дата, номер та загальна сума якого ідентичні указаному вище рахунку, проте з конкретизованими найменуваннями товарів (63 найменування).
Матеріали справи також містять копію видаткової накладної від 12.08.2019 № РН-06/40, згідно якої ТОВ «ПРОМВАТТ» поставлено ПП «Укрінтерпостача» будівельні матеріали та металопрокат загальною вартістю 1312000 грн. з ПДВ. Накладну підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.
Як рахунки від 24.06.2019 № СЧ-06/56, так і видаткова накладна від 12.08.2019 № РН-06/40 містять посилання на «Основной договор». Доказів підписання (укладання) між сторонами у справі інших договорів, ніж договір поставки товару від 23.06.2019 № 2306/01 відповідачем не подано.
За твердженнями позивача, відповідачем оплачено поставлені товари не у повному обсязі, внаслідок чого за ПП «Укрінтерпостача» обліковується заборгованість по договору в сумі 202000 грн.
Викладені обставини підтверджуються поданими відповідачем разом із відзивом на позовну заяву копіями платіжних доручень на загальну суму 1110000 грн., а саме: платіжного доручення від 25.06.2019 № 418 на суму 50000 грн. з призначенням платежу «Аванс за матеріали зг. рах. №СЧ-06/56 від 24.06.2019 р. У сумі 41666,67 грн., ПДВ- 20%»; платіжного доручення від 25.06.2019 № 426 на суму 800000 грн. з призначенням платежу «Аванс за матеріали зг. рах. №СЧ-06/56 від 24.06.2019 р. У сумі 666666,67 грн., ПДВ- 20%»; платіжного доручення від 18.07.2019 № 613 на суму 100000 грн. з призначенням платежу «Аванс за матеріали зг. рах. №СЧ-06/56 від 24.06.2019 р. У сумі 83333,33 грн., ПДВ- 20%2; латіжного доручення від 24.07.219 № 630 на суму 100000 грн. з призначенням платежу «Оплата за матеріали зг. рах. № СЧ-06/56 від 24.06.2019 р. У сумі 83333,33 грн., ПДВ - 20%»; платіжного доручення від 09.08.2019 № 701 на суму 60000 грн. з призначенням платежу «Оплата за матеріали зг. рах. № СЧ-06/56 від 24.06.2019 р. У сумі 50000,00 грн., ПДВ - 20%».
Крім того, матеріали справи містять копії податкових накладних від 25.06.2019 № 66, від 09.08.2019 № 127, від 24.07.2019 № 112, від 18.07.2019 № 90, зареєстрованих ПП «Укрінтерпостача» в Єдиному реєстрі податкових накладних на підтвердження здійснення оплати матеріалів для білбордів (за твердженнями відповідача). Указані накладні містять зазначення найменувань товарів, зазначені в розгорнутій версії згаданого вище рахунку на оплату від 24.06.2019 № СЧ-06/56 на загальну суму 1312000 грн. з ПДВ.
Позивач звернувся до ПП «Укрінтерпостача» з претензією № 1, в якій просив про вжиття заходів для погашення заборгованості за договором поставки в сумі 202000 грн.
Відповідач у відповіді від 28.05.2020 № 54 на претензію зазначив про відсутність за ним будь-якої заборгованості, а також про те, що ТОВ «ПРОМВАТТ» не поставлялися відповідачу будівельні матеріали ні за переліком, вказаним у рахунку на оплату від 24.06.2019 № СЧ-06/56, ні за іншим переліком. Фактично ПП «Укрінтерпостача» сплатило кошти за виготовлення 14 білбордів. Відповідач також указав на те, що позивачем не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних відомості про поставку товарів в межах договору поставки по видатковій накладній від 12.08.2019 № РН-06/40.
Крім того, відповідач запропонував ТОВ «ПРОМВАТТ» укласти договір на виготовлення і установку конструкцій зовнішньої реклами, проект якого додано до відповіді на претензію.
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, грошові кошти у сумі 202000 грн. ПП «Укрінтерпостача» позивачу не сплачені. Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Позиція Південно -західного апеляційного господарського суду.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником у апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають, зокрема з договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна норма вміщена до статті 265 ГК України.
До договору поставки, в силу вимог статті 712 Цивільного кодексу України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Як унормовано статтею 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Так, у підтвердження поставки товару за договором позивачем до матеріалів справи залучено копію видаткової накладної від 12.08.2019 № РН-06/40, згідно якої ТОВ «ПРОМВАТТ» поставлено ПП «Укрінтерпостача» будівельні матеріали та металопрокат загальною вартістю 1312000 грн. з ПДВ. Накладну підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.
Як зазначено вище, матеріали справи містять копію виставленого позивачем ПП «Укрінтерпостача» рахунку на оплату від 24.06.2019 № СЧ-06/56 на загальну суму 1312000 грн. з ПДВ, з конкретизованими найменуваннями товарів (63 найменування).
