Справа № 461/4775/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/749/21 Доповідач: ОСОБА_2
19 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24 червня 2021 року стосовно ОСОБА_7 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8
ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24 червня 2021 року, частково задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби, тобто з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 60 діб - до 22 серпня 2021 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися з м. Дрогобич без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №12021140000000515 від 21 травня 2021 року;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таке своє рішення слідчий суддя мотивувала тим, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, цілком реально забезпечить його належну процесуальну поведінку.
В апеляційній скарзі прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, невмотивованою та підлягає скасуванню, оскільки висновки суду, викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що слідчий суддя не надала належної оцінки доказам та обставинам, які наведені стороною обвинувачення на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існують щодо підозрюваного ОСОБА_7 та яких неможливо запобігти у разі перебування підозрюваного на волі; недостатньо врахувала особу підозрюваного, значну суспільну небезпеку та обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється. Стверджує, що підозрюваний ОСОБА_7 не має постійного джерела доходу, є всі підстави вважати, що останній може надалі займатися злочинною діяльністю та вчинити інші кримінальні правопорушення, крім того, злочин, у вчиненні якого обгрунтовано підозрюється ОСОБА_7 вчинений із погрозами застосування насильства щодо потерпілого ОСОБА_10 , а також із застосуванням насильства.
Просить дану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про задоволення апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та виступ його захисника - адвоката ОСОБА_11 про залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Як передбачено ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відтак, на думку колегії суддів, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності законних підстав для обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, не в повній мірі дотрималася вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, та прийшла до хибного висновку про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, цілком реально забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021140000000515 від 21 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.
У межах даного кримінального провадження, 23 червня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вимагання - вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Однак, на думку колегії суддів. слідчий суддя при обранні запобіжного заходу не в повній мірі врахувала обставини, які істотно впливають на законність прийнятого рішення, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, не визнає, вчинив злочин за попередньою змовою групою осіб, а також те, що обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, зокрема: заявою потерпілого ОСОБА_10 від 21 травня 2021 року про вчинення щодо нього кримінального правопорушення; показаннями потерпілого ОСОБА_10 щодо обставин вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_12 кримінального правопорушення відносно нього, а саме - вимагання грошових коштів та отримання частини таких коштів; протоколом ідентифікації та огляду грошових коштів від 04 червня 2021 року; протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом обшуку від 23 червня 2021 року та іншими матеріалами кримінального провадження.
Крім того, приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя, на думку колегії суддів, не врахувала те, що для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій, а перебуваючи на волі ОСОБА_7 може негативно впливати на хід досудового розслідування, а також те, що останній не одружений, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, спосіб життя та праці, а тому колегія суддів вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. не забезпечить його належну процесуальну поведінку.
За таких обставин, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, а також приймаючи до уваги особу підозрюваного ОСОБА_7 , який є особою молодого віку, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, та про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки у разі його визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років і це може стимулювати підозрюваного до втечі та незаконного перетинання державного кордону України; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, зміни показань, що підтверджується характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, а також вчинення злочину із застосуванням насильства, погроз застосування насильства над потерпілим, що сприймалися потерпілим як реальні; вплинути на іншого підозрюваного з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; знищити, сховати чи спотворити речі, що прямо або опосередковано можуть вказувати на причетність ОСОБА_7 , а також інших осіб до вчиненого кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення, приходить до переконання про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що прокурор довів ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були зазначені в клопотанні органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., не зможе запобігти вищевказаним ризикам, а відтак, ухвалу слідчого судді необхідно скасувати та задоволити клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 , застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Таким чином, враховуючи п.1 ч.4 ст.183 КПК України, колегія суддів приходить до висновку не визначати розміру застави, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства та погрозою його застосування.
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне з врахуванням положень ч.4 ст. 196, ч.1 ст. 197 КПК України встановити строк дії ухвали про тримання під вартою - шістдесят днів.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 411, 422 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задоволити.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24 червня 2021 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби, тобто з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 60 діб - до 22 серпня 2021 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою зазначене клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 - задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання.
Виконання ухвали доручити слідчому СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 та контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора ОСОБА_6 .
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4