Справа № 953/13257/21
н/п 1-кс/953/6836/21
"14" липня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12021221130000847 від 24.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна,-
12 липня 2021 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12021221130000847 від 24.06.2021, в якому він просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка згідно інформації Реєстру прав власності на нерухоме майно належить ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», ЄДРПОУ 40997279, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, а також заборонити здійснювати виселення осіб з вказаної квартири та вчиняти інші дії стосовно цього майна.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що СВ Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021221130000847 від 24.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 про протиправне заволодіння її квартирою АДРЕСА_1 .
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 пояснила, що 06.03.2007 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 у приміщенні банку «Надра» за адресою : м. Харків, вул. Петровського, 15, було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 за реєстровим №271, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , яка придбала вказану квартиру. Після укладання даного договору ОСОБА_4 вийшла з банку, більш ніяких договорів не укладала. У 2013 році ОСОБА_4 дізналась про те, що 20.12.2010 Дзержинським районним судом м. Харкова було постановлено заочне рішення по справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - на вищевказану квартиру. Після чого під час ознайомлення з документами у цивільних справах їй відомо, що 06.03.2007 нотаріус ОСОБА_5 засвідчила Договір іпотеки за №6/4/2007/980-І/143 від 06.03.2007, який нібито укладений між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Надра» та в послідуючому на підставі вказаного договору внесений запис про іпотеку №37468702 та запис про обтяження і заборону на відчуження за №4603632. Протягом 2013 року, в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки. В обох справах, на обґрунтування своїх позовних вимог, ПАТ «КБ «Надра» посилалося на Кредитний договір №6/4/2007/840-К/141 від 06.03.2007 відповідно до якого, ОСОБА_4 нібито було надано в кредит 110 000,00 доларів США. Також, відповідно до вказаного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова забезпеченням зобов'язань за даним кредитним договором, згідно договору іпотеки №6/4/2007/980-І/143 від 06.03.2007 є нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належала ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2007, засвідченим ПН ХМНО ОСОБА_5 за реєстровим номером №271. Як поясняє ОСОБА_4 - кредитний договір №6/4/2007/840-К/141 від 06.03.2007 та договір іпотеки №6/4/2007/980-І/143 від 06.03.2007 нею не підписувались, про їх існування дізналась після ознайомлення із матеріалами цивільних справ. В послідуючому, ОСОБА_4 подано позовну заяву до Київського районного суду м. Харкова про визнання недійсним Кредитного договору №6/4/2007/840-К/141 від 06.03.2007, відповідно до якого ОСОБА_8 ПАТ «КБ «Надра» було нібито надано в кредит грошові кошти у сумі 110 000,00 доларів США. Київським районним судом м. Харкова у справі №640/13154/14 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено та визнано недійсним кредитний договір №6/4/2007/840-К/141 від 06.03.2007 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4 . Однак, 09.09.2020 ОСОБА_4 було отримано Повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та вимогу про усунення порушення із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки №02/09-47 від 02.09.2020, з якого вбачається, що ТОВ «ФК «Фінрайт» 29.04.2020 уклала з ПАТ «КБ «Надра» Договір №GL3N27214 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, в зв'язку з чим вимагає погашення заборгованості 3 130 991,01 гривень, та попереджає, що у разі несплати вказаного боргу в 30-ти денний термін, буде звернуте стягнення на предмет іпотеки. На даний час невстановленими особами безпідставно вчиняються перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
До матеріалів кримінального провадження приєднаний договір від 06.03.2007 про купівлю -продаж, згідно якого ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_1 .
Окрім того, до матеріалів кримінального провадження приєднані копії наступних документів: кредитного договору №6/4/2007/840-К/141 від 06.03.2007, з підписами від імені ОСОБА_11 , який діє в інтересах «КБ «Надра » та ОСОБА_4 , згідно якого остання отримала в банку кредит на суму 110 000 доларів США; а також дублікату договору іпотеки №6/4/2007/980-І/143 від 06.03.2007 (без підписів сторін), згідно якого ОСОБА_4 (іпотекодавець) передає в іпотеку до ПАТ «КБ «Надра» в особі ОСОБА_11 з метою забезпечення зобов'язання, що витікає з кредитного договору №6/4/2007/840-К/141 від 06.03.2007 , - квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 вбачається, що за ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» зареєстровано право власності на вказану квартиру, за номером запису про право власності: 40311111 від 23.01.2021 Державним реєстратором: приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , на підставі дублікату договору іпотеки, серія та номер: 41, виданого 02.04.2014, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , та договору про відступлення права вимоги №GL3N217214, серія та номер: 90, виданого 27.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 .
Відповідно до заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.12.2010 прийнято рішення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором іпотеки №6/4/2007/840-К/141 від 06.03.2007 звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №6/4/2007/980-І/143 від 06.03.2007 , а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Київського районного суду м. Харкова від 17.04.2019 (справа № 640/13154/14-ц) кредитний договір №6/4/2007/840-К/141 від 06.03.2007, укладений між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 визнаний недійсним. У вказаній ухвалі, зокрема, зазначено, що суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 дійсно не підписувала вказаний договір, а отже не висловлювала свою волю на його укладення. Під час розгляду справи судом неодноразово ухвалами витребувався оригінал кредитного договору №6/4/2007/840-К/141, проте, договір, який надавався до суду в якості оригіналу, відповідно до повідомлення експерта № 17394 від 08.11.2017 не є оригіналом. В оспорюваному кредитному договорі зображення підписів в рядках «Кредитор». «Позичальник», « ОСОБА_11 », підпису та рукописного запису « ОСОБА_4 » - нанесені струминним способом друку, а не пишучим вузлом кулькової ручки (відповідно до висновку експерта 1464 від 20.06.2018).
Під час досудового розслідування квартира АДРЕСА_1 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки орган досудового розслідування вважає, що вказана квартира може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та є об'єктом кримінально протиправних дій.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, в своєму клопотання просить проводити розгляд за його відсутності. Від слідчого ОСОБА_14 надійшла до суду заява про розгляд поданого нею клопотання без її участі, повністю його підтримуючи.
Неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Представник власника майна ТОВ «ФК «Фінрайт» у судове засідання не викликався, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021221130000847 від 24.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказі.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Стороною обвинувачення доведено, що вказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
За вказаних прокурором у клопотанні обставин, які внесені до ЄРДР та на теперішній час здійснюється досудове розслідування, вказана квартира може бути об'єктом кримінально протиправних дій, або набута кримінально протиправним шляхом.
Тому, вказане майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12021221130000847 від 24.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:2278920963101), яка на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», код ЄДРПОУ 40997279, шляхом заборони відчуження та розпорядження нею - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1