Як рахунки від 24.06.2019 № СЧ-06/56, так і видаткова накладна від 12.08.2019 № РН-06/40 містять посилання на «Основной договор». Доказів підписання (укладання) між сторонами у справі інших договорів, ніж договір поставки товару від 23.06.2019 № 2306/01 відповідачем не подано.
Отже, у зв'язку із отриманням товару у Покупця виникло безумовне зобов'язання щодо оплати його вартості в порядку та у строки, що визначені умовами Договору поставки №2306 від 23.06.2019.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що в порушення умов Договору, відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем у встановлений договором строк, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 202000 грн, яка доведена належними та допустимими доказами.
Щодо удаваності договору поставки від 23.06.2019 № 2306/01 та приховання ним договору поставки конструкцій білбордів, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.
Згідно статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов?язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Тобто, удаваний правочин вчинюється для прикриття іншого правочину, внаслідок чого в наявності два правочини - прихований і удаваний - такий, що прикриває перший правочин.
Удаваний правочин, на відміну від прихованого, сторонами не виконується. Відповідні права і обов?язки сторонами не реалізуються. Сторони правочину виконують тільки ті обов?язки та реалізують ті права, що випливають із прихованого правочину. З учиненням удаваного правочину сторони навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Удавані правочини - це правочини з дефектами волі такого правочину та мети.
Оскільки згідно із ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, що суд повинен установити - чи є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору, а також з?ясування питання про те чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме правочин.
За твердженням відповідача, договір поставки будівельних матеріалів та металопрокату від 23.06.2019 № 2306/01 є удаваним, а фактично між сторонами виникли відносини щодо поставки конструкцій білбордів.
Відповідно до договору про спільну діяльність, укладеного 14.04.2019, ПП «Укрінтерпостача», ПП «Агролідер Груп» та ФОП ОСОБА_1 домовилися діяти спільно з метою розміщення та експлуатації металевих конструкцій рекламних засобів (білбордів) в м. Вознесенську та м. Южноукраїнську Миколаївської області. Для цього ФОП Устюшенко М.В. та ПП «Агролідер Груп» отримали дозволи на розміщення таких конструкцій від виконавчих комітетів Вознесенської та Южноукраїнської міських рад в загальній кількості 16 штук.
Умовами Договору про спільну діяльність від 14.04.2019 визначено, що оплату придбання білбордів здійснює ПП «Укрінтерпостача», а оплату за їх встановлення здійснюють ФОП Устюшенко М.В. (по білбордам в м. Вознесенську) та ПП «Агролідер Груп» (по білбордам в м. Южноукраїнську).
Для придбання білбордів ПП «Укрінтерпостача» звернулося до ОСОБА_2 і останнім було запропоновано укласти договір на придбання матеріалів для виготовлення білбордів, а щодо встановлення цих білбордів ? укласти договори між ФОП Устюшенко М.В., ПП «Агролідер Груп» та ФОП ОСОБА_3 .
Загальна ціна за виготовлення білборду з матеріалів ТОВ «ПРОМВАТТ» та за його встановлення була визначена за домовленістю з ОСОБА_2 - 82000 грн. за 1 білборд; загальна сума за 16 білбордів становила 1312000 грн.
Відповідач стверджує, що з метою оформлення указаних домовленостей ним і укладено з позивачем договір поставки від 23.06.2019 № 2306/01. При цьому, за твердженнями відповідача, ТОВ «ПРОМВАТТ» виготовлено та поставлено відповідачу лише 14 з 16 погоджених білбордів.
На підтвердження таких доводів відповідачем надано, зокрема:
- копії виданих ПП «Агролідер Груп» та ФОП Устюшенку М.В. дозволів на розміщення зовнішньої реклами;
- копії рахунків та платіжних доручень про сплату ПП «Агролідер Груп» та ФОП Устюшенком М.В. на користь ФОП Шевченко Т.В. коштів за роботи з монтажу металевих конструкцій білбродів;
- акт від 01.10.2019 приймання передачі шести наземних спеціальних двосторонніх рекламних засобів типу бігборд від ФОП Устюшенка М.В. до ПП «Агролідер Груп».
Разом із тим, як вірно зазначено судом першої інстанції із змісту указаних документів, стороною жодного з яких не є позивач, неможливо дійти висновку про фактичне укладення між ТОВ «ПРОМВАТТ» та ПП «Укрінтерпостача» договору поставки білбордів, про погодження ними певних умов такого договору або про фактичну поставку білбордів замість будівельних матеріалів та металопрокату.
Окрім указаних вище документів, відповідачем додано до відзиву матеріали електронного листування з додатками у значній кількості.
З урахуванням викладеного, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про удаваність договору поставки від 23.06.2019 № 2306/01 та приховання ним договору поставки конструкцій білбордів.
Натомість, матеріали справи свідчать про фактичне виконання сторонами договору поставки від 23.06.2019 № 2306/01.
Щодо посилання скаржника на Договір про спільну діяльність від 14.04.2019, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості саме за Договором поставки від 23.06.2019 № 2306/01.
Враховуючи викладене, наявні у матеріалах справи докази дозволяють дійти висновку про укладення між сторонами договору поставки товару (будівельних матеріалів та металопрокату) від 23.06.2019 № 2306/01 та факт проведення в межах цього договору господарської операції щодо поставки відповідачу товарів, зазначених у рахунку від 24.06.2019 № СЧ-06/56 та видатковій накладній від 12.08.2019 № РН-06/40.
Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною третьої статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 2.1 договору поставки, у випадку затримки оплати за поставлений товар (у разі домовленості про відстрочку платежу), покупець сплачує постачальнику суму основної заборгованості та пеню у розмірі 1 % за кожний день прострочення платежу.
Суд першої інстанції визнав, що в даному випадку підстави для стягнення з відповідача пені відсутні ? у зв?язку з тим, що позивачем не подано доказів досягнення між сторонами домовленості про відстрочку платежу (додаткових угод до договору, відповідних матеріалів листування, заявок, рахунків з певною датою оплати, тощо). Натомість, позивачем на свій ризик здійснено поставку товару без попередньої оплати, що виключає можливість нарахування пені на умовах п. 2.1 договору. Рішення суду щодо відмови у стягненні пені відповідачем не оскаржується.
Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати позивачем нараховано за період липень 2019 року - травень 2020 року, а 3 % річних - за період 24.06.2019-23.06.2020.
Договором поставки або додатками до нього не визначено строку внесення 100% попередньої оплати за товар, у зв'язку з чим в даному випадку підлягають застосуванню положення ст. 530 ЦК України, якими встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, обов'язок з внесення попередньої оплати виник у відповідача у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем відповідної вимоги.
Доказів направлення претензії №1 на адресу відповідача матеріали справи не містять, у зв?язку з чим з?ясувати дату отримання цього документу відповідачем неможливо, водночас, отримання претензії відповідачем не заперечується, а також підтверджується листом ПП «Укрінтерпостача» від 28.05.2020 № 54, в якому міститься посилання на претензію № 1.
Місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат, заявлених до стягнення дійшов правомірного висновку про визначення дати отримання відповідачем претензії № 1 дату складання відповіді на цей документ ? 28.05.2020, а тому, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, обов?язок виконання вимог позивача виник у ПП «Укрінтерпостача» з 05.06.2020, у зв'язку з тим, що нарахування інфляційних втрат здійснене позивачем по травень 2020 року, а нарахування можливо було здійснювати лише з липня 2020 року, вимоги ТОВ «ПРОМВАТТ» про стягнення з ПП «Укрінтерпостача» інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
Крім того, місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок розміру 3% річних за період з 05.06.2020 - 23.06.2020, заявлених до стягнення дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача 314,59 грн. Апеляційна скарга не містить посилань на арифметичні помилки при здійсненні розрахунків означеної стягненої суми.
Щодо посилання скаржника на те, що у нього відсутній оригінал видаткової накладної №РН-06 від 12.08.2019, яка підтверджує поставку, а також посилається на її невідповідність вимогам первинних документів, відсутність прізвища та посади особи, яка підписала цю видаткову накладну, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.
Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).
Колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки в їх заповненні (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту. У тому числі особи яка приймала участь у господарській операції) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).
Крім того, зокрема, серед обов'язкових реквізитів первинного документа не передбачено відображення інформації про довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, а тому не зазначення у видаткових накладних розшифровки підпису особи, що отримала товар, номеру та дати довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості. Крім того, видаткові накладні містять підпис особи, що отримала товар та печатку Приватного підприємства «Укрінтерпостача».
Крім того, скаржник не повідомив суд про втрату печатки чи використання штампу третіми особами. Отже, наявність підпису та відтиск печатки Приватного підприємства «Укрінтерпостача», наявний на видаткових накладних, є доказом участі скаржника у здійсненні господарської операції з прийняття поставленого товару.
Також, у підтвердження факту поставки відповідачу товару, позивачем до матеріалів справи залучено податкові накладні, сформовані на підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних.
Враховуючи встановлення факту здійснення господарської операції з поставки відповідачу товару на загальну суму 471 752,10 грн, а також недоведення відповідачем наявності інших укладених між сторонами договорів, місцевим господарським судом обґрунтовано не прийнято до уваги доводи відповідача стосовно того, що більшість видаткових накладних не містять посилання на номер та дату договору.
Відповідно до п.3.3. Договору поставки, датою поставки товару є дата фактичної передачі партії товару Покупцеві, що відображується у підписаній уповноваженими представниками сторін у відповідній видатковій накладній.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт прийняття відповідачем товару за видатковою накладною, з урахуванням також часткової сплати отриманого товару, відсутність буд-яких заперечень на видаткових накладних щодо прийнятого товару, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), отже, означені доводи скаржника колегією суддів не приймається.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись статтями 129, 131-135, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрінтерпостача» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2021 у справі № 915/936/20 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватного підприємства «Укрінтерпостача».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.07.2021.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя К.В. Богатир